Прийди та вшануй

Гліб Бабіч

(потребує репосту).

… а вранці 14 жовтня я прийду до зали пам’яті МО, на Повітрофлотський 6.
І ти приходь.

Поки за ними буде дзвонити дзвін – ми будемо мовчати і згадувати їх.
Всіх, і кожного окремо.

Я згадаю Серьогу. Першу свою втрату, яка дала мені розуміння всіх втрат відразу. Тому що війна забрала зовсім близького. Я зрозумів, що всі вони – дуже близькі.

Я згадаю машину розірвану на шматки – з командиром Володимиром Рвачовим, Доком Віталіком Вашеняком (“зараз змотаюся і заїдемо до Дебала на ринок”), Сашком Тищенком і Колею Яжуком, з яким так і не встиг досперечатись про користь присадок.

Згадаю Толю Олійника, Сашу Будька та Яніса Лупікса (я так і не передав тобі два привіту, Ян) – вони поїхали витягувати загиблих і пішли слідом за ними.

Я згадаю Саню Кравченка і Гену Логвина, двох моїх друзів, які не знали один одного. І яких доля звела трьохсотими в одному медеваці. В якому вони загинули разом з іншими пораненими і екіпажем.

Я згадаю десятки їх. Згадаю веселу дівчинку Сабіну Галицьку, вбиту протитанковою ракетою, і Женю Тоненькова, який загинув на очах своєї дружини, яка воювала з ним на одному ВОПі.

Я згадаю… ні, я з гіркотою зрозумію, наскільки їх багато стало за ці роки. Тільки тих, яким я простягав руку і  яких обіймав, зі звичним звичаєм поплескування по спині та незмінним зверненням “брат”.
І що такий “особистий цвинтар” є завеликим у кожного з нас.
А загальний список – величезний. І список – поки не замкнутий.

Вони пішли в своє небо, в свій рай, в свою Вальхаллу. І те, що ти прийдеш до меморіалу і помовчиш під дзвін, їх не поверне.
Але це не їм потрібно. Це нам потрібно.
Хоча ні. І їм теж. Поки ми їх пам’ятаємо – вони живі і тут. Це точно.
Тому що всі вони загинули не дарма. І вони знали – за що і за кого. І ми знаємо.

Тому я прийду. І ти прийдеш. І ми постоїмо, помовчимо, і вони зрозуміють, що їх пам’ятають. Ми їх пам’ятаємо. Україна їх пам’ятає.

І все було не дарма.

Реєструйся в події і приходь. Або просто приходь.

О 08:45. 14 жовтня. Біля залу пам’яті МО. На Повітрофлотському, 6.

А ще допоможи повідомити про це всім.
Зроби репост і постав “+” в коментарі.

Побачимося там. Під дзвін.

Автор