Ляшко обіцяє стріляти

Дмитро Вовнянко
Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Нарешті – сталося. З кандидатника залунали заклики до смертної кари. Кандидат Олег Ляшко, лідер Радикальної партії, пообіцяв впровадити смертну кару для корупціонерів, зрадників і терористів. «Я вважаю, що на цей надзвичайний період, в якому ми живемо, Україна має повне право заради захисту нас усіх і майбутніх поколінь ввести смертну кару за корупцію, за державну зраду і за тероризм… На Хрещатику розстріляти 10 корупціонерів – і всі інші заречуться своїм онукам, щоб брали хабарі. Згодні, ні?» Кінець цитати.

Оцінимо?

Мулька про те, що за корупцію треба почати карати на смерть, не нова. Частина наших громадян свято переконані, почни позбавляти життя – корупція зникне мов роса на сонці. Ідею цю всіляко підтримують демократичні ЗМІ – всіляко поширюють приклади Китаю та Сингапуру, де от… Наводять лад. Все б добре, і я мабуть сам підтримав би цей крок, якби не одна деталь. Ефективність смертної кари в боротьбі з корупцією (а з рештою, в боротьбі з будь-якою формою злочинності) категорично не підтверджує людський історичний досвід.



Приклади? Будь ласка.

Петро І за казнокрадство реально рубав голови. Проте, саме за Петра на Московщині казнокрадство досягло таких розмірів, що російська казна ще багато років поповнювала свої статки, конфіскуючи майно то графа Толстого, то князя Меншикова. Чимало питань тоді вирішували через імператрицю Катерину І та її фаворита Віллема Монса. Монс зрештою був обезголовлений, але не через корупцію, а через те, що Петро незадовго до смерті забажав позбутися Катерини (не встиг через смерть). Аби не приваби юної коханки Петра, Марії Кантемир, вихилясів Монса ніхто не помічав би ще багато років.

Більш близький приклад? Будь ласка. Смертна кара за хабарництво в СРСР була за генсека Брежнєва. Ба більше, з корупцією нещадно боровся всесильний голова КДБ Юрій Андропов. І що? Корупція саме за Брежнєва сягнула такого рівня, що залученими в неї виявилися не тільки міністри-силовики (Щолоков) і партійні діячі (Грішин, Романов), а й донька та зять самого генсека.

Нарешті приклад сучасний і ніжно любимий адептами ідеї «стріляти за корупцію» – Китай. Наведу конкретні цифри. За хабар еквівалентний $100 у Китаї – 9 років буцегарні. Якщо $100 візьмуть два даїшники – це вже корупційна змова, кожен сяде на 25 р. Щороку у Китаї за корупцію розстрілюють біля 1000 людей. Вражає? А тепер реалії. У 2012 р. Transparency International присвоїла Китаю індекс сприйняття корупції 39. У 2013 р. – 40. У 2017 р. (за 2018 р. дані будуть пізніше) – ті самі 40. Нескладно побачити, що на ситуацію з корупцією посадки та розстріли у Китаї не впливають ніяк. Натомість. У вересні цього року у Китаї в заступника губернатора провінції Хенань було конфісковано 106 мільярдів юанів готівкою. На ютубі є цей ролик – кімната справді заставлена стосами грошей. $15 мільярдів – це біля 3,5% ВВП всієї провінції Хенань. Хтось всерйоз вірить, що таку суму цей дядько зібрав протягом року-трьох? Хтось всерйоз вірить, що товариші по партії та службі роками не помічали його вихилясів? Чому насправді той дядько потрапив під каток (крім корупції), здогадайтеся самі.

А є в історії приклади успішної боротьби з корупцією? Так, є. Колишня провінція тої самої Російської імперії – Фінляндія. За відсутності корупції вона стабільно на перший місцях в рейтингах Transparency International. Але, соррі, там нікого не стріляли, не четвертували, не колесували та не вдавалися до інших форм катування. Там злочини по корупції після Другої Світової війни… декриміналізували. Прибрали схеми, на яких можлива корупція, – як у нас з «ПроЗорро», децентралізацією і Е-декларуванням. Корупціонерів кілька десятків років звільняли з роботи та штрафували, й ще з них знущалася преса. І все. Результат наявний.

Результат – корупцію перемогти здатна лише еволюція суспільства, а не кулемети. Хочете мати англійський газон – щодня поливайте та підстригайте травицю, за 300 років матимете дивовижний англійський газон. Соррі, під кулеметами і швидко виходять лише колгоспні поля. Завжди так було і завжди так буде.

Віщую заперечення: «чувак корупціонерів виправдовує – певно, грошву відпрацьовує». Та хай буде по-вашому. Кортить стріляти за корупцію – будь ласка. Я навіть можу назвати, хто буде розстріляними одними з перших. Це будуть Шабунін, Шалайський, Соболєв, брати Найєми, Бабінець, тощо. Чому? Бо почнуть шукати корупцію у тих, хто стріляє, а це…

Смертна кара – дуже сильний інструмент в руках влади, і тому він завжди дуже швидко перетворюється на інструмент політичної боротьби. Смертна кара убирає противника як таке. Ще напрочуд гарно затикає роти. Але не зразу. Не важко передбачити, що варто почати за корупцію стріляти – на корупціонерів зразу перетворяться всі незгодні з «генеральною лінією». А оскільки першою реакцією на розстріли буде шалений переляк (згадайте істерику через копа, який застрелив наркомана за кермом) і протест – стріляти доведеться на рівні повноцінного терору. Аж до приходу повного безмежного щастя через загибель усіх нещасних.

А Ляшко ще й «за зраду і тероризм» стріляти обіцяє. Одному мені зразу пригадалися зловісні вуса дядечка Сталіна?

І ще. Відміна смертної кари була одною зі знакових умов асоціації України в ЄС. Де будуть асоціація та безвіз у разі таких дій української влади?

Гадаєте, не розуміють цього всього ті, хто обіцяє «стріляти за корупцію»? Дуже гарно розуміють. Просто стріляти нікого вони не збираються. Люмпен хоче крові – йому обіцяють кров. Проте, обіцяти та одружитися, як то кажуть, – принципово різні речі.

Поділитися:
Share

Share