Свобода слова – Україна мусить зникнути?
Я гарно пам’ятаю, яка хвиля обурення лунала на момент створення Міністерства інформаційної політики, з беззубості якого нині не сміється тільки лінивий.
Я дуже гарно пам’ятаю, яка істерика здійнялася в журналістських колах, коли сайт «Миротворець» опублікував дані журналістів, акредитованих на територіях захоплених бандами терористів ДиРи. Пам’ятаю той лемент: «Цензура! Переслідування! Кінець свободі слова!»
Я гарно пам’ятаю, який рев і стогін залунав після того, як група блогерів (включаючи мене) підписала відкритого листа до Міноборони у зв’язку з нагородженням громадянки Анастасії Станко – тої самої яку дивним чином випустили (!) з полону банди ЛНР на прохання трьох російських телеканалів (!!) після звинувачення у шпигунстві (!!!), і яка 6 липня 2016 р. на позиції в Авдієвській промзоні притягла російських журналістів. Чого я тоді тільки не наслухався?! Натовпи поборників «свободи слова» з упертістю стрілковців, тікаючих зі Слов’янська, мені доводили, що возити журналістів країни-агресора – це «свобода слова», бо не заборонили, а обурюватися цим – зазіхання на оную та взагалі ледь не ознака встановлення диктату.
Так от я хочу запитати у всіх цих поборників «свободи слова» – де їхня реакція зараз? Щойно на каналі ZIK, в програмі «HARD з Влащенко» було надана можливість виступу екс-нардепу Андрію Артеменку, який пропонував передати Крим Росії в оренду на 100 років, і проти якого прокуратурою порушено справу про державну зраду. Теми, про які говорили у передачі, не здивували. Майдан, типу, розстріляв сам себе. Крим ніби втратили не через агресію Росії, а віддали самі, аби позбутися «неправильних виборців». Зовнішнє управління Україною… Коротше, повний синхрон з пропагандою Москви. І от це озвучено на українському телеканалі особою, яка в Україні розшукується як злочинець!
Я не маю питань до пані Влащенко. Про неї вже все сказали брати Капранови – назвали її ватницею та українофобкою (після чого на ZIK терміново згорнули передачу Капранових). Про неї все сказала екс-ведуча ZIK Роксана Руно, яка звільнилася з каналу, бо не бажала розкривати тему «заручників рятують завдяки Медведчуку». Самій пані Влащенко вже все сказали після феєричного інтерв’ю екс-заступника голови АП Андрія Портнова – чітко на річницю подій на Майдані. Пані Влащенко ще довго жалілася на те, як її переслідують порохоботи.
Зрештою, після слів Андерса Ослунда в інтерв’ю “радіо Свобода” про те, що ZIK викупив Медведчук, питань нема і до самого каналу ZIK, пан бажає – пахолок танцює.
У мене питання до поборників «свободи слова», у першу чергу, з журналістських кіл. Де їхнє збурення? Де заклики до журналістської етики? Де оцінки вчиненого ZIK? Вони всерйоз вважають нормальним виступи таких осіб як Артеменко? То може не зупинятися на досягнутому – хай в ефірі з’являться Захарченко, Пасічник, Стрєлков, Затулін? А чьо? Свобода слова ж!
Чи реакції не буде – принципові журналісти залишилися в 2004-му? А нині «в ЗМІ безробіття, сам розумієш»?
Та тільки апелюють не до підневільності, а до свободи слова. То мені справді цікаво, до яких меж та «свобода слова» мусить поширюватися в часи інформтехнологій та гібридних війн?
Я так розумію, до повного зникнення України?
