До зустрічей на виборчих дільницях, друже!
Виборча арифметика
Часто чую, що «достала ця активна агітація від, здавалось би, адекватних людей». А моє серце радіє від цієї активності. Нарешті, люди прокинулися і відчувають себе громадянами своєї країни, відчувають відповідальність за збереження і примноження здобутих потом і кров’ю досягнень останніх років. Це і є прояв адекватності. Це ви ще не бачили шквал емоцій, який панує перед виборами в Штатах. Так і має бути в здоровому суспільстві. Чи може хтось хоче затхлої атмосфери мокшанського болота? Друже, агітуй на здоров’я, це твій громадянський обов’язок і твоє право. Позиція «*** внє палітікі» потім виходить боком тобі і твоїм близьким.
Ми звикли думати що населення України – 45 млн. осіб. На таку цифру виходить Держкомстат, проводячи тільки йому зрозумілі маніпуляції з даними перепису 2001 року. Але життя відняло звідси окуповані території (2,3 млн. осіб Крим, 3,8 млн. осіб ОРДЛО) та мігрантів (близько 2 млн. осіб). Отже, нас 37 мільйонів, з них 30 млн виборців і 7 млн наших дітей віком до 18 років. Ця кількість підтверджена фактичними списками виборців 2014 року (30,1 млн. осіб на виборах Президента, 30,4 млн. осіб на виборах у ВР).
Іронія долі полягає в тому, що окупанти, тягнучи нас до «рускава міра», ізолювали 6 млн. українських громадян (Крим+ОРДЛО) і позбавили виборчих голосів 5 млн. осіб, які якраз переважно підтримували проросійські сили. Ми мусимо використати цю тимчасову ізоляцію для того, щоб якнайдалі відійти і відгородитися від недоімперії.
Щодо міграції. Це здоровий процес глобального світу. Британці їдуть в США, поляки їдуть в Британію, українці їдуть в Польщу… Чи може влада зупинити пошуки кращого життя? Так, може, звичайно, але Північної Кореї нам тут не треба. Багата країна починається з багатих громадян. А багатий громадянин починається з переосмислення своїх можливостей і власної відповідальності за якість життя свого і своїх близьких. Що дають мігранти Україні? Вони переказують в нашу економіку $12 млрд (тобто в середньому $500 на місяць кожний), звільняють робочі місця для молоді, змушують роботодавців піднімати зарплатню в Україні. Вони показують своїм прикладом, що нема чого сидіти на сраці рівно, перед тобою всі двері відкриті хоч в Україні, хоч в усьому світі.
Отже, в Україні 30 млн. виборців. Але в 2014 році на президентських виборах проголосували лише 18 млн. осіб (60%), на парламентських – 16 млн. осіб (53%). Це не так вже й мало, зважаючи на статистику інших країн. Але що нам до тих країн? Вони не знаходяться на зламі своєї історії, вони не рвали жили останні 5 років в боротьбі за свою незалежність.
Друже, обов’язково приходь на вибори 31 березня.
Поговори з батьками, які й так відповідально до цього ставляться (явка традиційно більше 65%). Поговори з дітьми, яким не зайве нагадати про важливість події (явка зазвичай менше 35%).
Обговоріть ще раз кандидатів. Без зверхності, без образ, зі спокійними аргументами.
Прийдіть всією родиною і виберіть Верховного Головнокомандувача та Головного Дипломата своєї країни
Моя теща була за Тимошенко, моя мама була за Гриценка. Були донедавна, до нашої відвертої розмови з реальними цифрами.
В нас 9 млн. виборців віком старше 60 років (початок розмови вище). Ще раз, 30% виборців! Саме тому Тимошенко, Гриценко та інші «рятівники нації» паразитують на проблемах пенсіонерів і , як кліщі, насичуються бідою людей, пускаючи слину пустих обіцянок. «Наших пенсіонерів вбивають – свідомо і цинічно! Ми підвищимо пенсії і знизимо тарифи!» – бризкає слиною Йуля Володимирівна. «Ми підвищимо пенсії до економічно обгрунтованого рівня! Не буде космічних тарифів!» – вторить їй Аталотій Степанович. І їм байдуже, що це поза повноваженнями Президента, вони просто кусають електорат в найтонше місце, щоб висмоктати голоси. Що ж, мені є що відповісти.
Так, літнім людям найважче пройти через важкі зміни, які почалися в нашій економіці. Але через це пройшли поляки, чехи і всі інші успішні країни, яких нам зараз ставлять у приклад. Поляки теж проклинали своїх Бальцеровича і Валенсу, бо перелом історії це завжди болюче і виснажливо. Ще слід пам’ятати, що в них під лівим боком була Германія, а в нас під правим боком – зовсім інше Г, яке настирливо смердить і перешкоджає нашому поступу.
В жодній успішній країні немає низьких тарифів на енергоресурси. Бо це:
- спричиняє високе споживання (хто ж буде економити дешеві ресурси?),
- руйнує власне виробництво (ніхто не буде вкладати гроші у видобуток дешевих ресурсів),
- спричиняє енергетичну залежність країни від імпорту (агресор тільки цього й чекає),
- руйнує державні фінанси (бо тягар підтримки низьких цін лягає на бюджет),
- є джерелом несправедливості і корупції (власник хрущівки виграє 1000 грн, власник палацу – 10 000 грн, злодії в краватках на маніпуляціях з цінами вкрадуть мільярди).
За п’ять років зроблено багато для побудови успішної і незалежної України, і нам не потрібен поворот у темне минуле. Держава витрачає на субсидії сім’ям з низьким доходом більше 70 млрд. грн, але вона вже економить ще більше порівняно з часами низьких тарифів. І зекономлені гроші вона направляє на фінансування дефіциту Пенсійного Фонду.
Не може бути в країні висока пенсія сьогодні, якщо доходи Пенсійного фонду складають 214 млрд. грн, а виплати пенсій – 346 млрд. грн (дефіцит – 38%). Дефіцитні 132 млрд. грн видатків закриваються з державного бюджету, який складає всього 992 млрд. грн (на все!). Щороку ми намагаємося засунути в той бюджет і обороноздатність і соціальну допомогу і освіту і медицину і дороги і ще сотні важливих речей. Аж тут раптом з’являється месія, що знає чарівний рецепт, як збільшити пенсії, сск, у 2 рази – витягнути з рукава 350 млрд. грн. Чудес не буває. Збільшити пенсії можна лише трьома шляхами:
- Позичити гроші в інших країн (якщо ще позичать), проїсти їх за рік і хай діти й онуки думають, як повертати (ми вже платимо 128 млрд. грн за борги, набрані переважно Тимошенко та Азаровим).
- Забрати гроші з інших видатків – відмовитись від армії, правоохоронних органів, доріг (так набереться 253 млрд. грн).
- Працювати над ростом економіки, над збільшенням і виходом з тіні заробітних плат, що приведе до росту доходів Пенсійного Фонду і державного бюджету.
Тільки третій шлях має майбутнє і він не швидкий. Процес вже йде, пенсії вже зростають відповідно до нашого поступу. А популісти просто забруднюють довкілля пустою брехнею (куди дивляться екологи?)
Друже, говори зі своїми батьками. Вони мудрі і відповідальні люди. Вони щиро шукають відповіді на свої питання. Біда, що, коли нас нема поряд, відповіді їм підсовують істеричні брехуни з недолугих ток-шоу. Наші батьки переживають за правильний вибір і завжди йдуть на вибори.
Друже, говори зі своїми батьками.
