Типу дайджест 7
Це науковий дайджест. Про реформи, проблеми, псевдонауку, розробки і відкриття науковців в Україні, а також науково-популярні матеріали, онлайн-освіта тощо
ГОЛОВНІ НОВИНИ
1. Уряд затвердив склад Ідентифікаційного комітету
Кабінет Міністрів України затвердив склад Ідентифікаційного комітету з питань науки. Відповідне розпорядження було прийнято на засіданні Уряду 14 вересня. Таким чином з’явилася структура з 9 осіб – 6 іноземців (3 науковці з США і по одному з Німеччини, Бельгії та Нідерландів) та 3 українських вчених – яка відповідатиме за створення доленосного для наукової сфери України наукового комітету Наукової ради із розвитку науки і технологій.
Що це означає? Науковці, які мають важливий науковий доробок та незаплямовану репутацію поклали на себе відповідальність щодо створення в Україні Ради, котра визначатиме весь вектор розвитку науки в Україні, а також, де-факто, контролюватиме розподіл коштів на дослідження через Національний фонд досліджень України. Така складна процедура потрібна для виключення корупційних ризиків та конфлікту інтересів.
Тому переоцінити таку подію дуже важко. Справа в тому, що особисто в мене вже почало складатися враження, що український уряд зцурався науки, адже процес її реформування вже як мінімум запізнюється на 4 місяці.
Нагадаю, що уся реформаторська активність є імплементацією нового Закону про Наукову та науково-технічну діяльність, який, в теорії, має допомогти вітчизняній науковій сфері дихати легше, позбутися бюрократичних бар’єрів, додати прозорості у розподілі коштів.
Але є і проблеми. Поки що невідомо, з яких коштів буде профінансовано візит цих експертів для початку роботи. Оскільки Кабінет міністрів не змінив своєї риторики щодо фінансування науки в Україні, внутрішніх резервів вона не має.
2. Україна стане асоційованим членом Європейського центру ядерних досліджень (ЦЕРНу)
Ага, це там, де Великий адронний колайдер. Насправді, українці і раніше працювали на тому колайдері, зокрема, під керівництвом Геннадія Зінов’єва. Але через наше чудове законодавство та відсутність фінансування майже усі розумні хлопці і дівчата їхали туди за свій рахунок і… через деякий час змінювали врешті-решт громадянство. В Україні їх ніщо не тримало, бо вони мусили звільнятися з українських Інститутів. Так, українським науковцям було заборонено їхати у довгострокові відрядження.
Більше того, це не новина, а реінкарнація новини, оскільки все почалося ще у 2013 році. Але, із зрозумілих причин, Україна так і не сплатила внесок 1 млн. швейцарських франків, що за масштабами участі в такій програмі – взагалі нуль. Маю надію, що нині все запрацює і наші науковці зможуть легально працювати на колайдері.
3. Чудовій дівчині-науковцю потрібна Ваша допомога
Усі новини гарними бути не можуть. Вчений-американіст Олена Дубініна нині б’ється за своє життя – в неї онкологічне захворювання лімфатичної системи. Якщо Ви перерахуєте хоча б 10 гривень, її життя може бути врятоване. Серйозно. Докладно – тут.
4. Реформаторська стаття тижня
Стипендіальний гамбіт: що важливо розуміти у гучному питанні – Ірина Єгорченко виклала чудовий опис ситуації та надала рецепт виходу із неї.
“Основная проблема украинской системы государственного управления – страх говорить и даже просто осознавать правду. Я понимаю реакцию общественности на официальное объявление о том, что украинские дипломы, по сути, не стоят ничего и с этим надо что-то делать, что 80-90% студентов не имеют надлежащей подготовки к настоящему обучению – не только знаний, но и должной мотивации и навыков. Чиновники боятся говорить правду“.
5. Науково-популярна стаття тижня
“Про дві системи прийняття рішень у мозку, піддослідних мишей, роботизованих «аватарів» і фантастичні проекти з нейронауки, які вже втілюють вчені світу…”, про внутрішній мозковий GPS і Нобелівську премію за його відкриття розповів Андрій Чернінський, старший науковий співробітник відділу фізико-хімічної біології клітинних мембран Інституту фізіології ім. О. Богомольця НАН України.
І кілька тез:
“…щоб поїхати у закордонне відрядження за державні гроші потрібен спеціальний дозвіл, до того ж, аж цілого віце-прем’єра [абсолютна правда і ганьба – моя прим.]. Нещодавно був випадок, коли одному українському вченому відмовили у поїздці на конференцію, хоча кошти на це були закладені у ґрант, який надавався однією з європейських установ. Європейці були шоковані, адже фактично українська держава привласнила фінансування, виділене на конкретну мету. Поїздка таки відбулася, але приймаюча сторона надала кошти повторно.”
