Деколи зелена влада більше грає в дурочку, ніж є такою насправді

Якби я не знав деяких реальних подій і настроїв у зеленому середовищі, то міг би навіть припустити, що вся ця маса скандалів, зашкварів, дуростей та інших виявів неадекватності, усе без винятку – це добре продумана стратегія, щоб усіх нас утримувати на безпечній віддалі від небезпечних висновків. Тих, хто не лише негативно, але й вороже ставляться до Зеленського та його каманди маладой, немовби зводять на манівці до маргінальних тем та насмішок, щоб у голову не лізли думки про якийсь новий Майдан, Ростов для декого й інші неприємні детальки. А тих, хто раніше на це чудо в пір’ї молився, а зараз дуже повільно, але все ж починає потрошки прозрівати, відводять від крайнього негативу й пробують переконати, що це ж усе такі самі прості люди, як і ми з вами. Так, купа дурників навколо, так, помилки, але ж не зла воля. Яка ж тут корупція, яка зрада? Та ж нашому Вовочці “поспівчувати треба, що з таким контингентом працювати мусить”.

Насправді, дійсно маємо там певну гримучу суміш ідіотизму й некомпетентності, від чого усі ці скандали та конфузи. Але не бракує й подій на другому поверсі, де тільки тупістю пояснити все неможливо. Може я помиляюся, але чомусь мені важко повірити, що у верхівці (їхніх нардепів це не стосується) зовсім нема мислячих людей. Тому, коли поритися в переліку численних негативних чи дурних подій і заяв, то можемо нагледіти й одні, й інші тенденції. А це важливо. Бо деколи, як мені здається, наша зелена влада більше грає в дурочку, ніж є такою насправді. Наголошую, акцент на слові ДЕКОЛИ.

Коли згадуємо ідіота, який запропонував за газ собачками платити, то, звісно, виникає спокуса подумати, що це умисно, адже в ті самі дні в нас була купа дуже поганих новин з економіки, бюджетної сфери, політики. Кожної такої новини окремо вже мало б вистачити для початку серйозного збурення в суспільстві. А ми цілий тиждень фотожаби малювали й у сарказмі вправлялися. До речі, за цим приємним, але малоперспективним заняттям забули, що це дегенеративне “юне дарованіє” – той самий виродок, який звернувся до правоохоронців з вимогою відкрити кримінальні справи проти волонтерки й ветеранки, які вимагали у водія автобуса вимкнути рашистський серіал. Хороша така димова, точніше “газово-собача” завіса вийшла…

Але зі середини відомо, що цей остолоп дістав колосальний наганяй, йому під загрозою купи кар заборонили навіть підходити до журналістів, не те що на ефіри ходити. Він тепер в зал і з залу через урядову ложу прокрадається, щоб на журналістів не нарватися. Схоже, що тут таки маємо справу з типовим ідіотом. Тим більше, що цей зашквар, хоча й відвернув увагу від більшості гірших справ, але репутації явно не добавив: улюблені бабушки Зеленського таки трошки образилися.

Але візьмімо інший приклад. Увесь наступний тиждень ми вже сперечалися, скільки ж має бути нардепів, добре, чи погано скорочувати склад парламенту? І знову, вже другий тиждень підряд майже ніщо інше нікого не турбує, ну хіба друга газова платіжка трошки похитнула цей інформаційний перекос. А насправді, новина шкаралупки виїдженого яйця не вартує. Якраз тут маємо діло з безумовною інформаційною технологією відволікання уваги. Чому так вважаю? Детально я про це тут писав пару днів назад, коли розбирав той цілковито ідіотський законопроект про зміни до Конституції від Зеленського. В деталі зараз знову залазити не буду. Скажу лише, що цей законопроект від самого початку не призначався для остаточного ухвалення. Для цього потрібно 300 голосів та ще й на осінь, коли й 226 будуть проблемою. Там і сьогодні надзусиллями максимум можна 250 витягнути. Та вони й самі не знають, чи потрібно їм скорочувати кількість депутатів. А щоб раптом не вигоріло якось само собою, в текст насовали купу додаткових пунктів, включно із цілковитим маразмом. “Слуги” то свій обов’язковий мінімум дадуть за все, що накажуть. А інші фракції через окремі пункти (якраз не через саме скорочення Ради) точно голосувати не будуть.

Але якщо проект не лише непрохідний і навіть не завідомо непрохідний, а УМИСНО виписаний так, щоб не мати шансів, то для чого ж тоді вся ця забава? Та для того, що нині маємо. Ми весь тиждень, доки справи в країні різко погіршувалися, рахували баранів. Ой! Депутатів, їх конституційну кількість…. А тепер на пару тижнів маємо нову тему – обговорюємо хто в кого хоче вкрасти землю та куди її вивезти… Закон (про обіг сільгоспземель) теж доволі скандальний через ряд неприйнятних і відверто провокаційних положень. Але процес його розгляду зараз запущений у формі довгограючої платівки. А коли підійде до фінішу, нам знову подарують якийсь геть дикий зашквар, яким на певний час заповнять геть усі телеефіри.

Отакий мікс виходить, де навіть мені, а я щось таки в нашій політиці та бачив, важко розібратися, де просто ідіотизм, а де добре продумана інформаційна політика з відверненням уваги від набагато скандальніших подій чи тенденцій. Про них – про ті тенденції, теж вартує поговорити, але це вже іншим разом. Хоча між фразами я дещо уже згадував і на 4 каналі, й на Емігрантському радіо. Напишу колись і тут.