Таємниця Олександра Тимошенка

Дмитро Вовнянко

Все більше переконуюся в тому, що найбільша таємниця в житті Юлії Володимирівни – не перший мільйон, не сума заборгованості її перед бюджетом Росії на сьогоднішній день, і навіть не деталі вояжу до Москви у 2005 р. менш ніж через місяць після відставки (за наявності в Росії кримінальної справи та ордеру на її арешт). Найбільша її таємниця – це її чоловік, Олександр Тимошенко. З одного боку – людина-пароплав, путівка в життя, особа, завдяки якій Юля стала Тимошенко у всіх сенсах цього висловлювання. З іншого – людина-таємниця, про яку невідомо практично НІЧОГО.

Ба більше, яку якогось лиха знадобилося оточувати шарами легенд. Давно очевидно – всі розповіді піарників «Леді Ю» про зустріч студентки Гірничого інституту Юлі Григян і сина крупного чиновника Дніпропетровського облвиконкому не витримують ані найменшої критики. Але чим більше цікавишся – тим більше відкривається деталей, від яких взагалі голова йде обертом.

От які документи скинули мені небайдужі читачі з Дніпра. Прочитавши їх, я зрозумів, що не розумію взагалі нічого. Просте запитання – де навчався Олександр Тимошенко на момент зустрічі з Юлею Григян? Вікіпедія нам відповідає – в Дніпровському Національному університеті ім. Олеся Гончара. Мушу розстроїти авторів Вікі – вони стали жертвою відвертого фейку. Документи, які я подаю нижче, свідчать – Тимошенко Олександр Геннадійович, закінчивши на відмінно (!) і з золотою медаллю (!!) школу №1 у місті Дніпропетровськ, поступив і закінчив факультет «електрифікація залізниць» Дніпровського інституту інженерів залізничного транспорту. За спеціальністю він – інженер-електрик.

Дрібниця наче? Але питань до цієї дрібниці більше ніж. По-перше, навіщо цей факт приховувати? Історія «полюбила Юленька електрика» – це ж дивовижний піар! Те, що син крупного чиновника пішов учитися трансформатори на залізниці обслуговувати, було б додатковим плюсом. Навіщо цей факт приховувати, і придумувати натомість масу легенд?

По-друге. А як так сталося, що хлопчик, який закінчив школу на відмінно і з золотою медаллю, поперся опановувати спеціальність аж електрика на залізниці? Сильно любив фізику і математику, як це відображено в його характеристиці? Тоді чому не фізмат університету? Що за любов така керувати на залізниці «електриками Петровичами»? Куди його високопосадовий батько дивився? Залізниця в часи совка – робота була, безумовно, престижна, але можливості у його батька були явно не залізничні.

По-третє. На тлі електрозалізничної кар’єри Тимошенка-молодшого, дещо дивно виглядає опіка Тимошенком-старшим своєї юної невістки після шлюбу. Не минає й року по народженню нею дитини, як Юлю переводять з електротехнічного факультету Гірничого інституту до економічного факультету Дніпропетровського державного університету… за станом здоров’я. Я вже писав, що єдиним «станом здоров’я» у спортсменки Юлі міг бути високопосадовий свекор. Ще – свекор молодому подружжю оперативно організував власну квартиру, що в часи совка було подвигом на межі можливого. І от навіщо це йому? Через ніжні почуття до невістки? Вибачте – нелогічно. Те, яким шляхом Юля увійшла до сім’ї Тимошенків (через вагітність), якраз навпаки мало сформувати до неї у свекра і свекрухи вельми насторожене ставлення, подолати яке потрібні роки. Хіба ні? Тоді якого? Якого дбати про «непильну» професію для невістки, коли твоя власна кровинушка обрала собі фахом брудну спецівку і компанію пролетарів? Саша, до речі, в родині Тимошенків був не єдина дитина, він мав ще й молодшу сестру, яка також явно потребувала уваги батьків – явно більшої за експансивну невістку.

Що криється в минулому Юлії Тимошенко? Чи не була вона знайома з Геннадієм Тимошенко стільки ж, скільки з його сином? Навіщо це приховувати?

Чомусь пам’ять навертає мене на одну історію. Мій керівник диплому (а я закінчив технічний виш у Запоріжжі) якось розповів, що в часи совка з нашої (механіки) і електричної спеціальностей випускників запрошували на роботу до відомства, відомого в народі як Контора Глибокого Буріння – причому перевагу надавали не відмінникам-комсомольцям-спортсменам, а середнячкам. Була, мовляв, у Конторі рознарядка на певну кількість осіб з технічною освітою. Чи не з цим пов’язана освіта Олександра Тимошенка?

На це питання відповідь могло б дати оприлюднення одного єдиного факту – де знаходиться те залізничне депо, в якому чоловік «леді-мільярд» працював після закінчення вишу? Але про це, як і взагалі про життя пана Олександра не відомо НІЧОГО.

Автор