О смене ориентации. Не сексуальной
Самый смак – это реакция секты свидетелей либертарианства на смену ориентации СН (политической, а не сексуальной – с сексуальной и так все понятно). Опять, короч, лихие люди обманули добрый и мудрый украинский, праволиберальный до мозга костей, народ. Народ же голосовал не за левацкие сказки про тарифы, не за обещания отнять и поделить. No, sir. Оказывается, нарид делал ставку на либертарианство, а его нежданно-негаданно обманули.
Причем на этот раз нож в псину воткнули не барыги, не олигархи и даже не бывалые депутаты. Набранная из народа, из парикмахеров, фермеров и безработных партия воткнула. Эти замечательные люди, соль земли, взяли, и, ничтоже сумняшеся, сказали, что они теперь немного социалисты (ну ведь как известно, it is not gay until the balls touch).
Прямо не знаю, как же так вышло, что такой праволиберальный народ породил таких леваковатых пидо… тьфу, слуг этого самого народа. Прям загадка какая-то. Мистерия. Энигма.
Ведь не может же быть такого, чтоб 3/4 населеня страны были краснопузой биомассой! Это только проклятые совковые порохоботы на державку дрочат, да. По-любому это их козни.
– Коли відходить наш поїзд?
– Десь між 5-ою ранку та 12-ою ночі.
Вас задовільнила б така відповідь перед поїздкою? І чи далеко ви з такою точністю заїдете?
Але, виявляється, країну з такими орієнтирами кудись вести можна. Новий фюрер партії “Слуга народу” саме в такому діапазоні визначив ідеологію монопольної партії влади в Україні. Лібертаріанство їм уже надокучило. Правда, пояснення, що його не сприймають якісь окремі їхні депутати, – це вже навіть не елегантне відбріхування, а дуже тупа відмазка. Зрозуміло, що цей напрям в Україні ніхто й не збирався впроваджувати. Будують щось діаметрально протилежне – авторитаризм, “керовану демократію”, посилюють, а не скорочують функції центральної державної влади. Мабуть, Зеленський нарешті спитався, що це незрозуміле слово означає, а від змісту маленького наполєончика аж пересмикнуло.
Зате новий ідеологічний керунок рідної партії його мусить задовільнити: “Десь від лібералізму до соціалізму”. Тобто будуй, що прийде в голову, все одно за ці рамки навряд чи випадеш. Бо за ними хіба комунізм з одного боку та анархізм з іншого. Отака в нас придуркувата держава придуркуватих громадян, які додумалися обрати собі таку придуркувату владу…
P.S.: А карикатура, звично, Влодка Костирка з початку 2000-их.
