Сейчас уже поздно подавать иски и фиксировать убытки

Йож Туманный

Ну засудит, допустим, Супрун Дубинского. Ну даже обяжет его выплатить какой-то штраф или моральную компенсацию. Может, даже опровержение дать заставят.

Ну а толку-то? Это ж говно просто получит компенсацию расходов от патрона “плюсов” и продолжит х*ню нести – на каждый высер ведь иск не подашь, и зомбатор продолжит уверенную работу 24/7, записав пару лямов на издержки. Учитывая, какие бабки стоят на кону, не думаю, что это кого-то волнует.

По-большому счету, этим должен заниматься минних*я. В смысле, минстець. Это, по-моему, и есть задача мининформполитики – легально и эффективно нахлобучивать информационных супостатов. Не радио “Галичина” на Донбасс распространять, а, прежде всего, заниматься уничтожением вражьей пропаганды здесь, дома.

А что необходимо для того, чтобы ушатать вражью пропаганду? Думаете, Шария к ногтю взять? Или Дубинского на миллион раздеть? Нет. Нихрена. Этих говноедов, свистни, сотня набежит, остается только раскрутить немного, а дальше само попрет. Для этого необходимо сделать издержки на пропаганду дороже, чем результат, которого с помощью пропаганды хотят достигнуть.

Да, это самое настоящее наступление на свободу слова. О ужас, ага. Но я напомню, что противник именно так и поступает: он использует легальные инструменты для нанесения нам ущерба большего, чем способна покрыть наша вяленькая агитработа (например, постоянные блокировки “неудобных” блогеров). Мы сняли “киборгов”, они запустили “антипора”. Киборги прошлись в кино и закончились, “антипор” уничтожает мозги населения несколько лет. И аудитория первых – пара миллионов на раз, у второго – десяток миллионов каждую неделю. И я вас заверяю, что содержать страничку в фб дешевле, чем снимать кино, потому что страничка не стоит вообще нихрена. А эффект от нее лучше. При этом, если будет необходимо, страничку быстро переформатируют, скажем, в агитацию за Зеленского, а кино новое снимать кто будет? На какие деньги? Да и зачем?

Потому, если мы каким-то чудом опять пропетляем и вернем на Банковую проукраинскую власть, то одной из важных задач этой власти должна стать юридическая работа с зомбоящиком. Прописать финансовую ответственность редакции, а не только журналиста за поданные материалы. Соврал – изволь платить. Соврал дважды – изволь платить в десять раз больше. Трижды – в сто раз. Нет денег? Нахрен с рынка. Граждане, у нас тут освободилась лицензия на вещание. При этом важно не превратить закон в кляп, которым можно будет заткнуть любую неудобную глотку (потому что вот как раз за справедливую критику откусывать головы нельзя. Это уже тоталитарщина какая-то).

Но в любом случае, это задел на будущее (при условии, что оно у нас есть). Сейчас уже поздно подавать иски и пытаться фиксировать убытки (нет, это, конечно, полезно – подавать и фиксировать, но поздно, слишком поздно).

А вот что сейчас актуально – это не допустить роспуска Рады и входа туда на 5 лет партии “слуги урода”, что на волне успеха сейчас вполне реалистично. С другой стороны, через полгода от зе-рейтинга могут остаться рожки да ножки, а без Рады он, конечно, может много дров наломать, но существенный урон нанести не сумеет, даже если постарается.

Так что суд судом, а не допустить блицкрига зебилов – это критически важно. Иначе потому будет абсолютно похрену, кто на кого в суд подал.


Уляна Супрун

Динаміка інформаційних атак стосовно роботи Міністерство охорони здоров’я України знову набирає обертів. Ледь встигаємо спростовувати фейки, які розповсюджують опоненти змін.

Минулого тижня мене звинуватили в тому, що “під виглядом реформ” я займаюся розкраданням і відмиванням бюджетних коштів.

Автор цих матеріалів Олександр Дубінський. Особа, яка не здатна надати доказів стосовно своїх же звинувачень, але не соромиться ними розкидуватись. І робить це майже індустріальними темпами. Тому його матеріали схильні вважати замовними.

Це той жанр фейків, що не містить справжніх доказів чи документів, перекручує цифри та містить багато необґрунтованої брехні. Саме відвертої та небезпечної брехні, а не перекручування інформації.

У своїх матеріалах стосовно мене та Міністерства Олександр видає свої судження за факти або створює навколо реальних подій брехливий контекст. Свою брехню він підкріплює або фейковими документами без деталей і коректного посилання на нормативні акти, або документами, які не підкріплюють суть озвучених звинувачень. Кожен з матеріалів — хрестоматійний приклад інструментів пропаганди та маніпуляцій.

На Олександра щонайменше чотири рази подавали позови до суду. Усі справи стосуються спростування інформації, недостовірної інформації, надання доказів та захисту ділової репутації.

Отримала багато повідомлень і коментарів, щодо необхідності подавати в суд також. Вирішила протестувати такий інструмент захисту правди, оскільки, як ми бачимо, від спростування фейків тенденція щодо їхньої появи не зменшується.

Щойно зареєстрували позовну заяву про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації в Солом’янському суді. Триматиму в курсі щодо перебігу справи.

#антифейк МОЗУ стосовно цієї брехні можна знайти за лінками:

МОЗ України не погоджувало запровадження плати за електронні записи про медогляди

Антифейк до брехні про відмивання коштів, яку розповсюджує Олександр Дубинський

Спростування фейку в матеріалі По той бік новин:

Знаєте, як роблять фейки? Ні-ні, ми не про гроші, ми про технологію

Автор