Про що й навіщо «договаріваться» Україні?
ДОГОВАРІВАТЬСЯ…
Різні обличчя, медіа- та політичні персони обережно вводять в інформполе тезу про “договаріваться”. І так, і сяк, і тим боком, і іншим. Головний аргумент – «ну, нє может же ето тянуться бєсконєчно». І все більше вимальовується відчуття, що ця от тема про «договаріваться» – найбільше потрібна кремлю.
Про що й навіщо «договаріваться» Україні? У України анексована територія. Єдина тема «договаріванія» – припинення російської агресії, припинення підтримки та постачання бойовиків в ОРДЛО, безумовне повернення українських територій під контроль держави Україна. Все інше – капітуляція і шлях до наступних анексій з наступними «договаріваніямі».
При цьому РФ слабне, Україна укріплюється. Порівняйте співвідношення сил 2014-го та 2018-го, і ви зрозумієте, що я правий.
Всі спроби кремля розхитати ситуацію в Україні зсередини – організувати 315-й «майдан», розколоти Україну громадянським чи етнічним конфліктом – зазнали невдачі. Шалені кошти на це витрачені кремлем дурно. РФ потерпає від санкцій, які поступово, але невпинно, посилюються. РФ постійно витрачає гроші на Чечню, Крим, ОРДЛО, Абхазію, Осетію, Придністров’я. Економіка РФ нагадує бочку, в якій пророблено з десяток невеличких, але дуже неприємних, дірочок, через які витікають гроші. І бочка ця іржавіє все швидше. Поки що потік нафтодоларів якось підтримує рівень в тій бочці. Та чи надовго?
То кому потрібно “договаріваться”? Точно не Україні. Почекаємо ще.
