Пафос, самолюбування та відверта маячня. Що обіцяє Анатолій Гриценко?
На моє переконання, шанси на вихід у другий тур виборів залишилися лише у трьох претендентів на булаву глави держави. Але велика частина виборців все ж голосуватиме за “непрохідну” частину списків. Так працює механізм так званих “технічних кандидатів” – коли електорат опонента відтягує кандидат, схожий на нього.
Тому непогано було б проаналізувати передвиборчі програми непрохідних кандидатів в Президенти України. Можливо, цей текст допоможе поглянути на них без рожевих окулярів і вирішити, чи варті вони вашого голосу.
Так що ж обіцяє українцям завжди “перший непрохідний” Анатолій Гриценко? Повністю його програму ви можете прочитати тут.
Вже назва документа викликає питання. І не тому, що вона доволі пафосна – “Чесний президент – служитиме людям!” А тому, що одразу виникає аналогія з іншим кандидатом, той, який “Слуга народу”. Оскільки серіал з подібною назвою вийшов ще роки зі два тому, маємо явні ознаки плагіату. Взагалі, Гриценко досить схильний до маніпулювань і перебільшень. Відповідно до бази даних проекту VoxCheck, 15 відсотків заяв кандидата це неправда, ще 8% – маніпуляція, а ще 9% – перебільшення. Звісно, до однієї усім відомої жінки йому рости і рости, але тенденція спостерігається.
Отже, перейдемо до програми.
“Досить Україні пасти задніх. Наша мета – наступити на п’яти лідерам Європи!”
Ввічлива та толерантна Європа буде у захваті від Президента України, який топчеться по ногах. Мабуть, тінь Микити Хрущова, який лупив каблуком по трибуні ООН, спокою не дає. Такий собі футфетіш. Ось ви любите, коли вам у маршрутці ноги віддавлюють? І ніхто не любить.
“Не буде поборів знизу-догори – верхівка корупції буде відрізана з першого дня на посаді”.
Що і кому Гриценко збирається відрізати? Яким чином, які механізми будуть застосовані? Відповіді немає.
“Не буде президент відбирати чужий бізнес – власність кожного буде захищена”.
Дійсно, Президент особисто ніколи нічого ні у кого не відбирає. Для цього є спеціально навчені люди.
“Не буде дискримінації за расовою, мовною, релігійною, статевою чи іншою ознакою”.
А зараз є, дійсно?
“Не буде популізму – президент буде підписувати забезпечені ресурсами закони”.
Це як? Захоче парламент прийняти закон про відмову від переходу на зимовий час, наприклад. Президент такий: не підпишу, ресурси покажіть. А депутати йому у відповідь: ну-ну, забудь дорогу до Ради назавжди, гарант ти наш улюблений..
“Не буде нав’язування Україні чужої волі – президент буде укладати лише вигідні для України угоди”.
Хто саме буде вирішувати, які угоди вигідні Україні, а які ні? Дружина? Спонсори-олігархи? Профільні інститути? Бабця з Краківського ринку?
“Не буде «черкаського» клану у владі та олігархічних квот – буде призначення на посади кращих представників з усіх регіонів, кадрова політика на основі «трьох П»: професійності, порядності, патріотизму”.
Так, можливий міністр закордонних справ Свєта Заліщук мабуть самий професійний дипломат в країні. Насправді ні.
“Не буде штучного поділу країни на Схід і Захід – буде єдина Україна!”
А зараз поділ існує? Це замшіла теза із темників часів Медведчука, якою ефективно користується країна-агресор.
“Не буде президент «заробляти на крові» і на армії.
Ще одна теза з набору для пропагандиста “руського міра”. Особливо смішно історія про заробляння на армії звучить саме з вуст Гриценка, який задешево розпродавав танки і інше стратегічне майно.
“Не будуть керувати армією «паркетні» генерали – на керівні посади будуть призначені бойові офіцери, які дбають про життя солдата і здатні отримувати перемоги”.
Дійсно, Івана Апаршина, якого Гриценко промотує на міністра оборони, навіть і паркетним генералом не назвеш. Проте щодо тіньових оборудок він гарний учень свого керівника.
“Не буде нелегальної зброї і «приватних армій», рейдерства і збройних нападів – зброя буде легалізована і взята на облік, а держава, якій люди довірятимуть, відновить монополію на застосування сили згідно Закону”.
Ця теза вступає усупереч одразу з двома іншими тезами даної програми. “Не буде переслідування громадських активістів” та “Не будуть силові структури задіяні для захисту влади від свого народу”. Кандидат має визначитися, або силовики будуть захищати владу, або монополію на насильство держава не збереже.
“Не буде пустих обіцянок зарубіжним партнерам – зовнішня політика України буде відповідальною і прогнозованою”.
