Як влада брехала українцям про “Роттердам+”
Рік тому окремі політичні сили, зокрема Самопоміч, УКРОП і БЮТ, раптово вирішили, що потрібно перекрити поставки вугілля з ОРДіЛО до України. Свої дії вони назвали “блокадою Донбасу”, і направлені вони були нібито на звільнення полонених, припинення торгівлі з окупованими територіями і звільнення цих територій.
Логіку цих дій важко зрозуміти й досі, особливо якщо врахувати, що кілька десятків людей перекривали постачання вугілля в Україну взимку, а постачання товарів на окуповану територію їх чомусь не цікавило. Також цих людей чомусь не цікавили фінансові потоки компаній Ахметова, перевіривши які, можна було встановити, чи фінансувались терористи цим олігархом, яким способом фінансувались, як на окуповані території могли потрапляти гроші Ахметова і чи потрапляли вони взагалі. Це все можна було і потрібно було з’ясувати в Україні, без будь-яких блокад. Але чомусь блокувальників цікавило тільки фізичне блокування перевезення українського вугілля в Україну під час опалювального сезону.
В результаті їхніх дій Україна повністю втратила можливості поставки вугілля з окупованих територій, тепер вугілля з окупованих територій продає Росія, а українські теплоелектростанції замість того, щоб закуповувати вугілля по 1736 грн за тонну, закуповують вугілля в США по 113 доларів, в ПАР по 100 доларів і в Росії по 95 доларів.
Одним з головних аргументів людей, що блокували поставки вугілля в Україну, стала так звана формула “Роттердам+”. Така назва формули і її пояснення були вигадані ЗМІ, що близьке до російського олігарха Григоришина, який має прямий інтерес в українській енергетиці. Пізніше до цих трактувань додались трактування так званого “експерта з енергетики”, близького до партії Самопоміч, що була організатором раптової блокади ввезення вугілля в Україну під час опалювального сезону.
Зараз, через рік після тих подій, в умовах відсутності штучних інформаційних істерик, настав час розібратися в тому, що ж насправді таке цей “Роттердам+”. Тим більше, що в цьому так і не розібралось НАБУ, яке рік тому пообіцяло розібратися, а півроку тому навіть проводило якісь слідчі дії. Тим більше, що експерти подавали в суд з вимогою відмінити рішення, яке вводить формулу, але результати чомусь замовчуються.
Попри це вказана тема досі викликає інтерес і досі є предметом маніпуляцій. Тому далі я буду описувати, що таке “Роттердам+”, аргументуючи свою думку чинними нормативними документами та даними, розміщеними в публічному доступі на офіційних сайтах державних органів.
Таким чином, в режимі “питання-відповідь” про “Роттердам+”:
Чи діє формула “Роттердам+” в Україні?
Так, формула діє. Формула введена 289-ю Постановою НКРЕКП від 03.03.2016 року.
Значить, експерти праві в тому, що влада разом Ахметовим обдирають звичайних українців?
Ні, бо дуже схоже на те, що експертів не цікавить суть, вони використовують маніпуляції, вкладаючи зовсім різні поняття в слово “діє”/”працює”. Постанова НКРЕКП №289 від 03.03.2016 року є чинною. Це єдина правда, яку можна виразити словом “діє”.
В той же час багато так званих “експертів” слово “діє” трактують зовсім по-іншому, розказуючи, що влада витягує гроші з кишень українців, щоб компенсувати Ахметову транспортні витрати за перевезення вугілля з Роттердама в Україну, в той час коли Ахметов не транспортує вугілля з Роттердаму, а перевозить власне вугілля тільки по Україні.
А от це є неправдою, що я доведу далі з посиланням на нормативні документи.
Якщо провести побутову аналогію, щоб зрозуміти суть маніпуляції, то воно вийде приблизно так: Закон про аліменти діє. Але перед тим, як звинувачувати Івана Іваненка в несплаті аліментів, варто було б з’ясувати, чи має дитину Іван Іваненко.
