США почули Київ

Судячи з готовності США та ЕС до більш рішучих намірів щодо санкцій проти Росії, Путіну залишається все-таки взяти “мінський пакет” до уваги, і включити його в порядок денний нагальних питань.

Вже тепер ми можемо бути переконаними, що санкції проти Росії впливають на характер переговорного процесу, і здатні змусити Росію до пошуку компромісів.

Нарощування санкцій буде тільки продовжуватись, і, на мій погляд, за рішенням США слід очікувати прямої дії і Канади, і ЄС.

Для уникнення нищівних наслідків від дії санкцій, Росія має виконати “мінський пакет”, який передбачає:

1. Негайне і всеосяжне припинення вогню.

2. Відведення всього важкого озброєння обома сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки шириною мінімум 50 км один від одного

3. Забезпечити ефективний моніторинг і верифікацію режиму припинення вогню та відведення важкого озброєння з боку ОБСЄ

4. У перший день після відводу почати діалог про модальності проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства.

5. Забезпечити помилування і амністію.

6. Забезпечити звільнення і обмін всіх заручників і незаконно утримуваних осіб на основі принципу «всіх на всіх».

7. Забезпечити безпечний доступ, доставку, зберігання і розподіл гуманітарної допомоги.

8. Визначення модальностей повного відновлення соціально-економічних зв’язків, включаючи соціальні перекази, такі як виплата пенсій та інші виплати.

9. Відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України у всій зоні конфлікту, яке має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання (за умови виконання пункту 11)

10. Виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під спостереженням ОБСЄ. Роззброєння всіх незаконних груп.
і інші пункти “пакету”.

Інший шлях – ескалація, санкцій, розширення впливу Заходу на російську економіку та політику, що з часом призведе до дезінтеграції Російської Федерації та руйнування її державності.

Виконання “мінську” – безальтернативне будь-якому іншому компромісу рішення.

В жодному разі не можна вважати виконання цих зобов’язань капітуляцією Києва. Це не програш, це можливість пошуку компромісу. Програє Москва, тому вона вперто ігнорує цей процес.

Для нас важливий інший пріоритет – припинення вогню, обмін всіх-на-всіх, повернення контролю над кордоном, виведення чужих збройних формувань. А це означає, що з Донбасу підуть чужинці. І вже потім, через конституційний та політичний процес держава має перейти до діалогу без участі в ньому Москви. У разі продовження російського тиску на суверенітет, тоді ми можемо говорити про загрозу “великої війни”, яку Росія, впевнений, програє.

Автор