Участь Президента України у ХХ-му Саміті «Україна – ЄС» (спільна заява лідерів України та ЄС, фото, відео)

 

Заява за результатами 20-го Саміту Україна-ЄС, Брюссель, 9 липня 2018 року

Президент Європейської Ради Дональд Туск, Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер та Президент України Петро Порошенко зустрілися сьогодні в Брюсселі на 20-му Саміті Україна-ЄС і зробили таку заяву.

1.    Ми, лідери України і Європейського Союзу, зустрілися сьогодні, щоб підтвердити нашу незмінну відданість посиленню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основні Угоди про асоціацію та наших спільних цінностей демократії, верховенства права і прав людини. Ми знову підтвердили свою прихильність міжнародному праву. ЄС підтвердив свою рішучу підтримку та відданість незалежності, суверенітету і територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Ми визнали значний прогрес, досягнутий Україною на шляху реформ, що є ключовим як з точки зору очікувань українців, так і для посилення стійкості України до зовнішніх викликів, перед якими вона постала.

2.    Ми привітали істотне зростання двосторонньої торгівлі і ефективну імплементацію безвізового режиму, які сприяють поглибленню відносин між нашими суспільствами. Ми підкреслили нашу спільну відданість Східному партнерству і привітали результати Брюссельського Саміту в листопаді 2017 року, які скеровуватимуть нашу спільну практичну роботу в імплементації «20 досягнень до 2020 року». Зберігаючи інклюзивність Східного партнерства, ми очікуємо залучення усіх партнерів, які підписали УА/ПВ ЗВТ, до спільної дискусії щодо прогресу, можливостей і викликів у рамках реформ, пов’язаних з асоціацією, відповідно до прохання цих партнерів та з метою сприяння повній імплементації УА/ПВ ЗВТ. Ми привітали набрання чинності 1 вересня 2017 року Угоди про асоціацію та Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ) після рішення глав держав та урядів ЄС, прийнятого у грудні 2016 року.

3.    У цьому контексті ми визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, як це закріплено в Угоді про асоціацію. Ми привітали вже досягнуті результати в імплементації Угоди про асоціацію, включаючи ПВ ЗВТ, а також підтвердили нашу відданість прискоренню цих зусиль. Ми привітали незмінну готовність України надалі наближувати своє законодавство до законодавства ЄС відповідно до УА/ПВ ЗВТ, зокрема в галузі цифрового ринку, митної співпраці та енергетики з метою сприяння зростанню та створенню робочих місць, а також подальшого покращення торгівлі. Ми очікуємо на спільне підведення підсумків прогресу на наступному засіданні Ради Асоціації.

4. Ми підсумували результати широкомасштабного процесу реформ, який проводиться Україною, і привітали її готовність продовжувати їхнє впровадження та забезпечити їхню стійкість. Ми привітали започаткування низки важливих реформ з часу попереднього саміту, які спрямовані на покращення рівня життя громадян України, зокрема у сфері охорони здоров’я та пенсійного забезпечення. Добрий прогрес був досягнутий у структурних реформах у сфері децентралізації та державного управління, а також у сфері державних закупівель та охорони навколишнього середовища. Ми також привітали ухвалення закону про приватизацію та зусилля, спрямовані на покращення управління та прозорості державних підприємств. Ми привітали прогрес щодо закону про національну безпеку, взяли до уваги його ухвалення та чекаємо на імплементацію. Ми позитивно відзначили прийняття Україною Енергетичної стратегії до 2035 року, впровадження якої здійснить важливий подальший внесок у сфері енергетичної безпеки країни та впровадження положень Паризької Угоди про боротьбу зі змінами клімату. Ми домовилися вивчити подальші можливості для співробітництва у сфері навколишнього середовища, у тому числі в рамках програми ЄС  Life+ та діяльності Європейського екологічного агентства. Ми привітали прогрес у реформуванні, який Україна представила на Конференції з питань реформ в Україні у Копенгагені 27 червня і погодилися, що потрібно підтримувати темпи реформ, в тому числі впродовж майбутнього передвиборчого періоду.

