Звернення до зрадофіла
Зрадофіле. Мені, в принципі, байдуже, за що ти ненавидиш чинну українську владу. Може, ти наївний романтик, який мріє про «істинну владу народу», що так само нереально як Царство Боже або комунізм. Може, ти прибічник Тимошенко, Гриценка, «Самопомочі» або, взагалі, Опоблоку. Може, ти просто нездатний до причинно-наслідкових зв’язків та до вивчення історії власної країни, або ти просто платний інтернет-бот, який працює за гроші певного штабу. В останньому випадку далі можеш не читати, – яка тобі різниця, що там пише тобі черговий ідейний порохобот?
Так от, зрадофіле. Я розумію, ненависть твоя до чинної української влади така несамовита, що аби підкласти владі свиню, ти не гребуєш нічим. І от. Читаю протягом останньої доби твої аргументи проти влади та бачу, – в сліпій ненависті ти дійшов до відвертих брехні та маніпуляцій. Приклади? Будь ласка.
«Навіщо ув’язуватися в бійку з набагато сильнішим противником».
Маніпуляція. Ти гарно знаєш, що в бійку з набагато сильнішим противником ми ув’язалися не зараз, а у 2014 р., причому нас про це не запитали. Протистояння на Азовському морі загострювалося протягом всього останнього року. Забув?
«Розвивати армію – це не забезпечити прийнятне годування та гарненьку форму».
Брехня. Ще Клаузевіц казав «не починай воювати, якщо не вмієш нагодувати військо». Радянський Союз зброї мав досхочу будь-якої, але тільки коли Радянська армія вторгалася в Чехословаччину, єдиним вітчизняним продуктом в раціоні бійців була горілка. А розвалився совок не під ударами армії, а від нестачі м’яса та ковбаси. Те саме з формою. Червона армія у 1941 р. зброї мала до бісової мами, та аби переламати хід війни знадобилися американські тушонка, шкіряні черевики та теплі куртки. Спробуй зараз запропонувати солдату вдягнутися знову в берці «тисячакроків» та в «дубок-скляху». Багато цікавого дізнаєшся. Про себе.
«Аби нарощувати військовий потенціал, треба розвивати економіку, а для цього подолати корупцію».
Брехня. По-перше, неймовірно корумпована Британія була володаркою морів і країною, над якої не заходило сонце. А Британія, яка подолала корупцію, стислася до розмірів Британського острова. Нині Китай, який вирвався в світові лідери, за корупцією регулярно на призових місцях. Заступник губернатора з 15 мільярдами доларів в готівці – доказ. Нема прямого зв’язку між рівнем корупції та військовою міццю, – доведено історією. Але.
Зрадофіле, якби в Україні чотири роки не боролися з корупцією, наш солдат і зараз служив би у тих самих «дубку-склясі» та берцях «тисячакроків», у касках часів полонення Паулюса в Сталінграді та у броніках зразка Афганської війни. І жер би наш солдат ті самі перловку на комбіжирі та сухпай в бляшаних банках. Тобто було б усе як за тих політиків, які нині рвуться до влади аби «подолати корупцію». А ще техніка у нас була б як ті 18 БТР на всю 79-ту бригаду, які вона витягла весною 14-го, аби встати на кримському перешийку.
Але техніки зараз у військах в рази більше ніж було в 14-му. Але український солдат у «Таланах» на мембранці, у флісці та в укропікселі. І з сухпаєм у вакуум-пакетах. І ще багато з чим, – оно вже й БПЛА вітчизняного виробництва пішли на озброєння. Все це в тому числі тому, що так, як за останні 4 роки з корупцією в Україні не боролися НІКОЛИ.
Але політики, які обіцяють «забрати владу у олігархів» на каналах тих самих олігархів, тобі про це не скажуть.
«Чому в країні не збудовані патронні та ракетні заводи?!»
Маніпуляція. От як раз якби в нас не боролися з корупцією такі заводи в нас будували б десятками, і МО навіть закуповувало б їхні БК, але з БК на передку були б постійні проблеми. Чому? Та тому що наше керівництво цікавить, де взяти набої, а не як відзвітувати про будівництво заводу або вкрасти грошей під благий намір. І боєприпаси наше керівництво десь бере, – розстрілюємо те, що лишилося на складах, вичищаємо склади країн колишнього Варшавського договору (їм за копійки віддати нам боєприпаси вигідніше, ніж витрачатися на утилізацію), тощо й тощо.
