Виправляти знову нам…

Helgi Sharp
Helgi Sharp

Знаєте, чому Росія вдруге скликає Радбез ООН через український мовний закон? Вона чекала ПРИВОДУ. Чекала, коли в самій Україні хтось такий привід надасть. Хтось вагомий, а не пересічний. Не менший, аніж глава президентської адміністрації.

Щоб на весь світ сказати: “Ага, навіть до нової влади вже дійшло те, про що ми говоримо котрий рік!” І вони будуть праві – пам’ятаєте фразу з савєцкого фільма: “Ну, уж если в Моссовете…”

А ще пам’ятаєте, щоб керівники АПУ колишніх президентів супроводжували їх у закордонних візитах? Я – ні, бо кожен повинен виконувати свою роботу. Наразі ж Богдан вештається на пару з Зеленським по канадських закапелках, нашіптуючи йому на вушко про адін язик, адін народ, перестати стріляти, і як класно він відірвався на концерті російських артистів у клюбі. Бо без Богдана Зе ніхто і нікуди – за преЗЕдентом потрібен цілодобовий контроль. Керує країною не Зе, керують Бо and Ко. А Зе давно вже зі сцени перемістився у глядацький зал.



Україну не змогли перемогти на фронті, поставити на коліна дефолтом, задушити газом та російськими санкціями. З красивими піснями про мир та жвачку зайшли з тилу. Цю жвачку тягнуть на медведчуковських NewsOne, ZiK та 112-му. На Г+Г та Інтері. До них у нової влади немає претензій, але є до “Прямого” – шляпки цвяхів, що виступають, нова влада ретельно заколочує на догоду колективному портнову.

І коли сьогодні ввечері на Г+Г будете дивитись “Сватів” (радійте – вони повернулись!), згадайте, що армію, віру та мову на хліб не намажеш. Тепер мажте те, що вам харчують – хоча та більшість малоросів, яка мене все одно не читає, на це заслужила.

А виправляти знову нам – українцям. Виправимо, не вперше.


Тарас Чорновіл
Тарас Чорновіл

Тільки не розказуйте мені, що це вони роблять за моєю порадою…

Учора на радіо “Голос Столиці” довелося коментувати мовні ініціативи куратора Зеленського Андрія Богдана. Говорив про маніпулятивність його аргументів, згадував, що майже дослівно такі тези чув від одіозного русифікатора Калєснічєнка тощо. А ще сказав приблизно наступне:

Коли почув ці заяви, то якось спонтанно написав у себе в фейсбуці про мавпу з гранатою. Вони навіть не уявляють, що створюють страшні проблеми й загрози не лише для нас усіх, але й для себе улюблених. Є ж гіркий досвід Януковича, до чого доводить політика поступок Росії. Доки ти твердо стоїш на своїх позиціях, вони, як якась босота, штовхаються, хамлять, покусують, але межі не переходять. Як тільки ти зробиш пару кроків назад, поступишся тиску, починається справжнє пекло. Вони вже не заспокояться, доки не витиснуть з тебе всі соки. Після такої заяви про російську як офіційну мову від ключової посадової особи, яка фактично керує неуком-прєЗЄдєнтом, в Кремлі зрозуміли: ось та розколина, в яку можна спрямувати основні сили прориву. Почнеться в цій частині таке, що сам Зеленський буде нерадий. На кожну нову поступку росіяни будуть подвоювати вимоги аж до якоїсь критичної межі, де хороших варіантів уже не буде.

Говорив не дослівно так, але десь у подібному ключі. Це було вчора ввечері, а сьогодні зранку дізнаюся, що десь через кілька годин (різниця часу з Нью-Йорком) делегація РФ подала вимогу про негайне скликання екстреного засідання Радбезу ООН з питань українського мовного закону. Зв’язок з безвідповідальними заявами Богдана безумовний (там уміють відслідковувати або й підігрівати ляпи наших властєй), навіть не пробуйте сумніватися. Про що там на Радбезі говорити? Про “языковой геноцид, ущемление прав и свобод”? Можна, звісно, посміятися з крейзі-рашен. Попередньо на такі російські покусування ми дійсно реагували зневажливим “іґноре-аль”, але тоді в нас був Порошенко, дієва дипломатична служба та союзники, які прислухалися до наших позицій. Зараз ініціатива перегляду мовного законодавства звучить не від якихось маргіналів, а від команди самого новічка-прєЗЄдєнта. Нашим друзям чітко показано, що ми тепер зговірливі та не пасіонарні. Тому цей міжнародний випад цілком може стати стартом широко ешелонованого наступу. Звісно, на Радбезі жодних резолюцій проти нас не ухвалюватимуть, але це як вистріл стартового пістолета.