5.    Ми домовилися про важливість продовження та прискорення реформ, зокрема у сфері боротьби з корупцією, яка викликає занепокоєння громадян та бізнесу України. Відзначаючи створення нових законодавчих та інституційних рамок боротьби з корупцією в Україні та вже проведену роботу у цій сфері, зокрема Національним антикорупційним бюро (НАБУ), ми погодилися з необхідністю продовження зусиль в імплементації судової реформи та реформи прокуратури, спрямованих на посилення верховенства права в Україні. У цьому контексті ми привітали схвалення Закону “Про Вищий антикорупційний суд”, що є важливим кроком у боротьбі з корупцією. Ми очікуємо швидкого прийняття необхідних поправок, що гарантуватимуть поширення юрисдикції цього суду на оскарження відповідних рішень, ухвалених судами загальної юрисдикції,  в залежності від розвитку до початку Саміту. Ми привітали наміри України запустити цей суд у повному обсязі до кінця року. Ми погодилися з необхідністю подальшого зміцнення незалежності та ефективності всіх антикорупційних інституцій, які повинні виконувати свою роботу без зайвого впливу. Ми також погодилися з необхідністю термінового впровадження ефективного механізму перевірки електронних декларацій та скасування обов’язку подання електронних декларацій громадськими активістами. Ми відзначили важливість подальшого виконання критеріїв візової лібералізації та взяли до уваги оцінки і рекомендації Першого звіту Європейської Комісії в рамках механізму призупинення дії безвізового режиму. Ми підтвердили свої зобов’язання співпрацювати у боротьбі з тероризмом та організованою злочинністю, розвивати інтегроване управління кордонами та обмінюватися передовим досвідом.

6.   Ми очікуємо на подальші зусилля України, необхідні для покращення ділового та інвестиційного клімату, а також захисту прав суб’єктів господарювання, включаючи права інтелектуальної власності, права на географічні позначення, послуги та поводження в морських портах. Ми погодилися також з нагальною потребою в тому, щоб Україна зробила кроки, необхідні для скасування заходів, несумісних з положеннями УА/ ПВ ЗВТ та іншими міжнародними торговельними зобов’язаннями. Ми нагадали про Меморандум про взаєморозуміння щодо Стратегічного Енергетичного Партнерства між Україною та ЄС. Ми домовилися про необхідність подальших реформ у енергетичному секторі, зокрема що стосується завершення реформи ринку газу та електроенергії, включаючи завершення розукрупнення, яке є необхідним для інтеграції енергетичного ринку України до енергетичного ринку ЄС. Ми підтвердили зобов’язання щодо підготовки інтеграції українського ринку електроенергії до європейського ринку електроенергії на основі угоди 2017 року між відповідними операторами транспортних систем. Ми підтвердили роль України як стратегічної країни у транзиті газу, що забезпечує доступні, безпечні та надійні постачання до ЄС. У цьому контексті ми знову підтвердили нашу готовність взяти участь у тристоронньому процесі, який відбувається за сприяння Європейської комісії, щодо контрактних умов транзиту газу до ЄС після 2019 року. Ми домовилися про необхідність розвитку кращих та безпечних транспортних зв’язків. Ми нагадали про важливість укладення Угоди про спільний авіаційний простір у найближчий можливий час. Ми підтвердили нашу прихильність плюралізму ЗМІ. Що стосується українського законодавства про освіту, ми погодились з необхідністю забезпечити повагу прав, якими вже користуються особи, що належать до національних меншин, як це закріплено в конвенціях ООН та Ради Європи, а також відповідних протоколах, недискримінацію осіб, що належать до меншин, та повагу до різноманітності і повне виконання рекомендацій, викладених у висновку Венеціанської комісії № 902/2017, на основі предметного діалогу з представниками осіб, які належать до національних меншин, включаючи законодавство, яке подовжує перехідний період до 2023 року і регулює винятки для приватних шкіл.

