Нація вже винесла ворогу ключі від Батурина…
Друзі, давайте погодимося, що обираючи Зеленського, країна зробила усвідомлений вибір. Незважаючи на безпрецедентну інформаційну війну проти Порошенка, а також супер-технологічну і цинічну кампанію на підтримку Зеленського, лунала достатня кількість конструктивних голосів проти такого вибору.
Ніхто з тих, хто проголосував за Зеленського, не має права сказати – «я не знав!». Знали і бачили, і чудово розуміли, що голосують за відкат України по всіх позиціях назад і за фактичну втрату незалежності.
Не треба тішитися ілюзіями. Наслідки такого вибору будуть незворотними.
Ми ж не маленькі, і не сподіваємося, що прийдуть «дорослі» – Порох, Держдеп, світова закуліса чи ангели з неба – і у критичний момент все розрулять і зроблять назад як було.
Максимум, чого можна чекати від Порошенка, і то з великою вдячністю та розумінням, що інший на його місці узяв би відпустку років так на сорок, так от, єдине, на що можна розраховувати, це певні зусилля для консолідації та захисту його прихильників.
Саме це зараз і відбувається: створена громадська організація, направлена на реалізацію тисяч дрібних регіональних проектів. Оголошене і реально проводиться оновлення партії, якій, скоріше за все, вдасться зайти у парламент. У авральному порядку з усієї України підтягуються юристи, які захищатимуть наших членів у численних судах. Формується мережа активу для проведення протестних та іміджевих акцій. Залучаються експерти для моніторингу дій нової влади.
Що це таке взагалі? А це стягування ресурсів та укріплення бліндажів для роботи опозиції в умовах авторитарної держави. (Сподіваюся, не потрібно пояснювати, чому наша держава буде авторитарною?) Жменька людей, які розуміють, що насправді відбулося, працюють без сну і вихідних, як в останній раз, намагаючись не відвернути, а пом’якшити наслідки катастрофи, пом’якшити хоча би для себе і свого кола. І одночасно вислуховують потужний хор конструктивних критиків, які – з кращих міркувань, хто б сумнівався – оцінили усі видимі аспекти цієї роботи.
Так, ми вже зрозуміли. Логотип у нас не такий, з’їзд був не такий, сайт не такий, бігборди тим більше не такі. Так, ми почули кожного, хто захотів висловитися, особливо з преамбулою «Я не буду голосувати за ЄС, але я хочу сказати…» Так, ми візьмемо до уваги, і на наступному борді ПП танцюватиме з кастаньєтами. Або ні, його там взагалі не буде. Ми додамо сексу, брутальності, зробимо акцент на захисті, пообіцяємо знизити тарифи, замиритися з росією, сфотографуємося з коровою, трактористами і кошенятком. Ми проженемо існуючих піарників, як тільки їх знайдемо, і скинемося грошима, щоб найняти інших, іще більш кращих піарників.
Але є маленьке «але». Це все не скасовує факту, що нація вже винесла ворогу ключі від Батурина. І зробила це добровільно, зі співами та салютами. Знову.
