Вибіркове ржання нероб

Є речі, які мене дійсно лякають.

Це коли, наприклад, славнозвісний за останні дні паблік «Євромайдан» разом з Лєною Бандарєнко ржуть з того, що Кличко обмовився, розповідаючи про поставлене обладнання в лікарні та смертність. Разом ржуть з того, що людина щось зробила на посаді мера, аби люди не вмирали, але не зуміла це правильно пояснити і розказати.

Вони не ржуть з тих, хто ніхріна за 25 років не зробив, але зараз знову преться до влади, намагаючись за бабло російського походження, вимірюване в мільярдах гривень, купити виборців.

Вони не ржуть з нового кандидата, який отримує бабло з бюджету кремля, який в своєму житті взагалі ніхріна не зробив для інших і «винен тільки мамє і папє», але може класно та інколи смішно озвучувати своїм ротом написаний текст сценарію з обіцянками і фантазіями.

Вони ржуть з того, хто робить, з того, хто врятував життя людей своєю роботою. Але просто не зміг правильно висловитися. Вони ржуть з того, хто пройшов весь Майдан. Ржуть разом з тими, хто вбивав майданівців.

І це вже ніхріна не смішно, навіть коли треба ржати з тих, хто рже з Кличка. Бо завтра Ленки Бандарєнки будуть ржати з нас, «кастрюлеголових», тому що в декого таки казанок знесло, і весь вміст черепної коробки, разом з інстинктом самозбереження кудись випарувався.

Фото © КМДА