7.  ЄС підтвердив свою постійну підтримку зусиль України, пов’язаних з ефективною реалізацією реформ та заходів з впровадження політик. Ми привітали схвалення рішення ЄС про надання Україні подальшої макрофінансової допомоги в розмірі до 1 мільярда євро на підтримку економічної стабілізації країни, надання якої залежатиме від ​​прогресу реформ, зокрема в галузі боротьби з корупцією. Ми домовилися про активізацію зусиль щодо інвестування в навички людей шляхом збільшення програм обміну та модернізації системи професійної освіти та підготовки в Україні. Ми також погодилися поглиблювати нашу співпрацю щодо покращення енергоефективності у житлових будинках за рахунок нещодавно створеного Фонду з енергоефективності та збільшення зусиль у виконанні Угоди про асоціацію. ЄС нагадав про свої наміри зміцнювати пов’язану з інвестиціями підтримку за допомогою Зовнішнього інвестиційного плану, який також може допомогти мобілізувати та примножити приплив приватних інвестицій відповідно до встановлених умов. Ми також погодилися з важливістю співпраці, спрямованої на  зміцнення кібербезпеки та цілісності виборів, боротьбу з гібридними загрозами, включаючи дезінформацію, а також подальшим посиленням роботи у сфері стратегічних комунікацій. Ми визнали важливу допоміжну роль Консультативної місії ЄС з  реформування сектору цивільної безпеки (EUAM) та Групи підтримки Європейської комісії для України у координації, плануванні та імплементації допомоги та технічної експертизи ЄС. Ми також визнали триваючий прогрес у імплементації Адміністративної угоди між Європейським оборонним агентством та Міністерством оборони України.

8. Ми знову підтвердили своє рішуче засудження відвертого порушення суверенітету та територіальної цілісності України агресією збройних сил РФ починаючи з лютого 2014 року. Ми продовжуємо засуджувати незаконну анексію Криму та Севастополя Російською Федерацією, проведення виборів РФ на території незаконно анексованого півострова та погіршення ситуації з правами людини в Криму, будівництво мосту через Керченську протоку без згоди України, подальшу мілітаризацію півострова, а також Чорного та Азовського морів. Ми залишаємося відданими зобов’язанням повною мірою імеплементувати політику невизнання, в тому числі за допомогою обмежувальних заходів. Ми закликали Росію надати міжнародним організаціям та правозахисникам доступ до територій, які на даний час не підконтрольні Уряду України, включаючи Кримський півострів, а також поважати міжнародне гуманітарне право. Ми закликали до негайного звільнення всіх незаконно затриманих та ув’язнених громадян України на Кримському півострові та в Росії, включаючи кримськотатарських активістів, а також Олега Сенцова, Володимира Балуха, Олександра Кольченка, Станіслава Клиха, Олександра Шумкова та Романа Сущенка. Україна також презентувала свою діяльність на міжнародних майданчиках,  спрямовану на подолання наслідків незаконної анексії Криму та Севастополя.

9.   Ми вважаємо неприйнятним продовження насилля в окремих районах Донецької і Луганської областей та його важкі наслідки для цивільного населення та ситуації з правами людини. Ми засудили у найсуворіший спосіб триваючі невибіркові обстріли житлових районів і важливої цивільної інфраструктури. Ми знову підтвердили нашу повну підтримку зусиллям у Нормандському форматі, ОБСЄ і Тристоронньої контактної групи, націленим на стале і мирне вирішення цього конфлікту шляхом повної імплементації Мінських домовленостей усіма сторонами, підкреслюючи відповідальність Російської Федерації у цьому зв’язку. Ми наголосили на нагальній потребі забезпечити повну повагу до мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ), включаючи її необмежений, безпечний та безумовний доступ до місць діяльності по усій Україні, включаючи зони вздовж українсько-російського кордону та Кримський півострів. Ми також погодилися щодо потреби для України заснувати національний центр розмінування для ефективного реагування на забруднення мінами та боєприпасами, що не вибухнули, у регіоні, ураженому конфліктом. ЄС оголосив про підтримку для СММ ОБСЄ обсягом у 16 мільйонів євро та до 4 мільйонів євро на посилення опірності громад і реінтеграції ветеранів конфлікту. Нещодавно ЄС знову поновив свої економічні санкції щодо Росії, тривалість яких чітко прив’язана до повного виконання Мінських домовленостей.

