Какой все-таки блестящий политик этот Зеленский

Iryna Gerashchenko
Ірина Геращенко

Зустріч Путіна і Макрона. Путіну не просто допомагають зберегти обличчя, все набагато гірше. Європейські лідери мімікрують під Путіна. Вони мовчать про європейські цінності, серед яких повага до прав людини і територіальної цілісності сусідів, вони на помітили жорстокого розгону демонстрацій в Москві та вбивств українських солдатів. В сучасному світі брак Черчиллів і Де Голлів, тому тут комфортно Путіну і Ко.

Ми, українці, усвідомлюємо, що світ не буде воювати за нас. Але ми категорично проти, щоб за нас вирішували долю України. У Франції Україну обговорювали без нас.

Мій прогноз: найближчим часом можна очікувати певних гуманітарних рухів, як то звільнення заручників, аби поставити галочку в питанні прогресу Мінська. Далі Україну спробують примусити до голосувань політичного блоку. Без вирішення безпекового блоку і питання кордонів. Далі в січні з РФ знімуть санкції, бо ж Європа від Лісабону до Сибіру. Правда, Україна за право бути частиною Європи заплатила життями тисяч найкращих наших героїв. І десятки наших найкращих сидять в тюрмах Сибіру. Але Європі то мало цікаво. Цим на повну скористається Путін. Україна – не остання його жертва.




Alexey Petrov
Алексей Петров

Вчера встретились Макрон унд Путин. Говорили в том числе и про Украину. Но без Украины. Так постепенно, шаг за шагом, втёмную используя наших адептов низких тарифов и упразднённых кортежей, страну вывели из субъектов большой политики, оставив ей роль объекта.

Помните, да, как Пётр Порошенко доступным языком объяснил разницу?! Если ты сидишь за шахматной доской над фигурами – ты субъект. Если фигура в руках, то она уже объект! Кремлю это и нужно было, оставить Украине роль фигуры попроще. Слишком сильным соперником оказался Порох. Зубастым, неуступчивым, умеющим сам наносить неожиданные удары. Вспомните историю с термосом… Ой, с Томосом. А теперь на секунду задумайтесь о красоте игры. Наголову разгромить Гундяевщину на их же поле.

Но к сожалению это уже в прошлом… «Ничего про Украину без Украины!» кануло в лету. Пока нынешний глава государства играет роль своего парня и оптом увольняет глав районных администраций, на внешнеполитической арене в «камень, ножницы, бумага» разыгрывают будущее Украины.


Tanya Adams
Татьяна Худякова

Драсти, сладкие мои зелёные чупа-чупсы, сейчас я коротенько вам расскажу, что же вчера произошло у Путина и Макрона. Только не обижайтесь на чупа-чупсов, тут ничего обидного, вкусняшка из говна и палки, хотя многие склонны считать это говно вполне съедобным.

Итак. Вчера два бонзы перетёрли шо там как, политика-экономика, обнимашки-фройндшафт, камамбер-матрёшки.
Ну и за Украину пару слов прозвучало.

Нет, никого из чупа-чупсов не вкурвило, что ВПЕРВЫЕ за ПЯТЬ лет Украина сидит в сторонке, пока два обсос…пида… то есть главы ДРУГИХ государств её судьбу решают.
И я даже знаю, почему не вкурвило.
У некоторых, условно говоря, людей не получилось в эволюцию.
Ну оно кагбэ получилось: научились трусы на жопу натягивать и постить в тырнетики, что поел и чем посрал. Но древние повадки превалируют. Трусы мешают. Неудержимо тянет швырять то едой, то последом. И мокреет в…. мозге, когда два альфа-самца за калым торгуются.

Макрон х*йлу говорит: «Есть тут у меня Украина на выданье. Вредная, капризная, раздражает. Но сама под тебя лечь не хочет. Вернее, не хотела. Раньше. А сейчас доктрина поменялась, может, что-то и выгорит с взаимообменом. Мы ж цивилизованные люди, европейцы!» .
А второй снисходительно е*лет улыбает: «Я-я, натюрлихъ. Утром деньги – вечером стулья».
Бля… Знаете, что-то позорнее этой ситуации представить трудно. Хотя я в вас верю, дно пробито уже столько раз, что моя личная ох*евалка поломалась.

А вы, непуганные давно, зажравшиеся своим недосоциализмом европейцы немножко не вкуриваете ситуацию.
Вы почему-то уверены, что х*йлу хватит Украины.
Вы жмете ручку гопнику и убийце, не понимая, что собственная «Народная Республика Прованс» – дело времени и денег, которых у х*йла много. Вы для них майонез, салат и какая-то х*йня на карте, там дедывоевали.
Вы считаете старушку Европу незыблемой твердью, непотопляемым лайнером. Сколько вас таких уже было? Тонущих на непотопляемом….
И вы – идиоты.

