Страйкарі відшкодують збитки

Дмитро Вовнянко
Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Законотворчі ініціативи партії «Слуга народу» дісталися такої делікатної теми як страйки. Проведення страйків вирішили закріпити законопроектом №2682 “Про страйки та локаути”. Що ми бачимо там?

Ну, по-перше, коли законопроект приймуть, пересічний працівник матиме право оголошувати страйк через півмісяця після появи такого наміру. У законопроекті так і записано:

«Страйк може бути розпочато не раніше ніж через 15 днів після направлення органом, уповноваженим на керівництво страйком, повідомлення про висування вимог страйку роботодавцю».



По-друге, роботодавцю надається другий «час Ч» – 5 днів. Страйк починати можна, якщо за 5 днів до наміру провести страйк не укладено угоду між органом, уповноваженим на проведення страйку, та роботодавцем. Підказую нечесному роботодавцю вихід з ситуації, треба укласти угоду і не виконувати її. А ще через 5 днів укласти нову угоду. Точніше, через 15 днів, хай ці йолопи знову оголосять намір про страйк. І так до скону віку.

Законопроект встановлює, що страйк може організовувати сам роботодавець, аби не платити по боргах, наприклад. Страйк визнається форс-мажором, і роботодавець має право на звільнення від відповідальності за невиконання взятих на себе договірних зобов’язань перед контрагентами. Вже зараз даю пораду нечистому на руку роботодавцю, якщо сильно заборгували (у першу чергу перед державою), вмовляйте працівників оголошувати страйк. Дайош страйків багато і різних!

В дні проведення страйку працедавець звільняється від виплати зарплатні у разі повного припинення роботи підприємства. Натяк промовистий, працівник, хочеш боротися за свої права – ця послуга платна. З іншого боку це просто подарунок працедавцям. Треба вигнати працівників на вільні хліби без з/п? Підбивай їх оголосити страйк або оформлюй ситуацію так. І з державою – нуль проблем.

Законопроект впроваджує нову годівничку з бюджету (хто б сумнівався?). Ним передбачено створення «Національної служби посередництва і примирення». Зрозуміли? Чиновник буде їздити по підприємствах – працівників з їхніми працедавцями мирити. Державним коштом.

Законопроект вводить в законодавство поняття «локаут». Тут відбувається реформа не тільки страйків, а й української мови. У всьому світі локаут – це зупинка підприємства аж до масового звільнення працівників. В Україні локаутом назване «тимчасове повне або часткове припинення роботи підприємства, установи». Тобто локаут розжалуваний до рівня звичайного страйку. І проведення локауту по факту забороняють. Цитую:

«забороняється оголошення та проведення локаутів на підприємствах, які мають заборгованість із виплати заробітної плати, єдиного соціального внеску, податків та обов’язкових платежів до бюджетів всіх рівнів».

Тобто страйкувати можна на підприємствах, які чесно виплачують податки до бюджетів всіх рівнів, а якщо підприємство має борги – фіг вам, а не страйк.

З попереднього пункту витікає найбільш цікаве в цьому законопроекті. Цитую:

«Працівник, що мав достатні підстави вважати, що бере участь у законному страйку, за рішенням суду відшкодовує шкоду, завдану незаконним страйком».

Що таке «за рішенням суду» у нинішніх умовах, гадаю, пояснювати не треба. Підстав, за якими суд може визнати проведення страйку таким, що не відповідає процедурі, сам законопроект передбачає чимало. Щиро вітаю працівників, чиї права порушують. Хочете боротися за свої права – готуйте «подушку безпеки». Знадобиться.

Очевидно законопроект про страйки має метою захищати не працівників, а роботодавців. Що й не дивно, достатньо глянути, хто набився у правлячу монобільшість. Проте, я переконаний, пересічний виборець сприйме законопроект з почуттям глибокого задоволення. 45%, які все ще підтримують «Слугу народ», – доказ.

Поділитися:
Share

Усі відео