10. Беручи до уваги зусилля, яких вже було докладено українською владою, ми погодилися з необхідністю продовжувати долати соціально-економічні та гуманітарні наслідки конфлікту в інклюзивний спосіб. Ми домовилися про нагальну потребу надавати нашу підтримку найбільш уразливим категоріям людей на сході України, включаючи внутрішньо переміщених осіб. Ми підкреслили важливість подальшого сприяння доступу та переміщенню людей та гуманітарних товарів через контактну лінію, а також забезпечення того, щоб українці, які живуть на території, що наразі не перебуває під контролем Уряду, повністю користувалися своїми правами громадян України. ЄС висловив свою готовність взяти участь у підтримці зусиль з відбудови, як тільки це дозволятимуть обставини. Ми привітали поточні ініціативи, в тому числі держав-членів ЄС, щодо надання цільової допомоги містам та районам в регіоні, враженому конфліктом.

11. Ми згадали трагічне збиття рейсу MH17, віддаючи шану жертвам, висловили очікування щодо ефективного переслідування відповідальних за цю трагедію та закликали Російську Федерацію взяти на себе відповідальність і повністю співпрацювати докладаючи усіх зусиль для притягнення винних до відповідальності.

Джерело

 

Кремль повинен прийняти розгортання миротворчої операції під егідою ООН на всій тимчасово окупованій території Донбасу – Президент

У Кремлі мають погодитися на запровадження багатонаціональної миротворчої операції під егідою Організації Об’єднаних Націй на території всіх тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей, в тому числі і на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону, заявив Президент Петро Порошенко під час спільної прес-конференції з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером за результатами Двадцятого Саміту Україна-ЄС.

«Я вважаю, що єдиним способом змінити ситуацію є опечатати неконтрольовану частину українсько-російського кордону з державою агресором і забезпечити імплементацію Мінських угод», – сказав Глава держави.

«Кремль повинен прийняти розгортання багатонаціональної миротворчої операції під керівництвом ООН на всій тимчасово окупованій території Донбасу, включаючи кордон з Росією», – також наголосив Петро Порошенко.

Президент з сумом констатував, що це вже четвертий саміт, на якому йому та лідерам ЄС довелося обговорити триваючу грубу російську агресію проти України. «Я вдячний, що з того часу як Росія напала на Україну у лютому 2014 року, ЄС зміцнив свою роль як гарант суверенітету та територіальної цілісності нашої країни», – підкреслив він.

Петро Порошенко також зазначив, що високо цінує нещодавні рішення Ради ЄС продовжити економічних та галузевих санкцій ЄС проти Росії до 31 січня 2019 року, а також – кримський пакет санкцій ще на один рік.

«Незважаючи на всі підроблені підрахунки Росії, санкції змушують Кремль платити величезну ціну за свої міжнародні злочини. І Кремль буде продовжувати платити, поки не змінить свою поведінку», – констатував він.

Президент повідомив, що учасники Саміту скоординували подальші дії з метою припинення російської агресії проти України, яка вже забрала 10 тисяч життів і принесла економічні втрати в 100 мільярдів євро.

Голова Європейської Ради Дональд Туск в черговий раз запевнив, що ЄС продовжує надавати свою непохитну підтримку територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Непорушним залишається і невизнання незаконної анексії Криму та Севастополя, запевнив він.

«Нещодавно ми розширили список осіб, яким заборонено в’їзд до Європейського Союзу – це сталося після того, як на кримському півострові було проведено російські президентські вибори і було розпочато будівництво керченського мосту без згоди України», – констатував Дональд Туск.

«Ми продовжуємо вимагати повного виконання Мінських угод і наголошуємо на відповідальності Росії за війну на Сході України. Кілька днів тому лідери ЄС одностайно погодилися знову продовжити на шість місяців наші економічні санкції проти Росії. За даними ООН від 2014 року у цьому конфлікті загинуло понад 10 тисяч 250 осіб, понад 24 тисячі 600 осіб було поранено і це відбувається у Європі», – наголосив Голова ЄР.

