Казки про “нові стратегії компромісного миру”

Валерій Прозапас

Ми на диво швидко забули, як кожного ранку очікували почути в новинах або прочитати в стрічці: “Совбез РФ объявил войну Украине”.

А тепер багато хто чомусь вирішив, що небезпека минула, і не проти послухати казки про “нові стратегії компромісного миру” від тих, хто неоголошену війну проігнорував. Ба навіть використав для нарощування рейтингу, уважно слідкуючи за своїм невтручанням в прийняття складних та іноді небезпечних рішень, обравши позицію “жоден танк, жоден солдат…”.

Бо ті, хто взялися гасити пожежу, піднімали з попелу та озброювали армію, в умовах окупації частини країни відновлювали економіку, добивалися безперебійної виплати пенсій та соцвиплат, налагоджували систему реєстрації переселенців, організовували міжнародну коаліцію проти агресора, але одночасно з цим Швейцарію або Японію нам створити не змогли.

Таке недопустимо з точки зору “електорату” та його найчесніших, моральних, наступних, справедливих, модерних і православних лідерів, які замість важкої праці та неминучих при ній помилок обрали легкі обіцянки, тотальну критику та зневажливе невизнання досягнень. А особливо упороті ще й думають домовитись з Кремлем, ніби прикладу незавидної участі Сані Захарченко комусь недостатньо.

Але у мене є хороші новини для відірваних від землі богоподібних месій.

Чекістська Росія вже стільки разів довела свою ненависть до всього українського та показала себе настільки непримиренним ворогом, що в разі оголошеної війни буде ламати та знищувати всіх без урахування відтінків.

Після “невдалих реформ”, ударів по Газпрому, організації санкцій, поставок летальної зброї, мовного законодавства, аспірації з НАТО, отримання безвізу та автокефалії – для кремлівських очільників всі в “нєзалєжній” підлягають “зачісткє”.

Тотально, як в міфічний Рагнарек.
Як в Чечні. Як в Сирії.
Без розбору на чию голову впаде снаряд або гнів КҐБ.
Як на Донбасі, де ми вже бачили падіння всесильних регіоналівських феодалів, які чомусь досі мають вплив на вільних територіях.

Тому дивно чути погрози від “правильних патріотів” про поразку Петра Порошенка на виборах, тому що вони самі до неї не готові. Не готові показати, за рахунок чого будуть здатні вистояти під такими ударами, які прийшлися на його президентство.

Ми вже колись переживали свою “загибель богів” – Руїну, на щастя, тепер вибір є.

Обирайте.