Про деякі підсумки е-декларування
Тепер, після історії грачова, можу підсумувати свої думки щодо е- декларування.
Історія грачова тут
1. Знаю, що буду одиноким в своїй думці, але мене абсолютно не вразили мільйони доларів готівки, квартири, будинки, автопарки і т.д. Чому? – Тому що:
а) я бачив ці елітні будинки в елітних селищах, я бачив ці елітні авто на дорогах і я не збираюсь якось дурити себе, що в тих будинках живуть інопланетяни і що інопланетяни їздять на феррарі і роллс-ройсах.
б) в Україні не існувало бізнесу, який би дозволяв заробити на ці елітні будинки і елітні авто, не будучи дотичним до чиновників чи політиків. Навіть, якщо бізнес не був пов’язаний з державними замовленнями чи державними монополіями, то для того щоб просто існувати треба було мати політичне прикриття, інакше в тебе той бізнес би просто відібрали.
в) передвиборчі бюджети партій складають десятки мільйонів доларів і такі витрати робили й ті, хто позиціонував себе як реформаторська сила нового покоління з новими обличчями.
г) цінник на місця в прохідній частині списку парламентських партій становив мільйони доларів.
д) бюджети мажоритарних гречкосіїв складали сотні тисяч доларів
Тому мене абсолютно не здивували задеклароване депутатами майно і мільйони доларів готівки.
Мене більше здивувала реакція людей, які бачать/чують все вище написане, переказують одне одному історії про вкрадені мільярди доларів (правдиві чи фейкові), а потім дивуються мільйонам доларів…
2. Мене не здивували задекларовані мощі, задекларовані церкви, цинізм типу “подарунок Святого Миколая” чи “годинник Patek Philippe з металу жовтого кольору” чи веселі “жарти” про сценарії фільмів. Мене це абсолютно не здивувало.
Це рівень нашого політичного “бомонду” і цей рівень – дно, моральне плебейство, мракобісся.
3. Однак, незважаючи на все це, хочу щиро подякувати всім, хто в своїх деклараціях наважився сказати хоча б частину правди бо рано чи пізно їм прийдеться ще й прозвітувати звідки все це.. І боюсь, що історії про Святого Миколая і маму більше не пройдуть.
4. Набагато більше мене вразили інші особи – ті, що звинувачуються в розкраданні мільярдів доларів, в газових схемах, в мільярдних докапіталізаціях мертвих банків, але декларують мамину квартиру і черевички…
Набагато більше мене вразили ті нещасні особи, які мають витрати більші доходів при тисячах доларів кредитів, при цьому твердо тримаються за мандат, за який їм платять 6000 грн.
Ці особи для мене набагато цинічніші всіх осіб з мощами і мільйонами готівки, бо своєю бідністю в деклараціях і демонстративним пафосним життям в реалі вони демонструють, що ми для них – бидл@, яке буде й далі вірити всіх їх історіям про злочинні тарифи, вони демонструють, що для них нічого не змінилося і можна жити як до Майдану, ніби не було тисяч жертв. На жаль, вони не помиляються щодо значної частини суспільства.
5. Але більше всього мене вразило, просто вбило наповал інше:
а) вомбат, який навесні 2014 брав мобільний телефон в кредит, а в декларації 2015 задекларував 45 тис. доларів готівки
б) другий героїчний вомбат, який на так захищав Маріуполь, що під час гарячої фази війни в січні 2015 купляв квартиру в Києві.
в) отакий солдат грачов, який записував звернення до Президента, кричав голі-босі, збирав в людей по 20 грн на карточку, а потім бац… і 18 млн. грн готівкою звідкись появилось.
І це, друзі мої, найбільший цинізм, найбільша огида, найбільша зрада яка тільки може бути.
Бо я нічого не чекав від подонків, які мутили схеми, розкрадали бюджет, я не чекав від них покаяння і допомоги, але навіть дехто з них допомагав…
Вони для мене були втрачені з самого початку.
Але, те що зробили оці троє – це не зрівняється з ніким. Бо умовний демчак чи дубневич ймовірно просто не помагали армії (а може й помагали), а ці просто наживались, наживались відбираючи в людей, які йшли на смерть і вмирали ймовірно через те, що не було за що купити броніки, каски, ліки і гроші на операцію.
Причому всі ці люди розганяли і продовжують розганяти міф про те, що “владі вигідна війна бо вона на ній наживається”.
І це найбільше, що мене вразило, просто вбило…
