Юлії Тимошенко – 58

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Юліє Володимирівно! Не можу не привітати Вас з вашим 58-річчям. Вік немалий, і треба визнати прожили ви ці роки наповнено та незабутньо.

Вас можна любити або ненавидіти, але до Вас не можна бути байдужим. Ви – ветеран і, можна сказати, бабця української політики. За 21 рік, який Ви були офіційним представником державної влади (депутат, віце-прем’єр, прем’єр), політика сильно вплинула на Вас, але не менше вплинули Ви на українську політику. Ще у далекому 1997 р. після перших виграних Вами виборів Вас назвали «могильницею української політики». Тоді у Вас не було ані політичних переконань, ані політичної платформи, ані ясної програми. Натомість у Вас були великі гроші, вправні політтехнологи та знайомий прем’єр-міністр. Все просто, як з’ясувалося. Звісно могильником української політики називати треба не Вас, а як раз Вашого знайомого прем’єр-міністра Павла Лазаренка. Але Ви йому вже помстилися зі статком, коли перейшли в табір Президента Кучми і розкололи його політичну силу («Громаду»).

Вас називають матір’ю офшорної корупції в політиці. Теж не до кінця заслужено – ініціатива явно належала прем’єру Лазаренку, саме він почав фінансувати через офшори «Громаду», та так, що вразив навіть Президента Кучму. Але до досконалості довели цю схему саме Ви.

Відсутність у Вас політичної програми виявилася найкращою політичною програмою протягом більш як двох десятків років. Ви завжди говорили виборцеві те, що він хотів чути, й при цьому нікого не цікавило, що Ви говорили кількома роками раніше. Тимошенко-прем’єр була за підняття цін на комуналку до європейського рівня – Тимошенко-опозиціонер проти. Тимошенко-прем’єр була за ринок землі аж до продажу землі іноземним громадянам – Тимошенко-опозиціонер рішучий противник ринку земель. Навіть попри тітоньку та зятя – землевласників.

І виборець ведеться. Навіть після вчорашнього затягування Вашою політсилою введення військового стану (після прогуляних вами голосувань за невизнання виборів до Держдуми РФ, за визнання Росії агресором та за впровадження Операції об’єднаних сил) знайдуться люди, які побачать у Вас останню надію України та палку патріотку. А про те, як Ви заявляли в Мюнхені, що Україна не треба в НАТО, всі давно забули. Чого вже там?

Коли Ви заявляли «в нашій політсилі нема не мільярдерів, ні мільйонерів, ні стотисячників», а з залу Вам аплодували ваші депутати Жеваго, Веревський, Васадзе та Губський, виборець того не помітив. Коли Ви заявляєте про нечуване реформування Вами ПЕК України на посаді віце-прем’єра, виборець не згадує, як за Вас борги ПЕК доросли до 2,42 мільярди доларів, як встали 5 з 14 наявних в Україні ядерних енергоблоків, і як облгази за Вашим наказом купували мазут та вугілля у вказаних Вами російських фірм за кредити Ощадбанку. Вам пощастило з виборцем.

Що вам побажати? Я побажаю Вам покинути к свиням ту політику і піти на заслужений відпочинок. Юліє Володимирівно, кажу вам чесно, якщо зараз Ви підете з політики – Ви залишитеся легендою. Бабцею української політики та людиною-загадкою для істориків майбутнього. Якщо ж Ви, не дай, Боже, станете Президентом, Вам вдасться те, що досі вдавалося лише Вашому колишньому колезі Путіну, Ви об’єднаєте зрадофілів і порохоботів проти себе. Ваші прибічники, які свято вірують, що Ви їм спишете борги та зменшите комуналку, Вас зненавидять вже за пару місяців, позаяк вони в Вас розчаруються (ну не зменшите ви комуналку, це очевидно). А порохоботи в Вас розчаруватися не зможуть – вони і так знають Вам ціну. Це вже було у Вашому житті, Юліє Володимирівно. Ви блискуче виграли парламентські вибори 2007 р., аби… пролетіти на президентських виборах 2010 р. і програти вибори в місцеві ради 2010 р. навіть ВО «Свободі». Знадобилося для цього лише трохи більше 2 років Вашого прем’єрства. Воно того варте?

Ви маєте онучку. Тішитися з маленькою дитиною – це насолода, і Ви самі не розумієте, чого позбавляєте себе, женучись за президентством.

І зрештою. Вам треба писати мемуари. Ви знаєте дуже багато про сучасну історію України, і розкриття Вашого погляду на ті події для дослідників історії буде справжнім дарунком долі. А Вас зробить безсмертною.

На Дні народження прийнято дарувати дарунки. І я з радістю подарував би Вам свою книжку «Секрети газової бабці» про Юлію Тимошенко. На жаль, не маю можливості.

Але якщо хтось зацікавиться, деталі тут.

Автор