Про невдалу війну Росії проти Грузії

Яка була мета тої війни? Очевидно, посадити в Тбілісі лідера лояльного Кремлю. Саакашвілі дратував Кремль трьома речами – тим що прийшов до влади без дозволу Москви (заграв імеріалізм в крові), тим що проводив незалежну політику (звільняв міністрів за яких просила Москва) і тим що висловив готовність долучитися до проекту НАБУККО та перекачувати в Україну азербайджанську нафту.. Якщо хтось забув, проект ГУУАМ створювався саме з цією метою.

Досяг Путін своєї мети? Частково, ГУАМ був заморожений. Але Саакашвілі скинути не вдалося. Це перше.

Друге. Війна планувалася як гібридна. Вона мусила мати вигляд конфлікту Грузії з ПівОсетією, в результаті якого ПівОсетія мусила взяти Тбілісі. Аби банди Кокойти виконали роль протоДиРи їм були передані 87 танків, 23 ракетні комплекси «Град», понад 200 ПЗРК «Ігла», більше 200 ПТУР тощо. Де поділася ця зброя? Історія мовчить.

Правда така. Після того як банди Кокойти почали артилерією рівняти грузинські села на території ПівОсетії, Грузія пішла вперед і коли грузини нанесли удар і увійшли в Цхінвалі, місто почали рівняти “Градами”. Явно не грузини.

Що далі? Коли в Кремлі збагнули, що задум провалився – до справи стала 58-а російська армія. А те що планувалося як “внутрішній конфлікт” перетворилося на “операцію з захисту осетинів від грузинофашистів”. Про те, що в Грузії осетинів живе більше ніж у всій ПівОсетії і їх там ніхто не ріже – пересічному росіянинові не доповіли.

Пересічному росіянинові розповіли казку, в яку невдовзі повірили самі російські генерали. А казка обернулася для них пасткою Донбасу, з якого зараз вони не знають як вилізти.

Чи зробило українське керівництво висновкиз тої війни?

Так, зробило.

Тому й не дало втягнути себе у бої в Криму.

На відміну від Грузії Саакашвілі, ми не мали в 14-му армії яку кілька років дрючили інструктори НАТО. Проте ми знали – в бої грузини втягнулися у ПівОсетії, а фатальний удар по них нанесли з Абхазії.

Я знаю, що весною 14-го українські війська готували до перекидання у Крим і до ліквідації сепаратиського шабашу. Частину навіть почали перекидати. Так, це тоді коли Росія блимнула ядерною зброєю.

Але українська армія відступила, зайняла позиції на перешийку (де наступати від роду-віку було пеклом) і здобула змогу зосередити сили на сході, перетворити Дніпро на центр опору навалі (за дивовижної ініціативи самого Дніпра), втримати Запоріжжя і Харків (з взяття якого починалися ВСІ війни Росії проти України – через залізничні комунікації), звільнити Слов’янськ, Краматорськ та Маріуполь і затримати ворога на околицях Донецька та Луганська.

У нас 08.08.08 не повторився. І антитерористична операція – не закінчена. Терористи ДиРи опиняться там де й мусять.

На лаві підсудних.