Джерело

 

Лідери України та ЄС закликали звільнити українських політв’язнів у РФ та в окупованому Криму: Шанс для Росії показати зміни – почати з повернення українців

Лідери України та Європейського Союзу у спільній декларації за результатами Саміту Україна-ЄС закликали звільнити всіх політв’язнів в РФ та в окупованому Росією Криму.

Президент Петро Порошенко під час спільної прес-конференції з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером зазначив: «Шанс для Росії проявити почуття змін – будь ласка, почніть зі звільнення усіх незаконно затриманих та ув’язнених українських громадян на Кримському півострові та в Росії. Сьогодні ми зробили солідарний заклик до цього, поіменно у нашій спільній заяві».

Глава держави зауважив, що вперше в історії самітів Україна-ЄС до тексту підсумкової декларації увійшли імена українських політв’язнів, в тому числі всесвітньо відомого режисера Олега Сенцова, українського журналіста Романа Сущенка, і українського громадянина, кримчанина Володимира Балуха, який був ув’язнений за те, що повісив на балконі свого будинку український прапор.

«Ключовою можливістю є демонстрація всесвітньої солідарності з українськими ув’язненими, з українськими заручниками і робити все можливе для того, щоб забезпечити добре скоординований тиск на російську державу і на російське керівництво. І сьогодні заява за підсумками саміту є елементом такого тиску», – підкреслив Президент.

Глава держави особливо підкреслив буде зроблено все, щоб повернути українських громадян додому, визволити їх з в’язниці. Він додав, що українська влада буде робити все можливе, щоб повернути український суверенітет до окупованого Донбасу і до окупованого Криму.

У свою чергу, Дональд Туск нагадав, що минулого року саміт Україна-ЄС було проведено у день народження незаконно ув’язненого українського режисера Олега Сенцова. «Прикро про це говорити – він залишається у в’язниці і вже понад 50 днів продовжує своє голодування. Я хотів би ще раз закликати звільнити його, а також всіх тих, кого незаконно утримують в Криму та в Росії», – наголосив він.

За його словами, повернення українців також обговорювалось з партнерами з «Великої сімки» під час зустрічі у Канаді. «Не впевнений, але сподіваюсь, що це питання буде частиною порядку денного зустрічі Президента США та президента РФ у Хельсінкі», – зазначив Дональд Туск, додавши, що зустрічався з послом США в ЄС і закликав передати цей месседж Президенту США.

«Думаю, що ми всі маємо нагадувати російському керівництву, що імідж Росії залежить не лише від організації Чемпіонату світу по футболу… Ніхто не має забувати, що є реальним змістом і сутністю політики та міжнародних відносин. Впевнений, що одним з важливих елементів наших відносин з Росією має бути, і я сподіваюсь на позитивне рішення російської влади, звільнення всіх політичних в’язнів», – наголосив Президент Європейської Ради.

Джерело

 

Україна є стратегічною транзитною країною, яка забезпечує безпечне і стабільне постачання газу до ЄС – лідери України та Євросоюзу обговорили питання енергетичної безпеки

Президент Петро Порошенко наголошує, що під час Двадцятого Саміту Україна – Європейський Союз учасники обговорили питання енергетичної солідарності, яке залишається спільним пріоритетом.

«Енергетична солідарність залишається нашим спільним пріоритетом. Ми підтвердили, що Україна є стратегічною транзитною країною, забезпечивши доступне, безпечне і стабільне постачання газу до ЄС»,- повідомив Глава держави під час спільної прес-конференції з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером за результатами Саміту.

Петро Порошенко підкреслив негативний вплив геополітично вмотивованого проекту «Північний потік-2» на енергетичну безпеку України та ЄС та закликав Європейський Союз розробити спільний підхід для зупинення його будівництва.

Відповідаючи на запитання щодо впливу на геополітичну безпеку проекту «Північний потік-2», Петро Порошенко зауважив, що під час Саміту обговорювалось питання геополітичної важливості проекту «Північний потік-2». «В чому геополітична важливість? Це дуже просто. Це – не комерційний проект. Це – не прибутковий або економічний проект. Це – не має жодної важливості, або жодного змісту з економічної точки зору», – підкреслив Петро Порошенко.

