Пікнік-протест кріпаків Коломойського

20 вересня НФЗ привіз своїх працівників на пікнік до головного офісу ПриватБанку в Дніпрі. Спочатку хотіли зробити застрашливу акцію протесту. Але вийшло як вийшло. Ось так.


Інна Музичук

Show must go on 😠 Давление на банк выходит на новый уровень.
– Давайте, идите ближе к входу! У кого нет петард – вот берите краску
– Барабаны достали? И чего не стучите? Давайте посильнее, быстрее доставайте уже!
– Руководители групп, подойдите ко мне и расставьте своих людей, возьмите оборудование.
– Ближе к входу, не стесняйтесь, требуйте своё, товарищи!

Трохи офіційних водних:

Учора:
ПриватБанк отримав інформацію про підготовлюваний 20 вересня пікет співробітників Нікопольського заводу феросплавів у головного офісу банку в Дніпрі.

Як повідомила прес-служба ПриватБанку, організація акції протесту робітників заводу, який не є клієнтом ПриватБанку і не має договірних відносин з банком, може бути черговою спробою дестабілізації роботи найбільшого банку країни.

“Використання простих робітників підприємства, одним із власників якого є структури колишніх акціонерів ПриватБанку, для організованого тиску на банк, викликає багато питань,” – прокоментували в прес-службі.

Сьогодні:
ПриватБанк не є учасником мирової угоди між НБУ і Нікопольським заводом феросплавів і розцінює організований пікет як спробу тиску.

Вранці 20 вересня 2019 з 7:45 ранку 10 автобусів з робочими Нікопольського заводу феросплавів оточили будівлю головного офісу ПриватБанку в Дніпрі. На поточний момент біля будівлі банку страйкують близько 500 людей.

В ході зустрічі з робітниками заводу, на якій були озвучені позиції сторін, банкіри відзначили, що виконання підприємством своїх зобов’язань перед НБУ є наслідком договору поруки за кредитами рефінансування, отриманих власниками банку до його націоналізації 10 років тому, коли і банк, і завод належали одній групі власників.

ПриватБанк не є учасником угоди про врегулювання даного спору між НБУ і Нікопольським заводом феросплавів і розцінює організований пікет як ще одну спробу тиску.

 

 

* * *

Отже, цей дощ надовго.
Люди сидять під банком із сьомої ранку. Велика кількість людей, піднятих у Нікополі ще до сходу сонця.

Забезпечуємо їм зараз їжу, гарячі напої та біотуалети і чекаємо на перемовини.

Деталі ситуації – за посиланням.

Фото © Информатор


Владимир Завгородний

Значит, смотрите как получается.

У нас гибридная война достигла такой невиданной гибридности, что уже похожа на армию мутантов-ксеноморфов — пока один в морду вцепляется и душит, второй сзади подкрадывается с нехорошими намерениями.

И война эта идёт на самых разных фронтах и околицах, включая внутри страны, включая её разные институты и институции.

Я про ПриватБанк, разумеется.

Вот прямо сейчас, пока один бородатый олигарх пытается оттягать банк себе обратно — причём не тот выпотрошенный банк, который был в 2016, а банк здоровый, весёлый, румяный — ему там переливания финансов делали и пересадку донорских активов, то есть наших с вами налогов. Бо иначе бы он, наверное, сдох, и мы бы все это быстро заметили.

В общем, теперь, когда ПриватБанк опять жизнеспособный и вполне себе процветающий, и какие-то нее*ические суммы налогов платит в бюджет и входит в топ плательщиков налогов — теперь олигарх снова решил, что такая корова нужна самому. И одной рукой требует себе компенсации за банк, а второй пытается его забрать взад.

И ТАК ВЫШЛО СЛУЧАЙНО, что сегодня в городе Днепре под банком митингуют работники Никопольского завода ферросплавов, числом под полтысячи человек. И ТАК СЛОЖИЛОСЬ, что завод этот принадлежит тоже гражданину Коломойскому. Ну так совпало просто, понимаете?

И это абсолютно не важно, чего они там требуют, от НБУ или от кого, и при чём тут ПриватБанк, и в каком ритме стучат касками в стиле шахтёров эпохи династии Куч Мин — потому что чудовищной ошибкой было бы это народное гуляние воспринимать обособленно, без связи с другими событиями, судебными процессами и всякими спонтанно загорающимися домами и автомобилями.

ПриватБанк там, кстати, молодцом в этой ситуации отжигает, насколько я вижу из интернета. По последним данным, протестующим организовали горячие напитки и питание, чтобы он не дали дуба на прохладной погоде — потому что сами они не местные, и автобусы как-то нашлись, а кушать не случилось, вот такое крепостное право, да, есть издержки и перегибы на местах. Биотуалеты тоже пришлось организовать, чтобы пролетарии всё не зассали после горячих напитков и питания. Стульчики вынесли тоже, чтобы почки себе не отморозили.

В общем, идиллия и пастораль сплошная, если не присматриваться слишком внимательно.

Но а так вообще, конечно, не очень это всё смешно, и совершенно не ясно, что с этим всем делать. Особенно когда там краска, петарды, руководители групп, и протестующие выстраиваются в “фаланги” и “черепахи”, и вот-вот начнут штурм проклятых олигархов и барыг, возможно, во славу благодетеля нашего Игоря Валерьевича.

Которого, как вы помните, в последнее время в новостях и в целом в украинской политике и экономике стало как-то многовато. Вот прямо вот нет дефицита олигарха Коломойского ни в новостях, ни в кадровых назначениях, ни в друзьях, родных и близких, ни в чём — полное изобилие олигарха Коломойского, всем, даром, и никто не уйдёт обиженным.

На иллюстрации: Приватбанк борется с зубожінням на одной отдельно взятой площади, и раздаёт всем по полвареника (но это не точно).


Alex Noinets

Коломойський у Дніпрі пригнав своїх працівників під Приват протестувати.

Приват подивився, подумав і виставив для протестуючих біотуалети, їжу та чай.

Прямо цікаво, хто в Приваті такий молодець, що в курсі кейсу Бориса Джонсона та “Карткового будинку”.

Inna Muzychuk, якщо це Ви – максимально респект.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Що робити, якщо ви працівник Нікопольського заводу феросплавів (поручителя за кредит перед банком «Приват»), якщо вам не платять з/п і якщо йти мітингувати під офіс Коломойського вам – стрьомно?

Правильно.

Треба йти під офіс банку «Приват», вимагати, аби банк не стягував з Коломойського кредит, і аби барін виплатив з/п кріпака…, вибачте, робочим.

Чи таки кріпакам?

Хто ще бореться за любимого олігарха?

Ілюстрація на заставці © Vasyl Skorobohach

 

Автор