“...зараз українська нейронаука відома у світі у першу чергу роботами видатного вченого Платона Костюка та його учнів з вивчення властивостей клітинних мембран, молекул іонних каналів, рецепторів, функціонування синапсів тощо. Нинішній директор інституту фізіології ім. О. Богомольця – учень Костюка, академік Олег Кришталь – є співавтором відкриття двох типів рецепторів, які відповідають за формування болю (з трьох відомих зараз).“
6. Науково-популярне відео тижня
Науковці відкрили нову екзопланету
В серпні 2016 року вчені повідомили про відкриття Проксима b – це найближча екзопланета до Землі, з усіх відомих. Що таке екзопланета, що ми знаємо про Проксима b та як це може вплинути на розвиток людства пояснює астрофізик Дмитро Якубовський
РЕФОРМИ НАУКОВОЇ СФЕРИ
7. Вище я вже навів інформацію про формування Ідентифікаційного комітету. Тому коротко по реформам без посилань:
– європейські експерти приїздили до нас, дивилися на нашу наукову сферу, поїхали готувати висновок. Докладно про це у наступних дайджестах.
– продовжується формування Київського академічного університету, який на базі Інститутів матиме готувати висококласних спеціалістів, придатних до наукової роботи в Україні і закордоном. Де-факто, зокрема, у царині фізики, цей ВНЗ має витіснити Московський фізико-технічний інститут, куди наші студенти продовжують їхати на навчання. І не завжди їх вдається повертати.
8. Гарний матеріал щодо реформування науки в Україні.
Чи зможе держава утримати науковців у країні на 100 доларів зарплатні?
«Ви ж не кажете солдату — йди в бізнес, зароби на себе, а потім постій на передовій під «градами». Бо це є суспільно важлива робота — захищати батьківщину. Але наука це така ж суспільно потрібна наука. Тільки вона потрібна не зараз, а в майбутньому, якщо ми хочемо розвитку».
ПРОБЛЕМИ НАУКОВОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ
9. За 7 місяців 2016 року Національну академію наук полишили 4685 науковців. Я точно не пам’ятаю скільки їх залишалося, але близько 30000. Зауважу, що загалом кількість науковців в Україні – найнижча у Європі згідно із доповіддю ЮНЕСКО. Менше тільки в Румунії, але і в цьому я тепер не впевнений. Нагадаю, що подібна ситуація відбувається через рішення Міністерства фінансів зменшити фінансування Національної академії наук України на 2016 рік, не дочекавшись зовнішнього та внутрішнього аудиту наукової системи. Більшість наукових установ працює 4 дні на тиждень. Відсутні кошти на оновлення обладнання та реактиви. Погіршує ситуацію також блокування відміни 65 постанови Про економію державних коштів, яка фактично забороняє науковцям їздити у відрядження, на конференції, а також купувати обладнання, оскільки навіть грантові кошти науковців відразу направляються у загальний кошик Держбюджету. Цікаво буде у кінці року подивитися на статистику науковців, що полишили Україну і влаштувалися у західні Інститути.
Для довідки: фінансування НАН України на 2016 рік передбачено у розмірі 2 млрд гривень.Для порівняння пропоную поцікавитися фінансуванням, наприклад, Державної фіскальної служби. І це так – перше, що прийшло на думку. З іншими сферами годі й порівнювати. Ц – цинізм.
10. Критика оновленої системи вступу у ВНЗ
“Оптимістичні заяви Міністерства освіти і науки України про те що механізм вступу до вищих навчальних закладів України у 2016 році виправдав себе, та “легке розчарування” рівнем підготовки абітурієнтів, які вступали на педагогічні спеціальності, на жаль, вільно чи не вільно, прикрили фактично катастрофу що відбулась цього року з набором на 1-й курс денної форми навчання педагогічних спеціальностей “014 Середня освіта. Фізика” та “014 Середня освіта. Математика”. У цьому році не лише “бюджетні місця пішли за абітурієнтом”, а в першу чергу абітурієнти пішли з цих спеціальностей“.
Від себе додам, що, як на мене, сама ідея “гроші ходять за студентом” – чудова. Проблема у стратегічних спеціальностях. Але, вважаю, що ця проблематика заслуговує окремого матеріалу. Поговоримо пізніше.
11. Деградація природничих наук в Україні.
Трохи нижче я буду згадувати про плагіат та псевдонауку в Україні. Насправді, така ситуація не виглядає дивною, якщо подивитися статистику захисту дисертацій за роки незалежності, що була оприлюднена минулого тижня. Якщо порівняти кількісні показники 1993 та 2015 року, то виявиться, що захистів у царині фізики стало меньше у 3 рази, хімії та геології – у 4 рази. А от кількість захищених докторських дисертацій у сфері економіки зросла у 6 разів, юриспруденції – у 9 разів, педагогіки – майже у 10 разів.
