Іспит на те, наскільки ми стали громадянами
ВОНА. Вона діє за методами, які працювали протягом всієї її політичної кар’єри. Обіцяти те, що хоче почути люмпен. Брехати, спокійно дивлячись в очі (телекамеру). Це працювало, бо наше суспільство не було громадянським. Ми були совком, а совок – це насправді й є вища, ретельно вибудувана форма популізму, яка виражається формулою “ми ні за що не відповідаємо, від нас нічого не залежить, робимо те, що кажуть, держава повинна дати”. Вона і давала. Забирала все, давала мінімум на прожиття, зате всім однаково.
В СРСР культивувався люмпен. Не дозволялася навіть приватна власність. Обмежувалась свобода пересування. Життя було розписане від дитсадка і до смерті. Все, що вибивалося із струнких рядів, придушувалося або й знищувалося. Ми все ще тягнемо цей спадок. Саме тому 20 років у нас перемагали популісти, політики, здатні спокійно та впевнено брехати, обіцяти «дати». Технологія популістів проста. «Дають» гривню, собі беруть десять.
Зараз ми таки трохи змінилися. Ну, а ЮВ змінитися вже не може. Наступні вибори покажуть – наскільки, власне, змінилося наше суспільство.
Українці мають ставати з населення громадянами своєї держави. Корінь більшості наших проблем саме у цьому. Головна ознака громадянина – відповідальність. Відповідальність найперше за самого себе, за свій добробут, своє господарство, свій шлях у житті. Здатність критично мислити. Здатність пам’ятати. Відповідальність за свій вибір.
Громадянин, насправді, – поняття не пафосне. Це поняття цілком прагматичне. Перші громадянські суспільства (такі як рання римська республіка, наприклад) і були об’єднаннями власників, хазяїв, які об’єдналися заради безпеки та виживання. Які поставили собі логічне запитання – чому за нас, рівних між собою, хтось має приймати рішення? Громадянське суспільство – це об’єднання співвласників, людей, які здатні приймати власні рішення у власному житті та власному господарстві. І об’єднуються заради цілком прагматичних цілей – власної безпеки, захисту, здоров’я, підтримки слабких та старих, суспільного розвитку.
За останні років 2 зміни просто вражають, насправді. Але критичний момент – вибори 2019. І Президента, і в Парламент. Це й буде момент істини, іспит на зрілість суспільства. Іспит на те, наскільки ми стали громадянами. Навіть більше, іспит на можливість існування українців, як незалежної нації.
