Там, где у нас рвется по-живому, у нее просто бизнес
Четыре года назад каждый сделал свой выбор.
Одни пошли на фронт, стали волонтерами, перечисляли деньги на армию, что-то писали в фейсбуках, чтобы перетащить на свою сторону колеблющихся. А другие ездили на конференции в Москву и на отдых в Крым. Они были вне политики. За мир, бизнес и позитив.
Мы теряли друзей и ждали сводок с фронта, а они приобретали новый экспириенс и отписывались в соцсетях от волонтеров. Чтобы те не напоминали им о плохом и не мешали быть на позитиве.
Выбрали тогда не только обычные люди, но и политики. Кто-то полетел попытаться исправить ситуацию в уже наполовину захваченный Крым, а кто-то в лабутенах голосил на РНБО, что ни один украинский танк не должен покинуть место дислокации. Слава Богу, танкисты оказались не такими пацифистами, как Юлия Владимировна, и Днепр, Одесса, Харьков до сих пор Украина, а не ХНР или ОНР.
Когда спрашивают, почему люди так бросаются на Тимошенко, так вот же почему. Потому что там, где у нас рвется по-живому, у нее просто бизнес. И надо быть совсем недалеким, чтобы этого не видеть и не понимать.
И когда известный стартапер из ИТ-тусовки пилит ролик с Тимошенко, в котором она безбожно врет, это не выглядит бизнес-решением, как пытается подать такое партнерство с политиком предприниматель. Это выглядит как выбор. Не самый достойный выбор.
В нашому місцевому курятнику-рагулятнику переполох зі спорадичними кудкудахами. Відлуння докотилося аж до немолодої вувчиці з рулем на голові, яка хоче вести нас “новим курсом”.
А все чого? Виявляється, керівник Львівської ОДА Синютка посмів сказати, що не варто виїжджати на заробітки за кордон, можна працювати вдома. А на підтвердження цих слів ще й список вакансій найбільших компаній виклав, з зарплатами 9-12 тис. Вже і зараз. Йди працюй і заробляй. В тому числі в провінційних містах області.
Ну, і звісно з цим змиритися рагулі не можуть. От сукі, ця влада, це ще й працювати треба, щоб отримати 500 баксів?! Влада, ти ох..ла?!
Причому ще 2 роки тому ці всі люди казали про страшне зубожіння і про те, що нема де працювати, РОБОТИ НЕМА! А тепер, виявляється, заклик працювати вдома і заробляти не набагато менше ніж в тій же Польщі – це зрада зраденна.
Тому й не дивно, що какафонію рагульських кудкудахів підтримують професійні паразити (нагадаю, зарплата на момент відставки пожмаканої вувчиці складала 240 доларів), метою яких є просто скористатися ситуацією та ідіотизмом кугутів, які проміняли здоровий глузд на постійне ниття про те, як все погано. Навіть в ситуаціях коли їм пропонують вихід і роботу.
І тут ще дуже цікаво проглядається цей “новий план” пожмаканої вувчиці. А ким він буде реалізовуватися, чиїми руками, якщо вона сама ЗАРАЗ не збирається захистити бізнес від відтоку людей? А хіба її цікавить розвиток бізнесу в Україні і розвиток економіки? А хіба її цікавлять створені робочі місця? Головне, дорватися до влади, а далі хоч потоп.
І я не дивуюся професійним паразитам, які готові вбити організм, навіть якщо потім їх самих невідворотно чекає загибель.
Я дивуюся нам, які стільки переживши, кричачи на кожному кроці “Україна понад усе!”, не здатні не те щоб бодай щось зробити для своєї країни, а не здатні навіть зупинитися в обсиранні всього навколо, будь-яких позитивних змін, в ситуації коли це зовсім не потрібно.
Вчера целый день ездила по области, насмотрелась на билборды так, что глаз начал дергаться. И все время, когда натыкалась на то, как одна необычная женщина, чья фамилия начинается на букву Тимошенко, приглашает всех с билбордов в ЕС и НАТО, задавала себе вопрос: “На кого же это рассчитано, пся крев?!”
Она же в начале войны требовала, чтобы ни один украинский танк не выехал из казармы, чтобы, нидайбох, какого-нибудь лаптя не намотать на гусеницы, а тут вдруг НАТО. НАТО и ЕС, для вступления в которые она палец о палец не ударила за все эти годы.
И внезапно попалось вообще прекрасное: Юлию Владимировну рыбки гуппи благодарят за… Томос. Вот этот аквариум, собственно, и есть целевая аудитория. Им даже уже не ссут в глаза, просто налили теплого и желтого в тазик, и они в этом плавают.
