Здається, нам відверто пхають боснійський сценарій закінчення війни
Я не претендую на роль інтелектуала і аналітика, але щось мені все більше здається, що нам відверто пхають боснійський сценарій закінчення війни. З редакторськими правками до наших реалій, звісно. Типу, давайте Донбасу «асаблівий» статус і купу свобод, і взагалі – всім амністія, мір і жвачка. Головне, перестати стріляти. Що нам світить при таких розкладах?
Так от, про Боснію та Герцоговину (далі БіГ). Після війни це конфедерація. Там зараз, по суті, дві країни в одній – Республіка Сербська, яку контролюють боснійські серби (49% території БіГ), та Федерація Боснії і Герцеговини (решта – 51%, контролюють мусульмани і хорвати). Так прописали в Дейтонських угодах про мир. Після угод стріляти перестали, але за стіл мирних переговорів сербів посадили авіаудари «Обдуманої сили», нагадаю. В яких разом з пилом вражених стратегічних об’єктів трохи вляглись і апетити, і амбіції. В нас так не буде, ви ж розумієте.
Тепер в країні ТРИ президенти: один від хорватів, один – від босняків, один – від сербів. Трешачок, да? А отак вони і живуть вже майже 25 років. По національним квотам обирають і парламент, хоча це дискримінує часом дієвих і перспективних політиків, яким не вистачило місця по національності. В межах одних кордонів де-факто паралельно існують дві країни, які, як двоголовий орел на гербах, дивляться в різні боки. Мир формально і зі скрипом існує, на щастя, не ллється кров, немає концтаборів і етнічних чисток. Але чи нормально живе і розвивається БіГ зі своїми державними утвореннями і особливими статусами? Попри купу зусиль і грошей різних країн – дзуськи!
Щойно перетинаєш кордон (я заїжджала з боку Хорватії), і прикордонник з гербом БіГ на шевроні пропускає автобус, в тебе стійке відчуття, що ти потрапляєш не в Боснію, а в Сербію. Кирилиця, триколори скрізь – від плакатів до шевронів на формі місцевої поліції. Тут підкреслюють свою відокремленість і незалежність на кожному кроці. Коли перетинаєш межу Республіки Сербської і решти Боснії – різниця відчувається миттєво.
В Республіці Сербській, яка формально входить до Боснії та Герцеговини, свій президент, свій уряд, гімн, герб і прапор. Вони мають право самостійно налагоджувати стосунки з країнами, як вважають за потрібне. В БіГ діє правило «національного вето» – тобто якщо парламентарі від двох народів голосують «за», а третій «проти» – закон не ухвалюється. Курс босняків та боснійських хорватів – Захід, ЄС і вступ до НАТО. Курс Республіки Сербської – Сербія, Росія, військовий нейтралітет. Останнє настільки гостро, що через питання про вступ до НАТО вже майже рік після виборів там не можуть сформувати уряд. Майже РІК!!! Зараз там глибока політична криза і ніхто не знає, як її вирішувати.
Щойно боснійським сербам щось не подобається, Додік починає погрожувати референдумом про незалежність і відділенням від Боснії та Герцеговини. І маніпулює цим при кожній нагоді. Він вважає, що Крим – це Росія, і каже, що чхав на наші закони і поїде туди. А потім хорватські і боснійські політики БіГ за ці висловлювання виправдовуються, мовляв, це лише його позиція. Влада РС колотить воду при кожній нагоді, через що Боснія, попри всю підтримку Заходу, не може зажити нарешті нормально, хоча для цього є всі передумови. А ще Додік постійно відкрито каже, що Боснію і Герцеговину треба поділити на три (!) незалежні країни, чим починає колотити і націоналістично налаштованих хорватів (на щастя, хорвати народ дуже тверезий і розумний, і не надто на такі балачки ведуться).
От приблизно щось таке намагаються втюхати і нам. Щоб в Донецьку висіли триколори, Донеччина танцювала під дудку Кремля і виконувала всі його вказівки і колотила решту країни вже не в якості незаконних збройних формувань, а в якості цілком легальних чуваків, які хоч і контролюють третину приблизно Донбасу, але матимуть право диктувати свою волю решті країни. І погрожувати відділенням і ескалацією кожен раз, коли ми десь не послухаємось дядю вову. От тільки в Боснії були реально етнічні конфлікти. А в нас окупант за підтримки купки зрадників і тих, кому “всьо равно, ліш би нє стрєлялі і платілі пєнсіі многа”. Варто воно того? Думай.Те.
