Про дешеву робочу силу
Трошки не відпускає тема отої “дешевої робочої сили”.
Всім, у кого сталася неприємність з цим словосполученням, хочу сказати про кілька фактів.
1) Ми бідна країна, в якій дешева робоча сила. Так склалося завдяки багатьом факторам, в тому числі й тому шо одна хитро*опа влада спонсорувала ледарів і самовпевнених криворуких людішек, витрачаючи мільярди міжнародних кредитів.
2) Нам потрібні робочі місця та інвестиції. Дуже потрібні. Як повітря.
3) Єдине чим ми можемо заохотити інвесторів обрати нас, а не Китай чи Польщу – це ціна, яку треба вкласти, а це крім усього ціна робочої сили. Враховуючи розмір ризиків, які є в Україні – це єдина що ми можемо запропонувати. Казки про якусь особливу працелюбність і геніальність наших людей я залишаю для яскравих книжечок “вгашеним патріотам”.
Хочу нагадати – зараз світ на порозі кардинальної зміни, коли робітників заміняють роботами. Це вам здається шо то далеке майбутнє, а в США у дальнобойщиків залишилося років 10 до того, коли роботизовані фури їх замінять.
На тайвані і в китаї повним ходом заміняють роботами людей на заводах, через те що робот і вправніший і не робить помилок і ДЕШЕВШЕ! Ви розумієте – вартість робота менша, ніж робота вартість роботи людини. В Китаї.
Тобто якщо ви ображено не заохотите інвестора отою “дешевою РС”, то йому простіше придбати роботизовану лінію і розмістити її у сусідній спокійній Румунії чи Польщі, де окрім відсутності війни, ще й не понабіжить якийсь “корбан” з бригадою рекетирів і не відіжме виробництво під себе.
А ще років 20, і ми взагалі спізнимося на цей потяг цивілізації. Бо я бачив відео з повністю роботизованими полями, де весь цикл виробництва людині нема чого робити, в тому числі й розрізнення і виполювання бур’яна. І будемо ми великі і горді сидіти з голими *ами серед цивілізації, а до нас будуть їздити туристи, щоб подивитися на натуральне хазяйство минулих епох.
