Дірява демократія

Чим більше ми вважаємо людину богоподібною істотою і чим менше розумною мавпою, тим далі ми від реальності. При цьому майже усі наші біди, нещастя та трагедії пов’язані із нездатністю добре роздивитися реальність. Це мовби сідати за кермо гоночного боліду, користуючись інструкцією для асфальтоукладчика – ні толку, ні безпеки.

Демократія побудована на ілюзії, що кожна доросла людина усвідомлено оцінить ситуацію, отже арифметична більшість з високою ймовірність прийме вірне рішення. Це маячня. В реальності так не буває, тому що мозок людини в соціальному середовищі працює трохи інакше.

За усвідомлене рішення відповідають лобні долі мозку. Вони найвредніші частини ЦНС. Чому? Тому що вони єдині, що здатні інколи пригальмувати наші спонтанні рішення та глибокі бажання. Оці останні та реальність – це як дві галактики – світло видно, а добратися зась. Біда в тому, що соціальна та науково-технічна еволюція зробила карколомні прориви, а наш мозок здебільшого такий як мільйони років тому. В умовах життя наших дуже далеких предків такі лобні долі більш за все були б фактором вимирання, а не виживання. Миттєва нервова реакція, гедоністична стратегія та спонтанні підсвідомі рішення щодо соціального середовища були надважливими. І тільки пізніше, коли спосіб життя і комунікації почали змінювати устрій людських груп, тоді “подумати” стало важливим.

Усе працює так. Імпульсивні емоційні рішення – це більша частина мозку (мигдалини, гіпоталамус, лімбічна система…) Обдумані рішення – лобні долі. Наприклад, “Бариги!”,”Олігархи!”, “Зубожіння”,”Слава!”,”Ганьба!” – це робота усіх нижніх відділів мозку. “Думай” – це лобні долі. Ці самі кляті долі, які заставляють нас приймати рішення проти внутрішніх “відчуттів”. Це не українська проблема – це загальнолюдська проблема.

Демократія передбачає, що більшість або й усі громадяни включать лобні долі. Однак, експерименти в ситуаціях набагато простіших показують, що такого люди не роблять. А якщо ще є “зацікавлені сторони”, які грають на нижніх відділах мозку, викликаючи у виборця “почуття”. Демократія – це не змагання обдуманих ідей. Демократія – це конкурс маніпуляторів, фахівців із відключення лобних доль і активізації підкірки. Усе, крапка. Виграє той, хто має більші ресурси для маніпуляції та більш професійну команду маніпуляторів в сприятливих обставинах.

Наведу приклад. Частині американської еліти дуже потрібно було втрутитися в війну Іраку з Кувейтом. Однак, республіканці і демократи – це дві банди маніпуляторів, які мають приблизно рівні ресурси*. І ось перед тим, як Конгрес США мав приймати остаточне рішення, голоси були не на користь війни. Однак, перед самим голосуванням виступає “медсестра” з Кувейту і розповідає про звірства іракців в дитячій лікарні. Підтримка американцями втручання у війну 92%. Конгресмени, які були проти, прогинаються, і поплив шостий флот у Перську затоку. Згодом виявилося, що дівчина зовсім не медсестра, а племінниця посла Кувейту, що ніяких звірств вона не бачила, і що її до повністю брехливого та маніпулятивного виступу готувала піар-служба…

Раніше були феодали, які мали гроші і авторитет, тепер є демократи, які мають маніпулятивний ресурс. І з цієї позиції феодалізм виглядає якось чесніше – люди хоч знають, хто є справжньої проблемою, і проти кого повставати за потреби. За “демократії” їхній мозок осліплюють пропагандою і маніпуляціями, вони здебільшого на відстані витягнутої руки не бачать джерело негараздів. Це було, є і буде джерелом усіх наших трагедій. Аж поки…

Аж поки ми не побудуємо систему, в якій дезактивація лобних доль виборця буде неможливою. А ще краще, коли рішення буде прийматися людьми стимульованими лобними долями. При цьому бажано людьми, які мають знання та досвід.

Ще один приклад на завершення. Перший медичний приклад відключення лобних доль трапився в 18 сторіччі. Гірничому інженеру після вибуху в голову увійшов лом. Він вижив, та його поведінка змінилася. Раніше це був набожний, добрий сім’янин, врівноважений та працелюбний чоловік. Після цього він став імпульсивним, схильним до агресії та до невпорядкованих сексуальних зв’язків. Лобні долі перестали контролювати імпульси внутрішньої мавпи, яка живе в кожному із нас.

___________________
* – конкуренція між приблизно рівними за здатністю до маніпуляцій кланами – це єдина гарантія успішної демократії.