Висновки мають робитися спеціалістами, але знайте, що науковець – термін дуже неоднозначний. Не можна судити про всю науку в Україні за одним справжнім науковцем із вартісними знаннями, як і не можна приймати рішення про її знищення на базі спілкування з плагіаторними мікроцефалами.
НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИЙ РУХ
12. Науковці анонсували Дні науки-2016.
Це захід, покликаний популяризувати науку в Україні. Волонтери протягом 12-13 листопада будуть безкоштовно демонструвати усім охочим мікроскопи, експерименти, хімічні досліди тощо. Більш докладно про програму заходів – в одному з наступних дайджестів. Ось приклад репортажу про весняні Дні науки. А поки науковці просять:
1) Розповсюдити цю інформацію, щоб більша кількість громадян, особливо з дітьми, вже нині планувала цікаві вихідні у листопаді.
2) Шукають волонтерів, демонстраторів, лекторів. Анкета тут.
3) Шукають спонсорів. Інформаційних та фінансових. Якщо Ви прагнете, щоб Ваше медіа або бізнес були соціально-відповідальними – пишіть. На що потрібні гроші? Ну, залежить від того, скільки їх буде. 🙂 Якщо серйозно – друк програмок, буклетів, вказівників, чай-кава волонтерам тощо.
Долучайтеся. Бо окрім волонтерів-науковців та відповідальних громадян справа популяризації науки в Україні не підтримується ніким.
Буде цікаво.
13. Наукові пікніки – вже скоро
Будь-хто безкоштовно може побачити чудові експерименти та послухати науково-популярні лекції.
Київ, 25 вересня, не пропустіть!
14. Відкрита лекція Роль ядерної організації та вірусів в онкогенезі лімфом людини
23 вересня 2016 року, 14.00, ННЦ Інститут біології, доповідач – Єгор Васецький (CNRS, Франція).
Вхід вільний
15. Руйнування стереотипів про математику
Крім, власне, руйнування, у цьому цікавому відео розповідається, чому нерозуміння обгрунтування тарифів є наслідком поганого викладання математики у навчальних закладах.
16. Чудова стаття про Клима Чурюмова, “батька” комети Чурюмова-Герасименко, на яку НАСА посадило свого зонда “Філи”.
17. Історія ракетобудування
Неймовірний матеріал про ракетобудування за останні …2000 років. От Ви знали, що серйозні ракети для обстрілів застосовувалися ще 1792 року? Я – ні. Насолоджуйтесь.
18. Цікаве науково-популярне відео від біохіміка Гліба Репіча, в якому порівнюється шкідливість традиційних цигарок, кальяну та вапарайзерів.
І просто скажені експерименти:
А взагалі дуже рекомендую відвідати сторінку Гліба і подивитися купу цікавого відео.
ОНЛАЙН-ОСВІТА
19. 10 фантастично цікавих інтерактивних візуалізацій, які можна використовувати на уроках з історії, географії, астрономії, математики і хімії.
20. Неймовірна візуалізація по нейронаукам, генетиці, медицині тощо.
Дяка Дмитру Фішману за посилання.
21. Платформа масових безкоштовних онлайн-курсів Prometheus запустила пілотний проект змішаного навчання у чотирьох університетах – Львівському національному, Львівській політехніці, Українському католицькому університеті та Київському політехнічному інституті. В рамках пілотного проекту замість звичних лекцій та поточного контролю студенти будуть дивитися відеолекції та виконувати завдання масових безкоштовних онлайн-курсів від найкращих викладачів України та світу. Серед масових онлайн-курсів, які будуть використовуватися в рамках пілотного проекту, легендарний Гарвардський курс основ програмування «CS50», курс Стенфордського університету «Як створити стартап», а також курси найкращих викладачів провідних українських вишів: «Алгоритми та структури даних», «Філософія для непрофільних факультетів», «Підприємництво» та«Основи Web UI розробки».
22. Стартувала 3-я сесія онлайн-курсу «Основи Web UI розробки». Знову ж таки на Prometheus.
23. 17 жовтня стартує онлайн-курс “Основи тестування програмного забезпечення”. Так, Prometheus всюди 🙂
24. Безробітні України нині навчатимуться в тому числі і на онлайн-курсах
Про це підписано угоду між Державною службою зайнятості та Prometheus.
