Юрій Вітренко: Про що домовилися Газпром і Нафтогаз?

Про що домовилися.

3 мільярди доларів «живими грошима» до кінця цього року.

Таким чином у повній мірі буде виконано рішення Стокгольмського арбітражу за транзитною справою.

Тут повна перемога.

Транзит буде продовжено.

Визначені транзитні потужності на п’ять років, за які Газпром гарантовано має заплатити.

Але обсяги транзиту можуть бути і більшими, просто потрібно буде додатково їх бронювати (і платити за значно вищим тарифом) на рік/квартал/місяць/добу наперед.

Тривалість контракту теж може бути продовжена.

Перемога чи зрада? Газпром хотів один рік, ми – десять, зійшлися посередині. Гарантовані потужності – теж приблизно посередині між тим, що пропонував Газпром, і що хотіли ми.

Так що тут складний для всіх сторін компроміс.

Завтра напишу більш детально про принципи нових угод на транзит газу, про позовні вимоги у новому арбітражі, а також про ризики того, що фінальні угоди не будуть підписані.

Оскільки зараз дуже втомився, а завтра знову відлітати о 5-ій ранку.

Поки лише декілька тез.

Газпром має укласти з Нафтогазом угоду на організацію транзиту газу на п’ять років.

З визначеними обсягами, під які Нафтогаз забронює потужності у відокремленого оператора газотранспортної системи.

За ці потужності Газпром гарантовано має заплатити Нафтогазу, а Нафтогаз потім оператору.

В угоді між Газпромом і Нафтогазом буде наперед визначений тариф.

І вона буде укладена за міжнародним правом і з міжнародним арбітражем. При цьому вона має повністю відповідати європейським нормам.

Угода між Нафтогазом і оператором – це стандартний (для всіх користувачів газотранспортної системи) договір на транспортування, який у відповідності до українського законодавства визначається Регулятором.

Тарифи за цим стандартним договором теж визначаються Регулятором.

Навіщо потрібен Нафтогаз між Газпромом і оператором?

Справа у тому, що Газпром не готовий працювати за стандартним договором і брати на себе всі ризики українського законодавства і регулювання, особливо ризики змін у нормативно-правовій базі, які можуть статися кожного дня.

Нафтогаз є більш пристосований до таких ризиків, оскільки це національна компанія, акціонером якого є український уряд.