Про професійність Свєти Заліщук читайте вище. Гарантувати можна одне – будемо топтатися по ногах.
“Не буде більше імітації боротьби з корупцією, провалів резонансних справ, показових арештів дрібних порушників – буде спершу знищено корупцію в Адміністрації Президента, Кабінеті Міністрів, Верховній Раді, СБУ, ГПУ і МВС”.
Яким чином, хочеться запитати? Прокидається Гриценко Президентом, збирає усіх чиновників і каже: більше ніякої корупції. Особливо в Адміністрації Президента, Кабінеті Міністрів, Верховній Раді, СБУ, ГПУ і МВС. А ті йому у відповідь: буде виконано, пане Президент. І як заходяться виконувати…
“Не буде влада власністю багатих – нова виборча система і заборона мільярдної політичної реклами на телеканалах відкриють шлях у владу чесним професіоналам, у тому числі – обдарованій молоді”.
Ось видно, що у молодості перечитав Гриценко Маркса з Леніним. Кожна кухарка може керувати державою.
“Не буде дешевих чиновників, які живляться корупцією, – буде скорочення посад зі збільшенням зарплати і посиленням відповідальності за корупцію, з перевіркою на поліграфі та провокацією хабара”.
Така система вже існує при теперішній владі. І вона не ефективна. Чому Гриценко вважає, що в нього вийде краще?
“Не буде свавілля з перевірками підприємств – буде кримінальна відповідальність з відшкодуванням чиновником завданих збитків”.
Тобто, власник хімічного заводу, наприклад, може робити все, що заманеться. Отруювати землю та воду, виводити чорну готівку в офшори, платити робітникам мізерні зарплати. І йому за це нічого не буде. Перевірки ж відмінили. Захоче, взагалі підірве свій завод до бісової мами.
“Не буде безсистемних реформ і небезпечних експериментів з економікою – буде економічне зростання темпами 10% щорічно”.
Президент, виявляється, відповідає в країні за економіку. Взагалі, увесь економічний блок програми – набір популістських тез, які ніколи не будуть виконані. Тому і не варто розглядати кожен з них окремо.
“Не буде космічних тарифів на житлово-комунальні послуги”.
Знову популізм та маніпуляції. Тарифоутворення не є компетенцією Президента.
“Не буде дискримінації військових пенсіонерів – буде гідне забезпечення солдата і коли він служить, і коли стає ветераном”.
І ніхто не буде продавати танки за безцінь.
“Не буде знедолених переселенців – буде державна політика кредитування їм житла і стимулювання створення робочих місць”.
Гриценко особисто братиме кожного переселенця за руку і шукати їм житло і роботу.
“Не будуть поневірятися фронтовики – для їхнього лікування буде пріоритетно відкрито Феофанію і всі лікувальні установи, нині доступні для високих чинів”.
Це всі дві установи? До речі, Феофанія – поганий приклад. Туди здебільшого приїжджають вмирати. За що Гриценко так не любить фронтовиків?
“Не буде фінансування освіти, науки, культури, медицини і екології за залишковим принципом”.
Тарифи знизимо, пенсії і зарплатню підвищимо, армію забезпечимо і інше бла-бла-бла. І знову питання, звідки гроші?
“Не буде хабарництва у навчальних закладах – буде гідна зарплата викладача і якісна освіта як запорука майбутнього України”.
Гідна зарплата, це скільки? Гідна кого чи чого?
“Не будуть реформувати медицину чиновники, які самі лікуються закордоном – ключові реформи будуть здійснювати професіонали – громадяни України, які своє майбутнє пов’язують з майбутнім нашої держави”.
Ви серйозно? Наведу приклади останніх професіоналів – управлінців у сфері охорони здоров’я – громадян України. Богатирьова, Бахтєєва, Богомолець, Амосова…
“Не будуть обмеження і покарання визначальними в розвитку української культури і мови”.
Так давайте відправимо Марув на Євробачення!
“Не буде фізичного вимирання української нації – підтримка материнства і дитинства, стимулювання здорового способу життя, фізичної культури і спорту стануть пріоритетами бюджетного фінансування”.
Знову таки, яке відношення має Президент до формування бюджету? Популізм!
В сухому залишку можна зробити висновок, що програма Анатолія Гриценка – це суміш популізму та обіцянок, які завідомо не можливо виконати. До того ж вона не містить жодного конкретного механізму виконання рішень та явно перевищує можливості Президента, як глави держави. Пафос, самолюбування та відверта маячня.
Висновки робіть самі. Вирішуйте, чи підтримувати завідомо непрохідних кандидатів, чи все ж таки віддати голос комусь з трійки лідерів перегонів.