«Навіщо воєнний стан?!»
Маніпуляція. Для того, аби коли знадобиться терміново перекинути 5-6 ешелонів, військові з Укрзалізницею не домовлялися, а поставили перед фактом – треба і край. І аби коли треба мати право журналістам сказати: «Тут знімати не можна». Нас Настя Станко з російськими журналістами на позиціях ЗСУ нічому не навчили?
«Чому воєнний стан не впровадили у 14-му?»
Маніпуляція. Який нафіг воєнний стан? У 14-му питання стояло про те, аби взагалі вижити. У 14-му після Іловайського бойовища ім. Хомчака-Семенченка-Корбана ми мали діру у фронті від Донецька до Маріуполя, відсутність резервів і Європу, яка нам викручувала руки, аби ми уклали мир з Москвою на будь-яких умовах. У нас тоді питання стояло – час виграти, а не у воєнні стани гратися. І до речі, боєздатність ЗСУ ми відновили та навіть пішли віджимати свої території – Авдіївка, Світлодарка, Широкине. Без воєнного стану. Впоралися.
«Воєнний стан – це аби зірвати вибори Президента».
Брехня, уже відомо. Воєнний стан впроваджують лише на 30 діб. І вибори відбудуться, як і було заплановано. Які нафіг вибори Президента? Ніхто й не думає їх відміняти.
«Чому не розірвані дипломатичні стосунки з Росією?!»
Маніпуляція. Грузія оно розірвала. Чого добилася? Що громадяни Грузії в Росії не мають консульського забезпечення, тобто кинуті там напризволяще. І все.
«Хто винний за втрачені три кораблі? Знову Росія?»
Саме так. Українські кораблі йшли українськими водами, аби посилити угрупування на Азовському морі, згідно норм міжнародного права, а Москва спершу перегородила прохід через Керченську протоку, а потім захопила кораблі силами своєї армії у нейтральних водах. Ще що незрозуміло? Ми мусимо кожного пчиху Москви боятися, лише «аби чого не сталося»? Може ще пару населених пунктів на Донбасі їм здати, «аби раптом чогось не…»?
Тощо, тощо й тощо. Продовжувати можу до безкінечності. Але чи треба? Чи почуєш ти мене, зрадофіле? Тобі ж так ненависть до чинної української влади застеляє очі, що крім неї ти не бачиш взагалі нічого.
Зрадофіле. Я з тобою таким борюся вже більше чотирьох років. І знаєш, мені давно вже це набридло. І я давно думаю про те, щоби покинути все це, – і приводь до влади кого хочеш. От чесно. Я пережив комуняк, Кравчука, Кучму, проФФесора. Якось проживу і за тих лантухів, яких владою мені зробиш ти, – не пропаду. Але.
Я не знаю, за кого конкретно ти голосуватимеш, проте я точно знаю, яку владу ти мені приведеш. Знаєш, яку? Злочинну владу. Такою її назвеш ти сам за пару місяців після виборів. Розумієш, я гарно знаю, що ціну на газ тобі удвічі ніхто не зменшить. Тобі не винищать корупцію, а особливо кандидати та громадські активісти, які самі з корупції годуються так, що будь здоровий. Тобі не приберуть олігархів. Тобі не забезпечать зарплатень як у Європі. Не зупинять еміграції з країни. Не припинять війну, – її можна припинити лише перемогою або капітуляцією. Це очевидно для кожного, хто хоч трохи знається на предметі. Див не буває.
Але… Ти щиро віриш, що хтось там прийде – порядок наведе. І от коли ти збагнеш, що за влади приведеної тобою краще не стає – стає гірше, ти знову за звичкою заявиш, що й та влада злочинна. Ти постійно так робиш, спершу приводиш владу, потім сам її ненавидиш. Хіба ні? Я знаю, я сам такий був колись.
А отже, по факту, ти бажаєш поміняти владу, яка не подобається тобі, але подобається мені, на владу, яка не буде подобатися ні тобі, ні мені. Правда смішно? Тільки ти цього не бачиш, позаяк очі твої застелила ненависть до чинної української влади.
В цьому – різниця між нами. Ти ненавидиш українську владу, а я ненавиджу ворогів України. Поки ти думаєш, як повалити владу в Україні, я думаю, як Україну захистити, зміцнити та розбудувати.
Колись це зрозумієш і ти. Я в це вірю. Дай, Бог, аби не пізно було.
