А чому Ломаченко мав бути не ватником?!

Сергей Марченко
Сергей Марченко

Просто задайте собі це питання, чому Ломаченко мав бути не ватником?

Може, у 90-х, коли Василь формувався як особистість, він читав українські книжки? Навряд. Цікаві книжки в 90-х були виключно російською. Українською можна було знайти хіба що гуморески Павла Глазового.
Може, молодий Вася виховувався на українських піснях? Теж навряд. Не знаю притомної людини, яка б тверезою слухала Ірину Білик, Наталю Могилевську чи Олександра Пономарьова.
А може кінематограф? Великий український кінематограф! “Земля” Довженка або “Тіні забутих предків” Параджанова? Хоча, де молодий боксер і де Параджанов?

Вася був нормальним пацаном із 90-х. КВН Маслякова, Іванушкі інтернешнл, Іронія судьби, Брат-2, Цой, Наутілус, Дом-2 і Лєна Бєркова.



В його рідному Білгороді-Дністровському, на Одещині, розмовляти українською майже напевне вважалося бути отстойним лохом. Тому Вася виріс, а його офіційний сайт ведеться двома мовами. Англійською і… правильно! Російською.

У пацанів із нульових теж було мало шансів не стати ватниками. Шанс з’явився у тих, хто ходив у школу в 10-х. Джамала, Онука, Бажан, Андрухович, Хайтарма, Захар Беркут, Аеропорт. На радіо українські треки замість російських. В книгарнях українські книжки дешевші за російські. Українська – мова продвинутої молоді і звучить в коворкінгах, на конференціях, в ґіпстерських кав’ярнях. Російська, здебільшого, – мова пивних кіосків та старшого покоління.

Згортання українізації автоматично означає зростання ватності. Якщо зараз не захистити Закон Про мову і культурні здобутки останніх років, нашу країну знову будуть представляти у світі різні ватні усіки і васіки.

Поділитися:
Share

Усі відео