«Це, безумовно, геополітичний проект, який намагається зробити Україну слабшою. Зробити все можливе, щоб залишити Україну без доходів від існуючої газотранспорної системи. А також хоче забрати в Європейського Союзу понад 20 мільярдів доларів на будівництво інфраструктурного проекту, якого Європа не потребує», – особливо наголосив Президент України.

Глава Української держави також додав, що цей проект збільшить залежність Євросоюзу від Росії, що становить геополітичну небезпеку. «В цій ситуації ми звісно вживаємо всіх заходів, що є у нашому розпорядженні, щоб зупинити цей геополітичний проект та зупинити залежність Європи від російського газу, зупинити монополізацію європейського ринку. А також, безумовно, захисти інтереси України, інтереси Польщі, Інтереси балтійських держав, скандинавських держав. Та врешті-решт інтереси всього Європейського Союзу та всього світу», – додав він.

«Я твердо переконаний у нашій перемозі», – підкреслив Петро Порошенко.

Джерело

 

Україна та ЄС координуватимуть дії для протидії загрозам втручання у вибори – Глава держави

Під час Двадцятого Саміту Україна – Європейський Союз його учасники обговорювали майбутні вибори в Україні та ЄС наступного року, повідомив Президент Петро Порошенко.

«Це останній Саміт перед дуже важливими виборами, як в Україні – парламентськими та президентськими, так і в ЄС наступного року», – зазначив Глава держави під час спільної прес-конференції з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером за результатами Саміту.

«Без сумніву, Кремль спробує знову втрутитися, але цього разу ми будемо готові. Ми погодились координувати та вжити спільних заходів для протидії загрозам втручання будь-якого характеру, незалежно від того, чи це кампанія з дезінформації чи кібератаки», – сказав він.

Петро Порошенко зазначив, що має за честь бути присутнім на ювілейному 20-му Саміті Україна-ЄС, де сьогодні його учасники можливість підбити підсумки останніх спільних досягнень, яких є багато. Серед них: підписання і набуття чинності Угоди про асоціацію, яка була причиною Революції Гідності в 2013-2014 роках; запуск повної та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, після чого ЄС став «нашим основним торговельним партнером з 43% ринку»; запровадження безвізового режиму та реалізація низки важливих реформ.

«Ми відкрили ЄС для українців завдяки безвізовому режиму і вже більш ніж півмільйона українців скористалися перевагами безвізового режиму з ЄС. Ми зробили великий стрибок у реформах України та забезпечили їх незворотність. І все це було зроблено, незважаючи на триваючу російську агресію, яку ми зустріли єдиною і твердою відповіддю – від санкцій проти Кремля, до цінної допомоги з формування стійкості України», – констатував Глава держави.

«Шановний Дональд, шановний Жан-Клод, всі ці досягнення неможливі без вашої стійкої підтримки України, нашого європейського прагнення, вашого розуміння викликів, з якими ми стикаємося. Велике спасибі від імені народу України», – звернувся Петро Порошенко до Президентів Європейської Ради та Європейської Комісії.

Президент повідомив, що задоволений результатами дискусій і «виходить з Саміту з оптимізмом щодо подальшого успішного розвитку нашого амбітнього порядку денного».

Президент Європейської Ради Дональд Туск, у свою чергу, відзначив непохитну дружбу між Європейським Союзом та Україною та підтвердив обговорення шляхів подальшого її розвитку.

«Наше партнерство спирається на міцний фундамент. Наша Угода про асоціацію, зокрема її частина про глибоку та всеосяжну зону поглибленої торгівлі повністю набула чинності рік тому. Маємо чіткий та позитивний результат. Водночас економіка України поступово виходить з кризи і знову демонструє позитивну динаміку», – констатував Президент Європейської Ради.

«Сьогодні ми знову підтвердили нашу рішучу відданість просуванню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом, спираючись на спільні цінності демократії, верховенства права та прав людини. Тобто, на ті самі цінності, за які люди боролися на Майдані і за які мільйони українців продовжують боротися відтоді», – додав він.