Наши мужья и дети пятый год умирают на войне за право существовать. Быть страной, государством, субъектом политики.
Пока вы вертите жопой между «хочется» и «колется», в упор не замечая, что Стена может упасть.
И от бурятов на танках вас будет защишать только сраный меморандум, потому что ваши соратники по НАТО тоже умеют считать убытки, делать покерфейс и говорить про ихтамнет.

А вы, чупа-чупсы зеленые, наслаждайтесь моментом, пока идут торги. Оргазм древних инстинктов и плебейских повадок.
Потом вас за волосы отволокут в пещеру. На щи и с удобствами в соседнем углу.
Жаль только, что после, когда Малороссия станет, сцуко, фактом, я не услышу ваш сраный скулёж на тему «нас кинули!».
Почему не услышу? А потому что скулить о политике вам никто уже не позволит, лихо заменяя неудовлетворенность болью отбитых почек.


Джон Сміт
Джон Смит

Ой, а тут цікаво!
Виявляється, під шумок Зеленський також злив Нетаньяху міжнародну позицію України по статусу Єрусалиму. Зеленський погодився на відкриття представництва України в Єрусалимі. Про це сам Нетаньяху радісно повідомив по поверненню додому.


Пояснюю для тих, хто не розуміє, чому це капець.

Міжнародна спільнота не визнає Єрусалиму за Ізраїлем, так само як не визнає Криму за Росією. Лише декілька країн в світі підтримали перенесення столиці Ізраїлю до Єрусалиму. Але попри те, що серед них США, підтримка яких для нас дуже важлива, Україна проголосувала саме ПРОТИ.
Навіть не зважаючи на те, що Трамп громогласно оголосив, що візьме на карандаш всі країни, що проголосують в ООН проти, і що припинить їм допомогу.
Україна проголосувала ПРОТИ.
Бо у нас теж захопили частину території та пояснюють це сакральністю і древністю, точно так як Ізраїль посилається на Біблію ним же самим і написану.

Україна проголосувала ПРОТИ. Україна НЕ ВИЗНАЛА перенос столиці Ізраїля в Єрусалим. І сама не збиралася переносити своє посольство туди.

А наркоман взяв і погодився.

Отак просто. Ви спитаєте, що він отримав? А ніфіга. Він же дурачок. Нічого не отримав.

Тут треба поглянути не тільки зі сторони порушення наших принципів. Тут треба дивитись ще ось з якої сторони.

Противники дій Ізраїля, жорсткі противники, – це країни Близького Сходу. Єгипет, Туреччина, Ліван, Саудівська Аравія і т.д.

Відкриваємо дані нашого експорту до цих країн і дивимось: може, там Ізраїль у нас – супер важливий торгівельний партнер, важливіший за ці країни?
Експорт за 2018 рік:
До Єгипту – $1,557 млрд.
До Ізраїлю – $0,580 млрд.
До одного тільки Єгипту, що якраз і є ініціатором вказаної вище резолюції, експорт В ТРИ рази більший ніж до нашого нового друга, перед яким роспласталось зелене нещастя.
До Туреччини – $2,252 млрд (в 4 рази більше).
До Лівану – $0,404 млрд.
До Саудівської Аравії – $0,749 млрд (плюс інвестиції в наші балістичні ракети).
До ОАЕ – $0,487 млрд.
І т.д.
Дані тут.

Наш експорт в країни, що є жорсткими противниками захоплення Ізраїлем Єрусалиму, набагато більший за експорт до Ізраїлю. Ніякого економічного чи політичного інтересу для нас визнавати Єрусалим столицею Ізраїля НЕМАЄ.

Це ідіотизм. Це здача наших принципів. Це здача наших дипломатичних позицій не тільки на Близькому Сході, але і в Європі! Бо будемо просити не визнавати аннексію, а нам скажуть: а що ж ви Єрусалим визнали?

Є тільки одне можливе пояснення, яке мені приходить на думку: один єврей прогнувся перед іншим. Все.
За рахунок остолопів, які за нього проголосували. Вітаю вас, остолопи!


Светлана Самборска
Светлана Самборска

Какой все-таки блестящий политик этот Зеленский.

Россию вернули в ПАСЕ, но зато украинские военные суда перестали ходить Керченским проливом.

Путин с Макроном называют российскую агрессию “конфликтом на Украине”, рассказывают, что должна Украина сделать, но зато Украина теперь будет платить пенсии израильтянам.

Одна победа за другой.

С интересном жду открытия рынка земли. Не хватает фантазии представить, какое “зато” за этим последует.

Поділитися:
Share

Share