Просто казка закінчується
За дослідженнями Центру Разумкова під час президентський виборів частка виборців Зеленського, які хочуть відходу від Росії, членства в НАТО та розвитку української мови, становила трохи більше 50%. Я сам знаю кілька палких патріотів, які щиро голосували за Зеленського (бо «свинарчуки», бізнес на крові, офшор та інший набір казочок від противників Порошенка). Дивлюся на них зараз. І бачу, що у них розпач і нерозуміння – що відбувається?
Тобто зовні вони продовжують вдавати упевненість і бадьорість. Продовжують повторювати як заведені «аби не Порох» або співати мантру «Вові заважає Верховна Рада». Але, як то кажуть, очі не брешуть. Їхні сяючі від щастя після виборів президента пики наразі еволюціонували в мармизи глибокої задумливості. І є від чого.
У Дніпрі по 25-му мажоритарному округу балотуватиметься блогер Макс Бужанський – ідейний противник Майдану, людина що ностальгує за СРСР, тепло відгукується про Сталіна, а українську мову вважає «методом красти».
Там же у Дніпрі по мажоритарному округу від партії «Слуга народу» балотуватиметься Віталій Криворучко, працівник СБУ часів Януковича і особа, яка особисто курувала розгін Євромайдану у Дніпрі.
У списку партії «Слуга народу» під номером 89 до Верховної ради йде професор і експерт кандидата Зеленського під час президентських виборів Олександр Мережко. Цей експерт свого часу стверджував, що матеріальне та моральне відшкодування жертвам Голодомору та їхнім нащадкам має покрити Україна (стаття “Украинское государство и голодомор”, видання “Свобода” №6, 2007 р.). А от вам ще: «украинский язык как язык государственный становится инструментом репрессии по отношению к тем, кто говорит и думает с помощью русского или другого языка, что неизбежно подрывает стабильность украинского общества» – стаття «Сон разума: украинский национализм как идеология», «Політе», 17 квітня 2007 р. Гарний експерт?
Нарешті, справжній «пир духу» готується на 223-й виборчій дільниці, де від партії «Слуга народу» балотується ресторатор і телеведучій Микола Тищенко, у 90-і відомий як «Коля Оболонський» і колишній «бригадир» в ОПГ Савлохова. На рахунку його чимало й інших подвигів. Нові обличчя – ви ж розумієте? І це лише кілька прикладів.
У соцмережах поширюють інформацію про те, що місця в партії «Слуга народу» банально… продають. Дописувачі називають різні цифри – від 300 тисяч доларів до 2 мільйонів. І повідомлень багато, у тому числі від волонтерів, які й досі симпатизують президенту Зеленському. Що відбувається?
А відбувається звичайна українська політика. Об яку розбивається будь-яка ейфорія. У Зеленського нема політичного досвіду, він не має партії з історією, тому він просто не здатен контролювати своє оточення. А його штабісти вже відчули, що натрапили на золоту жилу, і тому за всяку ціну намагаються цим скористатися. Тому – продаж місць. Тому – вже договірняки і як похідне – стрьомні люди у депутатах. І вже повірте, потрапивши до ВР, всі ці люди розвернуться так, що байки про «свинарчуків» видаватимуться казочками на ніч. У Порошенка в корупції звинувачували і Кононенка, і Грановського, і Гонтареву. Обґрунтовано чи ні – розбиратися мусить суд. Але. Кононенко відсунув Коломойського від «Укрнафти». Завдяки Грановському були знайдені та повернуті кошти Януковича. Гонтарева вичистила банківську систему країни. Як ви гадаєте, персонажі, які йдуть зараз від партії «Слуга народу», зроблять хоч чверть від зробленого Кононенком або Гонтаревою?
Писав неодноразово і повторюся ще. Зеленський може обіцяти своїм виборцям все, що завгодно. Але йому ніколи не подолати в українцях власне українців – українське жлобство, патерналізм та звичку працювати з середньою продуктивністю 3 долара на годину (а не 60 як у Німеччині). Бо саме це, а не зловісна корупція, – корінь наших бід. Те, у чому звинувачували Порошенка – домовленості зі стрьомними особами, – це те, вдаватися до чого буде приречений кожен президент України. От тільки не кожен зможе впровадити децентралізацію та завести в Україну «Ryanair» та «IKEA». Про досягнення рівня Томосу я краще промовчу.
Шанувальники Зеленського наразі не усвідомлюють, що вони обдурили самих себе, як дітлахи, які купилися на солодкі казочки афериста. І вже повірте, швидко вони це не визнають. Українці ніколи не пробачають свій неправильний вибір тим, хто зробив правильний. Проте ейфорія вже проходить. Якою ненавистю до Зеленського вона обернеться вже за рік – мені бракує уяви.
Замислюватися шанувальники Зеленського вже починають. Все просто. Казка – закінчується.
