Політичні штрейкбрехери

Усе гадав, як класифікувати отих “наційоналістів” (якої країни?), що зривали мітинг під Конституційним Судом. Назвати їх проросійськими? Ну ніби ж не відповідає дійсності. Те, що вони можуть за російські гроші (не напряму, звісно ж, отримані) відпрацьовувати російські інтереси (хоча й під націоналістичними прапорами), це звісно так. Але все одно визначення буде невірним. Назвати їх просто продажними? Теж є проблема. Учасники продажних акцій тупо й збайдужіло відстоюють за гроші, а ці ж кидалися, чужі прапори й лозунги рвали. Видно, що злоба аж рвалася з нутра. Такі явні, підмальовані в кольори націоналізму тітушки. А тітушки ж повністю безідейними не бувають. Згадайте їхній антимайдан, де тупцювали завезені підневільні “тєрпіли” з бюджетників та слухняних працівників олігархічних заводів, а поряд аж рвалася з ланцюгів тітушня.

Сьогодні прийшло на думку – вони ж явні штрейкбрехери. Адже штрейкбрехерство – це не лише сепаратні домовленості з працедавцем і вихід на роботу на противагу страйкуючим. Це ще й певний формат суспільної свідомості: коли знаєш, що ти повія, але усвідомлення цього лише посилює твою ненависть і агресію проти таких же, як і ти, знедолених робітників. Згодом штрейкбрехерство все частіше набирало деякого політичного відтінку, а зараз вирвалося в нас назовні у цілковито політичному образі.

А щодо суті, то коли на акцію приходять мирні мітингувальники, а потім до них приєднуються тітушки (з аналогічними лозунгами, до речі) й починають атакувати не спільного противника, а своїх же партнерів по мітингу, то це й є агресивне штрейкбрехерство. Мета: дискредитувати акцію, перевести стрілки з Зеленського, його реваншистів, Конституційного Суду ще десятка адресатів народного протесту на сторонніх осіб. У цьому випадку на Порошенка. Люди виходять проти реваншу. А радикальні штрейкбрехери кричать: ми теж проти реваншу. Але цей реванш для нас – це Порошенко. А Зеленського не смійте нам рухати, бо від нього ж гроші нам платять.

От зараз собі думаю: який дурний був Янукович. Коли тільки починався Євромайдан, він кинув проти молоді спецназ. А міг же купити якихось радикалів-“націоналістів”, які б за значно менші гроші побили й розігнали учасників з криками: “Це ваша ющенківська та ліберастська зрада нас позбавили європейського вибору. І нічого тут кивати на Януковича й Азарова, це лише ви, інтєлігєнтіки-очкарики в усьому винні!”

Думаєте, не могло такого бути? Зі скрипом, не просто так, але могло. Але ж тоді ще нацкорпусів з їхніми нацдружинами не було. А зараз є. Коли нарешті почне по справжньому розгорятися новий Майдан, то першими прибіжать його розганяти не оновлені беркути Авакова, а якраз ці фальшиві націоналісти на послугах влади.