Мовні ревізіоністи
Слуги народу вирішили провести ревізію Закону про мову
Законопроект про медіа, який в закритому режимі був розроблений Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики, нарешті став доступним громадськості. Проте насправді він передбачає ще одну дуже сумні річ: це ревізія деяких норм закону про мову, які передбачають посилення ролі державної мови на телебаченні та радіо.
В загальних положеннях законопроект дублює норми Закону забезпечення функціонування української мови як державної та Закону України про телебачення та радіомовлення, проте варто звернути на кілька норм, які “випадковим чином” зникли із нового документу.
В “законі про мову” говориться про те, що з 17 липня 2024 року частка української мови на телебаченні та радіо має становити не менше 90%. Підкреслюю: І НА РАДІО, І НА ТЕЛЕБАЧЕННІ. Для цього у “Перехідних положеннях” Закону про мову йдеться про вилучення частини 5 статті 9 Закону “Про телебачення та радіомовлення”, яка передбачає лише 60% української мови на радіо. Тобто Закон про мову чітко передбачав, що з 17 липня 2024 року української на радіо має стати не менше 90%.
У проекті закону “Про медіа” ця норма зникає, натомість з’являється нова, пункт 3 статті 41 передбачає, що:
“Радіомовники зобов’язані при здійсненні радіомовлення: …забезпечувати не менше 60 відсотків добового обсягу ведення програм”.
Тобто частка української мови в 90% десь безслідно зникає. Таким чином законопроект передбачає перегляд норми Закону про мову.
Але і це ще не все. Проект закону також передбачає вилучення ще однієї норми Закону про мову, яка передбачає повний перехід телепередач на українську, без використанні інших мов.
Закон про мову передбачає з 2024 року вилучення пункту “б” частини 7 статті 10 Закону “Про телебачення та радіомовлення”.
В новому проекті закон “про медіа” вже знову є сумнозвісна норма про допуск російської мови в репліках, інтерв’ю, коментарях, учасниках програм тощо. Ось ця норма:
“У програмі, у тому числі фільмі, виконаних державною мовою, допускається використання інших мов без дублювання або озвучення у таких випадках: – у виступах, інтерв’ю, коментарях, поясненнях, запитаннях тощо осіб, які беруть участь у програмі (крім, ведучих (дикторів) програми), або в окремих репліках ведучих (дикторів) програми в обсязі, обумовленому творчим задумом програми;…”
Тобто таким чином ми можемо виставити хоч 100% української, проте всі гості, коментатори, учасники і т.д. зможуть далі вільно говорити російською БЕЗ ПЕРЕКЛАДУ.
І навіть це ще не все. Проте про інші “зміни до закону про мову” напишу пізніше.
І останнє: в прикінцевих та перехідних положеннях немає жодної інформації про внесення змін до Закону про мову. Тобто влада тишком-нишком вирішила провести ревізію мовного закону без оприлюднення змін до нього.
Питання до Міністерства культури, молоді та спорту України, Володимира Бородянського, Олександра Ткаченко та представників Комітету, як взагалі це розуміти? Фактично ви намагаєтеся зробити ревізію Мовного закону. Якщо ж це “технічна помилка”, то виправляйте її, адже питань більше ніж відповідей.
* * *
Ось ще дві мовні норми, які законопроектом «Про медіа» намагаються вивести з-під дії мовного закону.
Перше.
Це норма про кінематографію. Наразі ця норма виглядає наступним чином:
«Розповсюдження державної та інших мов при розповсюдженні та демонструванні фільмів визначаються Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”».
У законопроекті від «слуг народу» пропонується регулювати питання кінематографії лише законом про медіа, а не мовним законом, де чітко вказано, якою мовою мають бути фільми та серіали вироблені в Україні.
Друге.
Ще більш ганебним є те, що у законопроекті фактично хочуть знову повернутися до російськомовної преси.
З 2022 року, згідно з мовним законом, всі друковані ЗМІ повинні мати україномовний варіант.
Законопроект від «слуг народу» передбачає наступну норму:
«Друковані та онлайн-медіа в Україні видаються (виходять) державною мовою, а також іншими мовами, в порядку визначеному законами України».
на противагу іншій нормі в мовному законі:
«Видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, здійснюється державною мовою.
Застосування мов у друкованих засобах масової інформації визначає Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”».
Тобто формуються підґрунтя до вилучення норми про україномовну пресу.
Вчора я також писав про дві інші норми (див. вище – ред.), які фактично вихолощують та нівелюють мовний закон. Вони стосуються мови на радіо та телебаченні. Законопроектом «про медіа» передбачається знищення норми «Закону про мову» про 90% української на радіо. Ця норма має вступити в дію у 2024 році.
Більше того, у законопроекті «про медіа» взагалі практично немає згадок про Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Підсумовуючи, фактично творці нового законопроекту «про медіа» намагаються вихолостити закон про мову в частині телебачення, радіо, кінематографу та друкованих ЗМІ.
Уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова Володимир Бородянський – Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський
