Ворог хоче зіграти на свідомості українців

Олександр Костюк

Сказати, що я здивований передвиборчими штормами, які зараз відбуваються? Ні, я абсолютно не здивований. Я точно знав, що перед виборами буде відбуватись саме це. Сказати, що я обурююсь тим, що відбувається? Так, я обурююсь. Але не діями ворога. Тому що «a la guerre comme à la guerre». А от діями наших добровільних помічників ворога – так, я обурений.

У ворога є конкретна, чітка ціль: звалити політичного лідера, який страшно заважає діям кремля і в Україні, і в світі. Не дає жити. Під проводом якого Україна створила армію, що здатна дати відсіч, об’єднала світову спільноту проти східного варвара. Який організував болючі санкції, від яких РФ втратила сотні мільярдів доларів. Який робить усе для реальної незалежності України, рішучого розвороту на Захід (Томос, безвіз, асоціація з ЄС, НАТО). Друга, паралельна ціль ворога – організація в Україні громадянської війни за сирійським сценарієм, що призведе до руйнації державності, знесилення українського народу і без опору віддасть Україну в руки агресору.

Кремль має чіткі цілі і чіткий план, розписаний як по нотах. Кремль має в Україні великі можливості: широку агентурну сітку, в тому числі недоторканних депутатів, необмежені фінанси, природних союзників в особі ображених баронів, ЗМІ, які належать цим баронам, підконтрольних кремлю радикалів і нарешті найцінніший ресурс – корисних ідіотів.

Ворогом ведуться дві паралельні лінії, які взаємно доповнюють одна одну:

  1. дискредитація Порошенка, спрямована на критичне зниження рейтингу безпосередньо перед виборами;
  2. провокування громадянських протистоянь в період нестабільності влади, яким і є передвиборчий і виборчий період.

Що для цього потрібно?

1. Підготовка. Підготовка свідомості мас і підготовка діючих сил. Маси обивателя повинні бути невдоволені, настроєні проти влади (це роками системно робилося нашими «опозіціонєрами» та ЗМІ). Мають бути попередньо дискредитовані в очах обивателя правоохоронні органи, «всє оні мусора». Повинні бути завербовані провокатори в правоохоронних органах, які можуть вчасно зробити показове жорстоке побиття, викрикнути потрібну фразу, роздягнути людину перед камерою, навіть вистрілити в натовп. Дуже корисним може бути невдоволений Президентом, ображений на нього міністр МВС. Активні виконавці, «протестуючі» бойовики – повинні бути організовані, профінансовані, накачані потрібною ідеологією, екіпіровані, розпіарені, обиватель має співчувати їм і підтримувати.

2. Потрібна знакова подія, яка викличе обурення обивателя і слугуватиме тригером для початку активної фази. Подія має відбутися саме вчасно, не раніше і не пізніше за потрібне. Ще краще – розтягнута в часі, щоб інтерес і обурення обивателя не встигли охолонути. Що може бути найкращим у цьому плані? Правильно, корупційний скандал, прив’язаний до Порошенка. Але не просто корупційний (до них обиватель вже звик), а скандал у чутливій і болючий для суспільства сфері. Правильно, звичайно ж, в оборонній! Розтягнутий в часі на 5 серій. Ну ви ж в курсі, «війна вигідна Порошенку, бо він на ній заробляє».

Що ми і побачили саме в потрібний, чітко спланований час. Як я й казав, бігус-скандал має подвійну функцію – знижує рейтинг Порошенка і є чудовим приводом для початку активної фази, введення в дію заздалегідь підготованих активних бойовиків. Ну не могли ж нацдружини починати активні дії просто так, це було б нелогічно. А так мають логічний привод, мають чудовий прапор який дуже вчасно дали їм в руки – «розкрадання армії».

3. Перша активна фаза. Силові протистояння, зіткнення «справедливо обурених протестуючих» з правоохоронцями. Теж переслідують ту ж подвійну мету: бойовики і бійки в містах аж ніяк не додають прихильності до влади. Бойовики гарно зривають успішну передвиборчу кампанію Порошенка, зустрічі з народом, відлякують бажаючих прийти на мітинг, бажаючих прийти на виборчу дільницю. Небажання Президента напряму спілкуватись з багатосотенним натовпом безмозких тітушок сплановано подається як «боягузтво», «Порошенко втікає від народу» (така невеличка маніпуляція: керовані кремлем рускоязичниє «націоналісти»-бойовикі = український народ). Друга мета – в силових сутичках «протестуючих» з правоохоронцями виникають нагоди створити головну знакову подію, яка за задумом повинна підняти маси. Це може бути жорстоке, показове побиття. Але найкраща така подія, тригер, спусковий гачок масового обурення – пролита кров. Бажано резонансна смерть. Що може бути обурливіше та резонансніше загибелі в сутичці неповнолітніх, дітей? Ви питаєте, навіщо нацдружини виводять дітей на бойові акції? Уявіть: у сутичці з поліцією калічиться чи гине дитина. Хто винен? Звичайно ж, влада. Доведи потім, що це не так. Ви ж в курсі: «Хто замовив Катерину Гандзюк»?

4. Друга, головна фаза. В першій активній фазі не задіяні всі наявні сили. Мета першої фази: створити атмосферу депресії та страху (не дарма провели тей «марш» нацдружин із закритими обличчями центром Києва), розхитати ситуацію і створити тригер для другої, основної фази – реальних масових протистоянь, в які мають бути втягнуті маси звичайних людей. Мабуть тому в першій, вступній фазі використовують трохи підмочених «рускоязичних націоналістов» з сумнівним бекграундом, зв’язками з російськими нациками і т.п. Ну, й справді, «Владімір Владіміровіч, гдє ж ми столько україноязичних «націоналістов» набєрьом?»

Потрібен, дуже потрібен вихід на вулиці тисяч звичайних людей. От тоді з’являється оперативний простір, необмежені можливості для будь-яких, найкривавіших провокацій. Без мас звичайних, простих людей все обмежиться штовханиною бойовиків-провокаторів з правоохоронцями. Так, можливі травми і навіть смерті серед рядових правоохоронців (згадаємо свободівську гранату), та й серед наївних зомбованих «націоналістов» – все може бути. І тих і тих шкода, але все закінчиться лише арештом та судом над винними. Тому організаторам потрібен вихід мас. Тому активно готується знакова, жорстока, кривава подія, яка має бути тригером, поштовхом для обурених людей вийти на масові протести. Додатковим поштовхом має бути звинувачення влади в фальсифікаціях виборів. Навіть якщо реальних фальсифікацій не буде – їх можна створити. Пропонувати людям гроші «від імені Порошенка». Вкидати бюлетені «за Порошенка» і показово «виявляти» таке вкидання. Підвозити на дільниці виборців автобусами з написом «БПП». Все це планується і все це буде.

У другій, головній фазі будуть введені в дію всі наявні сили, які поки що притримуються в резерві. Які виступлять в ролі «захисників народу», «борців з мєнтами». Як ПС свого часу. Хто це буде? Думайте самі.

І якщо це вдасться, якщо вдасться вивести на вуличні протистояння з правоохоронцями тисячі звичайних людей, зіткнути їх з поліцією – кремль виграє свою гру. Тому що кров поллється річками, контролювати ситуацію буде вже неможливо.

Ворог має величезний досвід. Ворог має чіткі цілі. Ворог має детальний, послідовний план. Ворог хоче зіграти на свідомості українців, як на дешевій гебешній дудці. Примусити нас видавати прогнозовані реакції. Примусити нас танцювати під ту гебешну дудку.

І мене обурює не ворог. À la guerre comme à la guerre.

Мене обурюють ті корисні ідіоти, які готові танцювати. Як танцювали за Виговського та Скоропадського. Корисні ідіоти, які слухняно реагують на натискання клапанів в їх мізках брудними, вправними гебешними пальцями.

Гамлет
Ось вам флейта. Може, заграєте?

Гільдєнстерн
Я не вмію, принце.

Гамлет
Прошу вас.

Гільдєнстерн
Запевняю вас, що я не вмію.

Гамлет
Благаю.

Гільдєнстерн
Я навіть не знаю, куди пальці класти.

Гамлет
Це так само легко, як і брехати. Перебирайте пучками ці дірочки, дміть сюди ротом, і флейта заговорить найкрасномовнішою музикою. Гляньте, оце клапани.

Гільдєнстерн
Та я з них не видобуду ніякісінької гармонії. Я тут не митець.

Гамлет
Ну от, ви мене зовсім за ніщо маєте! Ви збираєтесь грати на мені; вам здається, що ви знаєте мої клапани; вам хотілось би витиснути з мене голос моєї таємниці; вам хотілось би видобути з мене всі звуки від найнижчої моєї ноти до найвищої. А оцей невеличкий інструмент, у якому стільки музики і який має такий чудовий голос, ви не годні змусити говорити. Господи! Невже ви гадаєте, що на мені легше грати, ніж на цій дудочці? Зовіть мене яким хочете інструментом: ви зможете хіба що розладнати мене, але не заграти на мені.

Автор