Так, більшість не зрозуміли, як це і чому. Але я далі поясню.
То що таке “Роттердам+”?
Постанова НКРЕКП №289 від 03.03.2016 називається “Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії”. Тобто, кінцевою метою цієї постанови є розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни електроенергії. Ключове слово тут “прогнозована” ціна.
Прогнозна ціна формується дійсно з врахуванням вартості ціни на роттердамській біржі і її доставки з Роттердама в Україну. Ось формула:
Для чого використовується ця прогнозована оптова ціна електроенергії?
Тут треба трохи розповісти про те як функціонує оптовий ринок електроенергії. Ось тут є Договір між членами Оптового ринку електричної енергії України, який регламентує принципи взаємовідносин на оптовому ринку електроенергії. Ключовою особливістю взаємовідносин на ринку є те, що покупці електроенергії (Обленерго) мають оплачувати авансовий платіж за поставлену електроенергію в плановому місяці.
Наприклад, зараз лютий 2018. Щоб отримати електроенергію в лютому 2018, умовне Львівобленерго, у відповідності до своїх прогнозних об’ємів споживання, мало б оплатити авансовий платіж ще в січні 2018. А отримає оплату від населення за електроенергію за лютий 2018 аж в березні 2018 року.
Таким чином постає запитання, а за якою вартістю розраховувати авансовий платіж, який має оплатити Обленерго виробникам, адже електроенергія за лютий в січні (в момент оплати) ще не вироблена? І якраз для цього використовується прогнозна оптова ринкова ціна, яка встановлюється наперед згідно методики розрахунку, викладеної в Постанові НКРЕКП №289 від 03.03.2016.
Оплативши авансовий платіж, Обленерго на основі цієї ж прогнозної оптової ринкової ціни формують роздрібні тарифи для населення.
Тобто, виходить, що експерти праві?
Виходить, що влада, в особі НКРЕКП, розрахувала прогнозну оптову ціну, враховуючи доставку вугілля з Роттердама? Адже по цій ціні Обленерго оплатили кошти виробникам, і цю ціну Обленерго заклали в основу вартості тарифів для населення.
Ні, не праві, бо експерти вперто не хочуть бачити інші складові формули розрахунку прогнозної оптової ціни електроенергії, зокрема: прогнозного обсягу дотацій для компенсації втрат від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом
Про що це говорить?
Це говорить про те, що на прогнозний тариф впливають обсяги дотацій. А обсяги дотацій, в свою чергу, можуть бути скориговані за рахунок різниці між плановою собівартістю і фактичною собівартістю минулих періодів.
Переплачують люди тільки в тому випадку, якщо прогнозована ціна в періоді (розрахована по формулі “Роттердам+”) виявилась більшою фактичних затрат в цьому ж періоді, а різниця між цими показниками не вплинула на зменшення прогнозної ціни на наступний період.
Тобто, для того, щоб з’ясувати чи переплатили люди за електроенергію по тарифу “Роттердам+”, потрібно здійснити аналіз фактичних витрат ТЕС на придбання вугілля.
Наприклад, по формулі “Роттердам+” було розраховано, що прогнозна вартість вугілля для виробництва електроенергії в лютому 2018 року складає 3000 грн. ТЕС отримала кошти за вироблену електроенергію з розрахунку 3000 грн. за тону вугілля, але надані документи свідчать про те, що вугілля закуплялося не за ціною 3000 грн., а за ціною 2000 грн. Таким чином, в розрахунку наступного тарифу він має бути скоригований на суму переплати (1000 грн * об’єм).
Якщо тариф не скоригований на суму переплати (різницю між прогнозною і фактичною собівартістю), то тоді експерти мають повне право пред’являти претензії НКРЕКП.
Але, на жаль, ніхто з експертів, звісно ж, не аналізував фактичні складові собівартості електроенергії, вони оперують тільки прогнозною ціною, а про існування різниці між планом і фактом схоже не здогадуються (скріни нижче).