Президент Європейської Ради також висловився з приводу спільних трагічних сторінок в українсько-польській історії. «Незалежність України та безпека Польщі і усього регіону залежать величезним чином від відносин між Києвом та Варшавою. Нещодавня напруженість показує, що не всі лекції з історії вивчені. Тільки повна солідарність між Україною та Польщею може врятувати нас у майбутньому від повторення трагічної історії. Я закликаю владу обох країн до нового підходу до питання наших відносин і позитивного мислення. Конфлікту між нами можуть прагнути тільки супротивники або політично безглузді», – сказав Дональд Туск.

Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер також висловив задоволення прогресом, який відбувся за останні 4 роки. «Ми досягли більшого прогресу ніж за попередні 20 років. Завдяки зусиллям Президента України ми досягли безвізового режиму у 2017 році. Я радий, що більше півмільйона громадян України вже скористалися цією можливістю. Це зближує наші народи. Це ще раз доводить, що українцям можна довіряти», – сказав він.

Жан-Клод Юнкер також наголосив, що двостороння торгівля зросла майже на 25% за останній рік. «Кількість українських компаній, що експортують товари до ЄС постійно зростає більше ніж на 40% з 10 до більш ніж 14 тис.», – сказав він.

Джерело

 

Україна та ЄС домовилися продовжити та прискорити реформу у сфері боротьби з корупцією – результати 20-го Саміту Україна-ЄС

В спільній заяві за результатами Двадцятого Саміту Україна-ЄС відзначається, що сторони домовилися про важливість продовження та прискорення реформ, зокрема у сфері боротьби з корупцією, яка викликає занепокоєння громадян та бізнесу України.

«Відзначаючи створення нових законодавчих та інституційних рамок боротьби з корупцією в Україні та вже проведену роботу у цій сфері, зокрема Національним антикорупційним бюро (НАБУ), ми погодилися з необхідністю продовження зусиль в імплементації судової реформи та реформи прокуратури, спрямованих на посилення верховенства права в Україні. У цьому контексті ми привітали схвалення Закону «Про Вищий антикорупційний суд», що є важливим кроком у боротьбі з корупцією», – відзначається в документі. Сторони також очікують швидкого прийняття необхідних поправок, що гарантуватимуть поширення юрисдикції цього суду на оскарження відповідних рішень, ухвалених судами загальної юрисдикції.

«Ми привітали наміри України запустити цей суд у повному обсязі до кінця року. Ми погодилися з необхідністю подальшого зміцнення незалежності та ефективності всіх антикорупційних інституцій, які повинні виконувати свою роботу без зайвого впливу», – зазначається в заяві.

Під час спільної прес-конференції з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та Президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером, Глава Української держави Петро Порошенко наголосив: «Боротьба з корупцією є однією з головних пріоритетів української влади в останні роки».

Президент України відзначив, що в нашій країні створена антикорупційна структура: Національне антикорупційне бюро, Національне агентство запобігання корупції, Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Останній елемент антикорупційної структури – створення Вищого Антикорупційного суду, зазначив Петро Порошенко. Він нагадав, що ініційований ним законопроект, який розроблявся спільно з Венеційською Комісією Ради Європи, був підтриманий конституційною більшістю в парламенті. Глава держави також висловив сподівання, що найближчим часом парламент законодавчо підтримає уточнення цього закону.

«Зараз ми маємо абсолютно практичний результат. Усі визнають ефективність та успіх наших дій в боротьбі з корупцією в енергетичній сфері, в банківській сфері», – сказав Петро Порошенко. При цьому він підкреслив, що антикорупційна структура є «абсолютно незалежною» від владних інституцій.

В свою чергу, відповідаючи на питання відносно боротьби з корупцією в Україні, Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер зауважив: «Для нас боротьба з корупцією є важливим обов’язком для України, актуальним. Я ніколи не скажу, що Україна є корумпована країна, але в Україні як і в інших країнах є корупція. І ми дійсно величезну увагу приділяємо боротьбі з корупцією, в тому числі крокам, які робить українська влада». Він привітав створення вищого спеціалізованого суду у боротьбі з корупцією. «Ефективність українського судочинства в боротьбі з корупцією буде одним з основних елементів для макроекономічного аналізу і допомоги для України», – наголосив Президент Єврокомісії.

