СБУ та патріотичне виховання (фото)

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Протягом 5 років президентства Петра Порошенка повсякчас доводилося слухати претензії штибу: «а чого в армії та спецслужбах погано поставлене патріотичне виховання?» Питання вельми делікатне та непересічне. З одного боку, особисто для мене сам термін «патріотичне виховання» зразу починає віддавати совком – я гарно пам’ятаю тематичні шкільні лінійки з приводу чергового з’їзду КПРС, щотижневі уроки політінформації та «зустрічі з передовиками». З іншого боку, подібне виховання безперечно потрібне.

Вчинки людини залежать від мотивації. Службовець МВС, СБУ, ГУР, ДПСУ та інших спеціальних силових служб наділений значною владою, і спокуса скористатися нею в особистих цілях присутня завжди. Патріотизм, відчуття відповідальності за державу – сильний мотив дотримуватися законів, доведено британською МІ-6. У спрощеному вигляді це описано в романах Джона ле Карре. Про прийняття рішень в момент прямої сутички з ворогом (як це було в перші дні АТО) казати марно. Очевидно також, патріотичне виховання спрямовувати треба в першу чергу на молодь – людину зрілу та сформовану переконати в чомусь уже важко. Іншими словами, патріотичне виховання зосереджувати треба на курсантах профільних вишів.

А як у нас справи з патріотичним вихованням курсантів? Розповім про те, з чим стикнувся сам.

Якийсь час тому до мене звернулися викладачі Академії СБУ. Звернулися як до блогера і до автора дописів на тему історії України. Викладачі попросили виступити перед курсантами та розповісти про мою блогерську діяльність, поділитися моїми враженнями, наскільки блогерство здатне виступати елементом гібридної війни, поділитися думками щодо можливостей посилення інформаційної безпеки країни. І ще розповісти про мою літературну діяльність і участь в АТО. Викладачі пояснили, що курсанти Академії – це та сама молодь, яка живе в тому самому інформаційному середовищі, що й більшість громадян. Дивляться те саме телебачення. Читають ті самі статті в інтернеті. Є курсанти з досвідом Майдану і участю в АТО за плечима.

Аби формувати в курсантах різнобічні погляди на життя і реальність, в якій вони живуть і будуть служити, до Академії регулярно запрошують на зустрічі цікавих людей – митців, лідерів думок, тощо. Так от запросили і мене.

Тут мушу пояснити, мене не вперше запрошують на цікаві зустрічі. У даній ситуації зіграла допитливість – в Академію СБУ мене ще не запрошували. Я дав згоду і не пошкодував.

По-перше, зустріч вийшла справді цікава (див. фото). Курсанти вислухали мою розповідь. Поставили питання. По-друге, мені показали музей Академії та провели невеличку екскурсію. Що таке потрапити в такий музей людині, яка всерйоз цікавиться історією, гадаю, пояснювати не треба. По-третє, саме після тої зустрічі викладачі Академії запитали в мене дозволу поставити їхніми силами п’єсу за моїм романом «Дівча в прицілі». Книжка у них уже була – придбали.

Звісно, я був цілковито «за», хоча, якщо чесно, поставився до такого наміру дещо як до фантастики.

Але курсанти і викладачі Академії довели, що СБУ слів на вітер не кидає і на 8 травня запросили мене на виставу п’єси за моїм романом. Не буду довго розсипатися у враженнях. Скажу так. Театральні здібності працівників і курсантів Академії СБУ мене вразили. Вони самі за мотивами моєї книжки склали сценарій. Самі виконали режисерську роботу – продумали, як донести до глядача сенси твору. І ще мене вразила гра акторів – майбутніх службовців Служби Безпеки. Справді, вкладали душу.

Чи вплине на формування особистостей майбутніх працівників СБУ така робота над твором, головне тло якого – протистояння УПА і Червоної влади? Безумовно. Я спілкувався після вистави з акторами – бачив, своєю роботою вони справді горіли.

Чи гарна це частина патріотичного виховання? Судіть самі. І це – лише один напрямок патріотичного виховання в Академії, викладачі розповіли мені про чимало інших. В тому числі вшанування воїнів АТО.

Чи збережеться така робота серед курсантів надалі? Щиро хочу в це вірити. Принаймні поки в керівництві Академії ці офіцери, робота явно триватиме. І кращатиме.

Усі відео