Забагато патріотизму…

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Що називається – дожився. Все в моєму житті було, а от таке вперше. Політикові дорікнули надмірністю патріотизму.

Ви вгадали. Останнім часом мені стали траплятися відомі блогери (з тих, хто зазвичай пишуть мовою окупанта), які стали дорікати партії ЄС і її лідерові Петру Порошенку тим, що він ніби став використовувати риторику ВО «Свободи». Мовляв, от якби не використовував!.. Мовляв, не має така риторика успіху серед українців…

Про що йдеться? Звісно, про весь набір тез, що об’єднуються під гаслами «Армія! Мова! Віра!» Самі зважте, ну хіба можна до українців от так? Прямо зразу з патріотизмом? Українці, мовляв, особи ніжні – патріотизму їм давати треба в аптекарських дозах… Інакше – передоз, а потім…

Не до кінця зрозуміло лише, а ті українці, які в 14-му пішли на фронт по мобілізації у ЗСУ та в добробати, вони такі самі українці чи якісь обрані? До них зі сферами патріотизму підходити можна так само з обмеженими дозами чи не дуже? Ні, я знаю, що чимало з них Петра Порошенка на дух не переносять. За що завгодно не переносять, але не за патріотизм. Вони його ненавидять, наприклад, за те, що замість насичувати армію технікою та міняти систему харчування Петро Порошенко мусив вивести під камери зв’язаного Медведчука, самому вийти з козацькою шаблею та зарубати… на шмаття… аби… вороги, політботи і корисні ідіоти облили би багном Петра Порошенка з приводу чогось іншого.

Ви сумніваєтеся, що вони змогли б? Шановні, Москва свого часу, не маючи телебачення та інтернету, з лайном змішала гетьмана Мазепу, який Україною доти керував більше 20 років. Ви сумніваєтеся в її можливостях зараз за наявності Ольгино, відомства Суркова та нафтогазової ренти?

Отже, справа не в патріотизмі. Чимало з тих, хто проголосував у тому числі за чинного президента, гасла «Армія! Мова! Віра!» сприйняли б залюбки, якби вони не звучали від Петра Порошенка особисто. Тоді в чому проблема? В тому, що Петро Порошенко бере на озброєння гасла ВО «Свободи»? Але саме це – брехня від і до.

Так, партія ЄС і Петро Порошенко висловлюють гасла українського націоналізму. А ВО «Свобода» та її сателіти – ні. Вони – не націоналісти. Вони – лівота. Уважно прочитайте їхні програми і порівняйте їх з програмами Юлії Тимошенко, Олега Ляшка, соціалістів, комуністів… Прибічники ВО «Свободи» цього навіть не приховують і відверто заявляють, що їхня ідеологія – соціал-націоналізм. Той факт, що найбільш відома політсила, яка поєднувала в своїй назві поняття «соціалізм» і «націоналізм», це були нацисти Гітлера, прибічників ВОС не хвилює аж ніяк. Так само як їх не хвилює той факт, що оті їхні лівацькі гасла під націоналістичним оздобленням ідуть в категоричне протиріччя з батьками-засновниками українського націоналізму. Почитайте «Націоналізм» Дмитра Донцова. Ця книга – суцільний панегірик тим, для кого інтереси держави вищі за інтереси особисті, і хто готовий жертвувати задля держави, а не вимагати в неї. Ба більше, ідеї ліваків Донцов в «Націоналізмі» не просто не сприймав, він глузував з них і їх висміював. Колишній «мінстець» за гетьмана Скоропадського, голова Української Телеграфної агенції в часи Гетьманату Дмитро Донцов аж надто гарно знав ціну і лівацьким гаслам, і їхнім носіям. Свій «Націоналізм» він писав в тому числі з власного гіркого досвіду.

Лівацтвом розважається ВО «Свобода» і близькі до неї організації. Та чи властиве воно партії Петра Порошенка? Ні, і ще раз ні. Можна дорікати ЄС чим завгодно, але не лівацтвом. Так, у нашому патерналістському суспільстві на певні популістські кроки йти доводиться, і на це приречена будь-яка політсила. Але. Навіть більшовики не називали українських націоналістів із загонів отаманів, з ОУН та УПА «націонал-соціалістами». Вони їх називали «буржуазними націоналістами». Називали так, бо гарно знали, що Москві не страшна лівота – їм страшні ті, хто несе націоналістичні ідеї, маючи буржуазне підґрунтя. Чиї прибічники – підприємці, фахові робочі, вільна творча інтелігенція – найбільш прогресивна частина суспільства. Як раз та верства, яка створила волонтерський рух. Наразі силою, яка не впадає в лівацький популізм, але висловлює націоналістичні ідеї, є як раз таки ЄС.

Тому її бояться. Чинна влада – це люди, які знімали серіали для російського ринку, і яким поперек горла квоти на українську та створення патріотичного кіно. Вони обов’язково будуть ламати закон про мову. Вони обов’язково тяжитимуть до «другої державної» в будь-якому її прояві. Звісно, найбільше цьому опиратиметься «Європейська солідарність». Тому й відбуваються спроби її спаплюжити як раз у знакових питаннях. В гаслі «Армія! Мова! Віра!». Мовляв, «хіба ви не бачите, що там забагато патріотизму?»

А я думаю так. Якщо тобі починають дорікати патріотизмом, значить, ти все робиш вірно.

Share this:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
Усі відео