Петро Порошенко: Ми не можемо мовчати (фото, відео)
Занепокоєний несподіваною новиною за підсумками засідання ТКГ у Мінську про нібито готовність України в односторонньому порядку скасувати економічні обмеження щодо ОРДЛО.
Нагадаю, що 15 березня 2017 року рішенням РНБО було призупинено економічні зв’язки з окупованими територіями як реакція на свавільне захоплення (експропріація або запровадження зовнішнього управління Москвою) українських державних та приватних підприємств, запровадження рубльової зони та російської податкової системи.
Що ж змінилося з того часу? З боку окупанта – нічогісінько. Виходить українська сторона стає на коліна, про що вже говорив Зеленський?
Ми ніколи не заперечували проти відновлення економічних зв’язків, але в чіткій відповідності до національних інтересів України, за умови виконання згаданого рішення РНБО, передусім, встановлення сталого і тривалого режиму припинення вогню, повернення захоплених державних і приватних підприємств їх українським власникам.
Вимагаю від президента Зеленського дати публічну відповідь, на якій підставі він дав такі директиви делегації України. Реалізація російського сценарію на Донбасі – це зрада національних інтересів нашої держави і пам’яті про тисячі українських патріотів, які загинули за свободу, суверенітет та територіальну цілісність України!
Що далі? Репарації з бюджету України на користь агресора? Автономія з правом вето на суверенні рішення держави, на курс до ЄС та НАТО?
Не дозволимо реалізувати російський сценарій врегулювання ситуації на Донбасі!
* * *
Ми не можемо мовчати. Ми не можемо допустити реваншу та сповзання назад до російської імперії. Закликаю усі політичні сили чітко висловити свою позицію і щодо спроби реалізації російського сценарію врегулювання ситуації на Донбасі, і щодо європейської інтеграції.
Представник тристоронньої контактної групи – представник президента і має діяти виключно в межах директив президента. І тому ми вимагаємо відповіді – чи це є бачення президента капітуляції України?
Червоні лінії – це «ні» капітуляції, це «ні» розстрілу солдат, «ні» легітимізації окупації. Якщо ми не захищатимемо самі себе, то ми не можемо вимагати від інших країн такого ж адекватного захисту.
Якщо ми вимагаємо, що продукція підприємств окупованих територій не повинна мати доступ на ринки США та Європейського Союзу, а самі з цих вкрадених підприємств будемо купувати продукцію, то це призведе до скасування санкцій. Ми маємо усвідомити наслідки подібних заяв і кроків.
Мир на умовах капітуляції – це не мир, це і є капітуляція!