Більш простіший побутовий приклад
Проблемою так званих “експертів з енергетики”, які пояснюють “Роттердам+”, є те, що вони або дуже хочуть маніпулювати поняттями, або не мають базових знань з теорії економічного планування (або і те, і інше). Бо тлумачити формулу обчислення прогнозної вартості і видавати цю вартість як факт – це не правильно по суті з точки зору основ економіки. Тим більше не правильно не зауважувати, що в формулу входять показники, які можуть коригувати прогнозну вартість.
На побутовому рівні історія з “Роттердам+” виглядає наступним чином:
Ви укладаєте договір на будівництво власного житлового будинку “під ключ” з будівельною компанією. Один з етапів будівництва передбачає закупівлю і доставку цегли силами будівельної компанії. В 3 км від вас є цегельний завод з найдешевшою цеглою в регіоні, а інший цегельний завод за 100 км, і цегла там дорожче. Однак, проблема в тому, що ближчий і дешевший цегельний завод закривається на реконструкцію, але коли це буде не відомо, а закупити цеглу зараз у вас немає можливості, бо її немає де зберігати і як охороняти.
Будівельна компанія на ваше замовлення має скласти кошторис будівельних робіт з врахуванням ситуації з закупівлею цегли. Яку ціну цегли має врахувати в кошторисі будівельна компанія? Якщо будівельна компанія нормальна, то в кошторисній вартості має фігурувати закупівля і доставка цегли з заводу, що розміщений за 100 км від вашого будинку, бо в іншому випадку будівельники отримають збитки, що позначиться на строках будівництва, якості будівництва і взагалі на можливості будівництва.
Так от, кошторисна вартість будівництва вашого будинку в цьому прикладі відповідає плановій ціні електроенергії, розрахованій по “Роттердам+”. Так само, відштовхуючись від кошторисної вартості будівництва, ви будете платити будівельникам авансовий платіж.
Але це не означає, що ця вартість є кінцевою і фактичною вартістю будівництва. Якщо будівельники збудують фундамент до того, як цегельний завод біля вас закриється на реконструкцію, і зможуть закупити цеглу там, то фактична вартість будівництва буде менше кошторисної, а ваша сума переплати за цеглу буде врахована в закупівлі наступної партії цегли чи в інших роботах. Тобто, по факту закупівлі цегли і виконання робіт будівельна компанія зобов’язана надати вам акти виконаних робіт і документи, що підтверджують закупівлю цегли, і тільки на основі цих документів буде встановлюватися фактична вартість робіт і будуть розраховуватися ваші наступні платежі будівельникам.
А в нашому випадку так звані “експерти з енергетики”, маючи показники формули, що можуть коригувати ціну “Роттердама+”, стверджують, що будівельна компанія вас обікрала, бо в кошторисі зазначена доставка вугілля з цегельного заводу, що розміщений далеко від вас. При цьому розуміння, що мова йде про кошторисну вартість, у експертів немає.
Що на практиці?
На практиці ми маємо маніпуляції щодо формули “Роттердам+”. Бо з одної сторони, Постанова НКРЕКП діє, і по ній обраховується прогнозована вартість. А з іншої сторони, прогнозована вартість – це не є фактична вартість закупівлі вугілля. От, власне, з тим, що написано, пов’язані заяви Насалика, що Роттердам не працює. Бо кожен вкладає в цю фразу своє значення, в залежності від того, про яку вартість електроенергії (і її складових) йде мова: планову чи фактичну.
Власне, все вищенаписане підтверджується презентацією НКРЕКП, в якій пояснюється розрахунок прогнозної ціни електроенергії в 2018 році. На сторінці 10 показано ціну вугілля, яка використовувалася в розрахунку прогнозної вартості електроенергії в 2018 році.
Як бачимо, ціна вугілля по Роттердаму становила $93, а індикативна ціна, по якій розраховувалася прогнозна вартість електроенергії, становить $90,5. Це свідчить про те, що далеко не все вугілля закуповується по формулі “Роттердам+”, що спростовує висновки так званих “експертів з енергетики”, що держава платить українським олігархам за те, що вони нібито доставляють українське вугілля з Роттердаму.