НАУКОВО-ПЛАГІАТНИЙ БРЕХУНЕЦЬ
25. Псевдонаука на потоці
Волонтери виявили цікавий науковий доробок: “Є в Києві такий собі Олександр Букалов. Доктор філософії у галузі психології. Заснував власний “міжнародний інститут соціоніки” та й окучує собі клієнтів цієї цікавої субкультури. Правда, при цьому зве її наукою та просуває її на семінарах у самому Будинку вчених НАН. А ще, як виявилося,#лептонівна не перша. Цей #Букалов відкрив, що психіка людини складається з “конденсатів бозонів та ферміонів”, а також винайдених автором “левіонів””. Дуже рекомендую перейти за посиланням і почитати реакцію самого пана Букалова на закиди щодо його досліджень.
26. Розквіт плагіату в Україні
Після того, як в Україні фактично легалізували плагіат, не застосувавши жодних санкцій до дружини віце-прем’єра Катерини Кириленко, яка захистила докторську дисертацію і винайшла Лептонного Бога, плагіатори почали широким фронтом насувати на позиції академічної доброчесності.
По-перше, дивним чином було звільнено з університету Поплавського Тетяну Пархоменко – доктора філософських наук, яка першою віднайшла плагіат у роботі Катерини Лептонівни.
По-друге, як виявилося, до складу НАЗЯВО – національного агенства з контролю якості вищої освіти – масово пройшли плагіатори. Одним із завдань НАЗЯВО в перспективі мала б бути боротьба з плагіатом. Тобто кейс Катерини Кириленко, який був “спущений на гальмах” за бездіяльності МОН та при підтримці вчених рад Харківського національного педагогічного університету та Національного університету біоресурсів і природокористування, мав би бути розглянутий НАЗЯВО. В даному випадку, це ніби Верховний суд України у сфері освіти.
Але, як виявилось, за інформацією волонтерів, які слідкують за академічною доброчесністю відповідальних осіб, плагіаторами є новообрані члени НАЗЯВО Сергій Боднарчук (інформація про 80% плагіату у його дисертації тут), кандидат юридичних наук Руслан Гурак (40% плагіату з російського першоджерела, який на звинувачення у плагіаті намагався досить недолуго відповісти тут, за що отримав “отвєтку“) та Олександр Волосовець (матеріали тут, тут і тут). Тому очевидним стає тотальна деградація системи контролю за якістю освіти і науки в Україні, про що чудово написала Ірина Єгорченко.
Проблема у тому, що можна було б жартувати про те, що тільки плагіатор може зловити плагіатора, бо знає, як це робиться, але… у Сергія Квіта – екс-міністра освіти – виникла правильна думка про те, що такий склад НАЗЯВО вже час розпускати.
Від себе додам, що це не одномоментна деградація. Просто завдяки активній частині суспільства ця ганьба почала спливати.проблема має масовий характер і я щотижня отримую сигнали про віднайдений плагіат у тих чи інших науковців/викладачів/чиновників. Так, найкращі слідчі – це колеги плагіаторів, які вбачають несправедливість у співвідношенні наукового доробку і отриманих званнях/ступенях/посадах. Інформація спрямовується у руки волонтерів, яких, на жаль, поки що мало. Ситуацію може врятувати тільки тотальне викриття плагіаторів, позбавлення їх посад та ступенів плюс повернення ними усіх фінансових надбавок, що вони отримували завдяки своїм “наукам”.
Вже після того, як даний блок був готовий, я виявив, що в українському медіапросторі з’явився Дайджест про плагіат та боротьбу із ним від співробітника Чернівецького національного університету Халавки Юрія. Тому у майбутньому буду просто посилатися на його сторінку. Плагіатори просто не розуміють, що своїми діями просто ще більше дратують активних людей.
DATA SCIENCE ТА БІОІНФОРМАТИКА
27. Інтерв’ю із біоінформатиком у сфері розрахункової імунології – Дмитром Фішманом.
Він розкаже про те, як машинне навчання, штучний інтелект та аналіз даних застосовуються при роботі із біологічними даними. Дмитро зрозумілою мовою пояснює, які наукові задачі можуть бути вирішені методами Data Science.
28. Запуск циклу онлайн-курсів з Аналізу даних… на Prometheus 🙂
Безкоштовні онлайн-курси з Аналізу даних стартують вже дуже скоро, тому поки Ви можете познайомитися з їх описом:
– Аналіз даних та статистичне виведення мовою R
РОЗРОБКИ ТА ВІДКРИТТЯ НАУКОВЦІВ В УКРАЇНІ
29. У Кам’янці-Подільському на Польському ринку відкрито найдавнішу міську бруківку в Україні
Науковці з Інституту археології НАН України (ага, того самого, в якому через брак коштів звільнили дуууууже багато науковців) віднайшли бруківку, якою у 1760 році червоногродський чашник Стефан Маковецький вкрив місцевий Польський ринок.
ЛІКБЕЗ ДЛЯ НАУКОВЦІВ
30. Як нашому кандидату наук отримати диплом англійською мовою?
Матеріал тут.