Джерело

 

Вдячний лідерам ЄС за об’єктивну та позитивну оцінку досягнень України у здійсненні реформ – Глава держави у Брюсселі

Учасники Двадцятого саміту Україна-Європейський Союз обговорили перспективи розвитку співробітництва нашої держави та ЄС. «Окрім розгляду наших досягнень, сьогодні ми також намагалися поглянути на майбутнє відносин між Україною та ЄС», – повідомив Президент Петро Порошенко під час прес-конференції за результатами Саміту.

«Я вдячний, що сьогодні ми домовились про бачення подальшого поглиблення відносин з ЄС на основі галузевої інтеграції, повністю використовуючи потенціал Угоди про асоціацію. Це була моя ініціатива, представлена в Києві на останньому Саміті у липні», – додав Глава держави.

За його словами, Україна прагне активізувати зусилля з наближення свого законодавства до законодавства ЄС у галузях енергетики, цифрового ринку та шенгенського законодавства, а також поглиблювати митне співробітництво.

«Ми домовились розпочати практичну роботу на цьому шляху та досягти перших результатів до засідання Ради Асоціації в грудні. Я вірю, що це надасть додатковий політичний та економічний стимул, щоб зробити Україну та ЄС ближчими», – сказав Петро Порошенко.

Під час засідання особлива увага була приділена прогресу України в порядку денному реформ. «Я вдячний лідерам ЄС за об’єктивну та позитивну оцінку наших досягнень, що відображено також у нашій спільній заяві. Це правда, що протягом останніх чотирьох років Україна спромоглася здійснити більше реформ, ніж протягом усього періоду її незалежності. Деякі з них, я вважаю, стали б самогубством для більшості урядів ЄС», – зазначив Президент.

«Я запевнив наших європейських друзів, що ми не маємо наміру уповільнювати реформи. У цьому контексті я висловив подяку за всю підтримку, яку ЄС надає для здійснення реформ, стабілізації економіки та зростання», – підкреслив Петро Порошенко.

Він також привітав рішення ЄС про надання Україні четвертої Програми макрофінансової допомоги в розмірі 1 млрд євро, «що сприятиме зміцненню макроекономічної стабільності нашої країни».

«Ми прагнемо прискорити процес укладання відповідного Меморандуму про взаєморозуміння у вересні з метою отримання першого траншу вже цієї осені. У поєднанні з допомогою МВФ, а також новими можливостями зовнішнього інвестиційного плану ЄС та потенційного європейського плану для України ми створимо міцну основу для швидкого економічного зростання України», – наголосив Президент.

Він також нагадав, що сьогодні було підписано декілька угод про допомогу України з боку ЄС. Зокрема, Фінансова угода з ЄІБ для підвищення безпеки дорожнього руху в Україні на суму 75 млн євро та три додаткових угоди з ЄІБ для поглиблення нашого співробітництва у підтримці малого та середнього бізнесу, розвитку аграрної сфери, муніципальної інфраструктури.

«Це демонстрація того, які практичні кроки ЄС робить для того, щоб підтримувати реформи у таких дуже важливих сферах: малий та середній бізнес, будівництво доріг, муніципальна інфраструктура, підтримка реформи децентралізації України», – констатував Глава держави.

Президент Європейської Ради Дональд Туск підкреслив, що Європейський Союз визнає той серйозний поступ, який Україна здійснила у впровадженні реформ. «Минулого року українська влада ініціювала низку реформ, зокрема реформу пенсійної сфери та охорони здоров’я, які будуть складними у короткостроковій перспективі, але у довгостроковій перспективі зроблять Україну сильнішою. Ми вітаємо нещодавній Закон «Про створення Вищого антикорупційного суду» та чекаємо на ухвалення поправок, які потрібні для роботи суду. Антикорупційні реформи мають залишатися пріоритетом порядку денного України», – сказав він.

Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер також запевнив: «Чим більше реформ відбуватиметься в Україні, тим більшою буде допомога ЄС».

Джерело

 

Автор

Тверезо