Свої люди, чого там?
Ганебне голосування за зняття депутатської недоторканності з депутатів Вілкула та Колеснікова зразу ж породило купу конспірологічних версій. Всі камені полетіли у провладні фракції. Мовляв, «хто ж знімає недоторканність з сина, коли батькові треба бездоганне голосування провести?», натякаючи на батька Олександра Вілкула – міського голову Кривого Рогу, та на можливі «договорняки» між владою та Вілкулом-старшим.
Аж от дивина! За всім «білим шумом» від експертів усіх можливих калібрів непомітним залишилося голосування іншої політсили – «Батьківщини» Юлії Тимошенко. А вона дала найменшу кількість голосів за зняття недоторканності з Олександра Вілкула, менше неї голосів дали лише «Воля народу», «Відродження» та «Опозиційний блок» – нуль. Сама Юлія Володимирівна, за традицією, у сесійній залі присутньою не була, принаймні система голосування визначила її як відсутню. З чого б така пасивність фракції «борців за злиденних і гноблених»?
Довго, мабуть, я гадав би про це, аж от дізнався, що має Юля Володимирівна намір відвідати днями свою історичну батьківщину – Дніпропетровщину. Вдруге за місяць. А ще дізнався, що не має намірів Юлія Володимирівна вдруге на мітингу імені себе збирати 10 000 прибічників (їх все одне там ніхто не помічає), а попрямує вона прямісінько у Кривий Ріг, де має намір зустрітися з працівниками заводу «Арселор Міталл» («Криворіжсталь») та інтелігенцією міста. А написавши знайомим у Кривому Розі, довідався я, що підготовка до зустрічі інтелігенції з ЮВТ вже іде повним ходом під пильним контролем Юрія Вілкула, вже згаданого міського голови Кривого Рогу та знаного члена «Опозиційного блоку».
І от з чого б це Криворізьким опоблоківцям бути такими добрими до Юлії Володимирівни, запитаєте ви? Та справа в тому, що за Криворізькою «Батьківщиною» вже давно тягнеться слава вірних партнерів «Опоблоку» – Партії Регіонів. Наприклад, у 2015 р. Криворізька «Батьківщина» на першому ж засідання міськради у 2015 р. проголосувала за призначення мером міста скандально обраного тоді Юрія Вілкула. Варто зазначити, що тодішня голова «Батьківщини» Кривого Рогу, підприємець Ольга Бабенко очолювала міську організацію «Батьківщини» з 2008 р. У відповідь тоді центральна «Батьківщина» розпустила свою фракцію у міськраді та зняла Ольгу Бабенко з посади. Але не переймайтеся, екс-голова «Батьківщини» так і залишилася депутатом від ВО «Батьківщина». Дуже швидко пані Бабенко відродилася як лідер депутатської групи «За рідне місто», а донька пані Бабенко нині лідер Київської міської організації ВМО «Батьківщина молода». Наразі на сайті депутата Ольги Бабенко в очах мерехтить від матеріалів про діяльність «Батьківщини». Про приїзд Юлії Тимошенко також. Висновки робіть самі.
За словами криворіжан, у їхньому місті і зараз важко збагнути, де закінчується «Опоблок» і де починається «Батьківщина» – співпраця між ними справа звична і буденна. І Кривий Ріг тут – не виняток. У липні 2016 р. біля сотні активістів Харківської «Батьківщини» вийшли з партії на знак протесту співпраці «Батьківщини» та «Опоблоку». Щойно схожа історія відбулася у Мелітополі, де активісти «Батьківщини» заявили, що їхню міську організацію «Опоблоку» просто… продали. Про таємний союз «Батьківщини» та «Опозиційного блоку» ніяк не лояльна до чинної влади «Українська правда» писала ще у вересні 2016 р. То чого дивуватися?
Очевидно, не голосувати за зняття недоторканності з Олександра Вілкула фракція Юлії Тимошенко має неабиякі підстави, і якщо був там якийсь договорняк, то явно як раз таки з Юлією Володимирівною, аби простимулювати кого треба.
Бо для теплої зустрічі з Юлією Володимирівною у Кривому Розі родина Вілкулів має ще один чинник – набагато сильніший за партійне співробітництво. Справа от у чому. Зараз мало хто пам’ятає, що у 90-і пан Юрій Вілкул працював головою гірсько-рудного департаменту такої собі корпорації «Єдині енергетичні системи України», президентом якої була… Юлія Тимошенко. А син пана Юрія Олександр Вілкул у ті самі часи, у тій самій ЄЕСУ працював юристом разом з Борисом Філатовим, нинішнім мером Дніпра. Так що, про що побалакати і які «минулі дні» згадати, панове Вілкули та пані Юлія явно знайдуть. Їх пов’язує чимало цікавих оборудок, проектів і валіз бабла – ще з часів шалених 90-х.
Свої ж люди! Чого вже там?