Чи значить це, що до влади (в особі НКРЕКП чи інших органів) претензій немає, і з Роттердамом все чисто?
Ні, не значить. Бо ми й досі не знаємо, по якій ціні ТЕС закупляють вугілля для генерації електроенергії. Тобто, так звані експерти з енергетики разом з контролюючими органами мали б перевірити відповідність фактичної (заактованої) вартості вугілля та вартості вугілля, врахованої в формулі, мали б співставити ці значення, а також перевірити, чи коригується прогнозна вартість у відповідності до різниці між плановою і фактичною вартістю минулих періодів.
Чи значить це, що влада разом у змові з Ахметовим обкрадають звичайних громадян?
На наступному графіку відповідь на це питання представлена дуже наочно. Там показано порівняння прогнозної оптової ціни електроенергії, розрахованої по формулі “Роттердам+” з тарифами на електроенергію для населення в січні 2018 року.
Як бачимо з малюнка, прогнозована оптова ціна, розрахована по формулі “Роттердам+”, є значно вищою ніж тарифи для населення. Ще раз: ОПТОВІ ціни електроенергії вищі ніж роздрібні тарифи для населення, а електроенергію ще треба доставити від ТЕС в конкретну квартиру… Тому держава не просто не влазить в кишені громадян, вона ще й змушена дотувати виробників, що відображено в формулі “Роттердаму+”.
Тобто, історія про те, що влада залізла в кишені громадян, ввівши формулу “Роттердам”, є відвертою брехнею і маніпуляцією.
А може переплата по “Роттердам+” така велика, що держава все ж таки витягує гроші з кишень населення?
Складову “Роттердаму+” можна грубо розрахувати (щоб зрозуміти рівень значень), маючи дані презентації НКРЕКП, а саме, маючи показники структури оптової ціни на 2018 рік, що відображені на сторінці 12.
Як бачимо, в першому кварталі 2018 року доля ТЕС в структурі оптової ціни електроенергії становить 32,5%. Тобто, “Роттердам+” може стосуватися не більше ніж 32,5% тарифу. Але ж “Роттердам+” стосується не всієї вартості виробленої електроенергії на ТЕС, а лише транспортної складової доставки вугілля на ТЕС. А крім вугілля на ТЕС використовується ще мазут, а крім матеріальних витрат в структуру собівартості (тобто в цих 32,5%) входять ще й затрати на оплату праці, амортизація і інші затрати.
Але навіть якщо розрахувати “Роттердам+” від повної вартості тарифу на виробництво електроенергії на ТЕС (так нібито на виробництво електроенергії потрібно тільки вугілля і більше нічого), то максимальна доля в тарифі складе:
%Р = 32,5%*18,8% = 6,1%
18,8% – це доля транспортної складової в тарифі (сторінка 8 презентації).
Тобто, це максимальний (дуже завищений) відсоток від прогнозної вартості електроенергії, оскільки він не враховує багатьох інших затрат на виробництво електроенергії.
Але навіть цей максимальний, дуже завищений показник в прогнозній оптовій ціні електроенергії становить:
ЦР = 149,55 коп * 6,1% = 9,14 коп.
Тобто, складова “Роттердаму+” становить максимум (дуже великий максимум) 9 копійок в тарифі. Реально, зважаючи, що на виробництво електроенергії на ТЕС крім вугілля витрачається ще й мазут, газ, що в собівартості враховується ще й зарплата, амортизація, інвестиційна складова, я припускаю, що мова йде про 4-5 копійок.
Тобто, всі оці гучні гасла про:”Влада залізла в кишені громадян за рахунок “Роттердаму+” виражені в 4-5 копійках на 1 КВт-год, максимум 9 копійок.
