Для військового слово “позиція” має особливе значення. Від її якості та підготування залежить все. І по-перше, власне виживання та виживання тих, хто з тобою. Тому я визначаю свою позицію. Добре підготовлену до будь-якого бою. Отже, я був на форумі Порошенко.
Невже хтось собі думає, що ми проковтнемо політичних блазнів, котрих нам нав’язують на роль Верховного Головнокомандувача? Якщо хтось з вас забув ціну миру у вашому домі, то ветерани війни з Росією завжди будуть це пам’ятати та ніколи не зрадять пам’яті своїх побратимів. Вам так потрібна політична мильна опера, за якою зручно спостерігати з дивана?! Попереду парламентські вибори. Бавтесь до всірачки, якщо ще не награлись…
А хто з інших претендентів спроможний виконати бодай десяту частину (звісно не на словах)? І хто так відверто на весь світ назве Росію агресором?
Форум продемонстрував, що Петро Порошенко і став тим єдиним кандидатом від об’єднаних проукраїнських демократичних сил, про необхідність якого так люблять поговорити деякі наші “патріотичні” політики, але роками не здатні зайти далі слів.
Сьогодні ми обираємо не просто Президента, не просто главу держави – нам треба обрати того, хто викине ворога з нашої землі, поверне Україні соборність і територіальну цілісність на українських умовах. Путлер боїться ЛИШЕ Порошенка, головнокомандувача, який вміє перемагати задля України. Так, це мій вибір. І мільйонів людей, яким залежить на Україні. А на чому залежить Вам?
Сталася в мене подія – запросили мене на завтра на Форум «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом», де (як по секрету повідомив всьому ФБ нардеп Береза) дядька Петра будуть висувати кандидатом у Президенти. Як то кажуть, не переключайтесь.
Виборча кампанія йде повним ходом. Представляю вашій увазі стислий дайджест про те, чим займалися три претенденти на президентське крісло протягом минулого тижня. Інформація складена з використанням їх сторінок у ФБ, а також новин.
Ми боремось за Україну. Нам не потрібний мир, нам потрібна Перемога. Я хочу, щоб мої побратими стояли поруч у строю з військовими країн НАТО як повноцінні партнери. Я знаю, так буде. Головне, не допустити зміни цього курсу.
Перед тим, як обирати представника України у світі, Головнокомандувача ЗСУ та Голову РНБО в одній особі, відповідально приміряймо цю важку шапку Мономаха до кожного, хто претендує на посаду Президента. Перемога України на виборах залежить не від кількості претендентів очолити країну, а від державницької позиції нас з вами – виборців.
Якщо коротко, бо не бачу не те що кращої, а бодай рівноцінної альтернативи. Чому її немає, – питання до політикуму і загалом до суспільства. Чому Порошенко? Бо дає відповіді на «кляті запитання», які українство не спромоглося сформулювати впродовж сотні років після першої Національної революції.
Як це не сумно для кремля, основних кандидата вимальовується два: Порошенко (Україна) і Тимошенко (РФ). Саме на перемогу кандидата від РФ кинуто всі сили, застосовуються технології та будуються стратегії. Ставки для кремля надто високі. Але ще вищі вони для нас. Кремлівська маріонетка на чолі держави це, на мою думку, майже гарантований 3-й Майдан та громадянська війна (сирійській сценарій) для України.
«Навіщо нам голосувати за Порошенка? Ну от що отримаю з того особисто я?»… Ви чули вже таке? А справді – що ми отримаємо? Я не знаю, що там напише кандидат в Президенти Петро Порошенко у своїй програмі – однозначно, виконає він чимало. З його програми 2014 р. зразка наразі повністю виконано 62% обіцянок, частково – ще 18%. Але. Нинішньої його програми я ще не бачив, тому пишу те, що принесе голосування за Порошенка конкретно мені, на мою власну думку.
Наступні три місяці, а за ними наступні ще сім, ми матимемо нагоду збагнути, що всі попередні чотири роки були просто легкою розминкою. Справжнє бойовище почнеться прямо зараз. Нас оглушать такими сенсаціями, що очі проти волі вилізуть на потилицю, щелепа зариється у землю, а серце вистрибне з грудей так, що крилаті ракети здивовано озиратимуться. Починається фінальний етап бойовища за головний приз під назвою ВЛАДА.
В сьогоднішній ситуації конфлікту з Росією навіть приблизна рівність голосів за конкуруючих кандидатів в якомусь турі виборів, навіть в першому, коли за вихід в другий тур конкуруватимуть два кандидати з приблизно однаковими результатами, поляризує та ділить суспільство. А що вже казати про близькість результатів двох кандидатів у другому турі. Тоді вже ділиться навпіл вся країна.
