Химери політичного ідеалізму

Віктор Федорончук
Виктор Федорончук

Якщо партія, чи політик заявляють, що будуть опиратись і будуть взаємодіяти тільки з невеликою частиною від загального електорату, наприклад, тільки з розумними, і повністю забивають болт на всіх інших, то в країні з “демократичною” системою виборів це значить тільки одне: ні партія, ні політик не збираються реально боротися за владу, не планують брати більшість і, максимум, що планують – одержати своїх 10% (плюс-мінус 2%) і задовільнитись роллю вічної опозиції, яка мало на що впливає.

А своїх послідовників прирікають на роль абсолютної меншості та бути повністю залежними від примх і ірраціональних рішень нерозумної більшості.

Чесно кажучи, я зовсім не підтримую стратегію партії “ЄС” якраз в сфері роботи з виборцями. Хоча саму програму партії повністю підтримую.



Психологія людей така, що більше чим 50% дорослого населення будь-якої країни хронічно хворі на невротизм (а в Україні, як в усіх постсовкових країнах, цей відсоток значно вищий) і дуже гостро потребують зовнішнього управління, підказок у вигляді “готових рішень”, вмовлянь, солодких обіцянок, загравань, уваги, перекладання відповідальності на кожного зустрічного. З величезним полегшенням готові відповідальність за власну долю віддати тим, хто заявляє, що готовий її взяти в обмін на обмеження свобод і прав – навіть незважаючи на приниження та втрату гідності і т.д.

Подобається це чи ні, але це факт, з яким треба рахуватись. І якщо партія чи політик дійсно збирається боротися за владу, за перемогу, то нехтувати цими 50 відсотками – абсолютно нерозумне рішення. Яке приведе тільки до поразки на виборах.

Ігнорування об’єктивної реальності завжди приводить до невдач і поразок.

Відмовившись від роботи з такими категоріями електорату – в сучасних суспільно-політичних умовах – партія фактично віддає більше 50% виборців в руки тих, хто з радістю його використає для захоплення влади і для розправи над розумними під улюлюкання натовпу “переможців”.

Розраховувати на те, що нерозумні дивним чином самі стануть розумними, – справа марна в повному сенсі цього слова. В своїх діях “нерозумні” не керуються реальною і об’єктивною інформацією, а використовують уже готові штампи, шаблони, думки і рішення, які їм вкладають їх кумири і які змогли добитися її уваги і сліпого поклоніння.

Поділитися:
Share

Share