Безумовно, це все треба дослідити, бо навіть 4-5 копійок на об’ємах споживання електроенергії населенням – це величезні гроші, тому тема закупівля вугілля для ТЕС має бути досліджена обов’язково, але є 2 АЛЕ:
- Навіть з врахуванням цього, найбільший тариф для населення є меншим ніж оптова ціна електроенергії, тому про “влада залізла в кишені людей” – це брехня і маніпуляція в будь-якому випадку
- Складова “Роттердаму+” має бути досліджена на предмет махінацій, але це зовсім не означає, що ці 4-5 копійок на 1 кВт-год вкрадені державою чи олігархами, бо наведені вище факти, скоріше свідчать про протилежне.
А тепер риторичне питання:
Чи може мені хтось пояснити, чому великі “розслідувачі”, “експерти з енергетики” і журналісти, близькі до російського олігарха Григоришина, вже рік маніпулюють оцими 4-5 копійками, але їх не цікавить оцих 17,94 копійки і оцих 51,85 копійки на 1 КВт-годині, які залишаються в розпорядженні Обленерго? Особливі питання по 2-гому класу споживачів, адже це – школи, садочки, ВУЗи, лікарні, малі підприємства і т.д.
А тепер трохи судової практики
Як я вже казав, чомусь так сталося, що так звані “експерти з енергетики” чомусь скромно замовчують той факт, що вони програли два суди по “Роттердаму+”.
Ось перша судова ухвала. Ось друга судова ухвала. Зверніть увагу – Ухвалу залишено без змін (згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року).
Особливо цікавий такий момент:
В цьому контексті слід згадати той факт, що в даний момент, не зважаючи на 2 судові рішення, незважаючи на те, що не було досліджено фактичну собівартість виробництва електроенергії на ТЕС (я впевнений), НАБУ судиться з посадовими особами НКРЕКП за нібито зловживання службовим становищем і зговір на користь монополістів-виробників електроенергії.
І як ви думаєте, яким будуть судові перспективи цієї справи? А потім ми знову почуємо від пана Ситника чергові виправдання, що це суди погані… Ото ж бо…
Підведемо підсумки
На початку 2016 року НКРЕКП вводить формулу для обчислення вартості електроенергії, яка передбачає МОЖЛИВІСТЬ відшкодування транспортних затрат для доставки вугілля з товарної біржі в Роттердамі до України. Це дає можливість забезпечити енергетичну безпеку України у випадку, якщо Росія “відіжме” шахти.
Влітку 2016 року спочатку ЗМІ, підконтрольні російському олігарху Григоришину, який володіє українськими Обленерго, а потім представники Самопомочі, розгортають інформаційну кампанію проти цієї формули і намагаються скасувати її через суд. Пік інформаційної істерії припадає на зиму, опалювальний період 2017 року, в цей же час відбуваються судові засідання, на яких намагаються скасувати Постанову НКРЕКП, в цей же час представники партії Самопоміч раптово влаштовують блокування завезення вугілля в Україну під прикриттям визволення полонених і іншими неправдивими причинами.
Дивіться що виходить: вугілля з ОРДІЛО перекрили, вугілля з біржі постачатися не може, бо виробникам не компенсують транспортні витрати на доставку вугілля до України, а це майже 20%. Все. Шах і мат.
Я не знаю, що це було насправді, але це все дуже схоже на диверсію з метою підірвати енергетичну безпеку України і залишити Україну без світла і тепла посеред зими 2017 року.
І цій диверсії передувала брехня влади про “Роттердам+”. Брехня четвертої влади, яка, схоже, втратила будь-який зв’язок з патріотизмом та інтересами України і обслуговує виключно інтереси власників та ворога.
Бонус
Якщо вас цікавлять коментарі так званих “експертів з енергетики”, то не слід чекати так довго, бо це все вже переговорене ще півроку тому. Висновки про кваліфікацію робіть самі.
Коментарі звідси і звідси. Коментарі даю таким чином, як вони були, без змін. За манеру спілкування прошу не дорікати. Це моя приватна сторінка, я на ній спілкуюсь так, як комфортно мені.