Якщо мені вже судилося вангувати по-чорному, то ось вам перелік деяких наступних дій за активної участі всієї агентури РФ в Україні:

– як гриби після дощу повилазять проросійські громадські організації “за мовну автономію” (“за языковую автономию”, “a magyar nyelv autonómiaért”, “pentru autonomia limbii române”, “autonómie slovenskom jazyku”…) Не хочу перелічувати інші мовні групи, бо ж і так зрозуміло, що кінцевим вигодонабувачем має стати РФія;

– лідери сепаратистських фейкових “республік” чітко заявлять, що мовні корективи – головна їхня вимога для припинення вогню, повернення полонених, майбутньої реінтеграції тощо, а в Україні ці ультиматуми активно пропагуватиме вся політична й журналістська п’ята колона;

– зразу почнуть нав’язуватися зміни до мовного законодавства, аж до повного скасування закону;

– очікуйте повернення основних фігурантів “битвы за язык”, наприклад, Калєснічєнка;

– дуже скоро появляться позови, а згодом і ухвали судів, якими буде знівельовано державний статус української мови (Богдан підтвердив, що вони з Портновим персональні друзі, а я можу стверджувати, що й працюють зараз у тісній зв’язці);

– за допомогою портновських і богданівських юристів піде шквал позовів про порушення мовних прав у ЄСПЛ, і держава якось дуже мляво буде там себе захищати;

– у новій Верховній Раді буде зареєстроване та розгорне кипучу діяльність міжфракційне об’єднання “Ні мовному геноциду”, а посади в гуманітарному блоці уряду матимуть шанс зайняти персонажі: “а какая разніца на каком языке”;

– телеефіри знову заповнять покручі на зразок “Сватів”. Хоча ні! Тут я промахнувся, це вже відбулося. Але очікуйте активного й агресивного просування на наш теле- й кіноринок російського продукту. РФ створить спеціальні цінові пропозиції для власників телеканалів;

– після скасування заборон на в’їзд (уже розпочали з Добронравова) дуже сильно зміниться структура концертної й гастрольної діяльності;

– саме мовна політика стане фактором основного пресингу на Україну з боку Росії.

Але досить цих страшилок, хоча це вже стає дуже реалістичною перспективою. Можу ще з десяток пунктів перерахувати, що нас очікує під пресингом РФії та завдяки політиці поступок нових кієвскіх властєй. Зрештою, ця тема буде головною не аж надто довго. Лише доки хтось із вищого керівництва держави так само не бовкне про вигоди федеративного устрою для нашої країни.

Звісно, можна сказати, як це зробив недавно на ефірі швидко позеленілий Дмітрій Раімов, що все це домисли Чорновола. Можна повторити як мантру, що ми не допустимо. Дай, Боже, щоб так і було… Народ дійсно проти реваншу. Але ж є насєлєніє, а його в нашій країні поки абсолютна більшість.

Карикатури Влодка Костирка з львівського “Поступу” початку 2000-их.


Олена Монова
Олена Монова

Насколько я успела понять, уЗеленского поставили Богдана для того, чтобы иметь возможность периодически измерять способность общества к ох*еванию. А, ну да, еще сиськи телочкам мять.

Выходит Богдан, 3,14дит что-нибудь нарядное, общество выпадает в ах*й. В кустах сидит кто-нибудь с измерительным прибором. Если стрелка резко ушла в красное — этот кто-нибудь выходит из кустов и дает опровержение, сам в этот момент косит на шкалу и следит, чтобы процесс шел плавно, а не скачкообразно.

Но тут такое дело. Иногда выпадение в ах*й бывает столь стремительным, а зазор между «3,14данул — опровергли» чуть больше, чем требовалось, буквально на пару часов, и ты не успеваешь даже достать прибор. Потому что у тебя под окнами уже жгут шины, и надо тікать.

 

Поділитися:
Share

Share