Закон “Купуй олігархічне”
У нас тут партія Ляшко патріотизмом блиснула. Чи ви ще не чули про законопроект №7206, вже прозваний в пресі «Купуй українське, плати українцям»? У нас в Україні завжди так, коли ми починаємо сміятися з чогось російського – чекай, скоро те саме з’явиться в Україні, при чому у вражаюче патріотичній обгортці. Варто було нам посміятися з пісеньки Сліпакова «Купи г…но и поддержи Россию!», як те саме лихо прийшло до нас самих.
Про сам закон довго розводитися немає сенсу – написані вже кілометри. Закон пропонує надавати переваги у державних закупівлях постачальникам, які можуть продемонструвати, що істотна частина їх виробництва пов’язана (локалізована) в Україні, а не тим, які надають найкращі умови по системі «ProZorro», як зараз. Очевидно, розрахований він на ту категорію простаків, які всерйоз вважають, що от треба надати переваги вітчизняному виробникові – і той зразу збільшить з/п українським працівникам, інвестує у своє виробництво і сплатить податок в український бюджет. Той факт, що за 26 років Незалежності України, всі спроби отакої підтримки призводили лише до того, що гроші, отриманні з бюджету завдяки штучній перевазі, виводилися в офшори, на держзакупівлях квітнула корупція, прибутки держпідприємств падали (через збільшення витрат на більш дорогий вітчизняний товар) і, відповідно, податків держпідприємства платили менше, власники «вітчизняних підприємств-виробників» стрімко багатіли, а от із зарплатнями їхніх працівників робилося щось нехороше – все це автори закону воліють не згадувати. Хтось стверджуватиме, що тепер «підтримка вітчизняного виробника» призведе до чогось іншого? Я вас благаю!
Очевидно, реальні автори закону «Купуй…» – олігархи, яких система «ProZorro» примушує таки конкурувати з виробником закордонним, а як так, то таки інвестувати у свої виробництва і таки збільшувати з/п фаховим працівникам, що звісно різко підриває доходи їх самих-коханих. Очевидно це не тільки мені, а й представникам ЄС. «Через такий закон ви втратите конкуренцію серед учасників ринку… Популісти, які говорять, що законопроект «Купуй українське» хороший для України, вам просто брешуть», – вже сказав посол ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі.
Але й це – не межа. Запропонувавши явно антиконкурентний закон, радикали Ляшка кинулися доводити, що у всьому іншому конкуренція також – не їхній стиль. У першу чергу – конкуренція думок і позицій. Наближені до Мінекономрозвитку експерти зразу почали кликати автора закону Віктора Галасюка на публічні дебати, але той від дебатів наразі вперто ухиляється, заявляючи, що дебатувати згоден лише з заступником міністра економічного розвитку Максимом Нефьодовим, творцем системи «ProZorro». Причина такої вибірковості очевидна – радикали Ляшка явно зібрали на Нефьодова і систему «ProZorro» весь можливий компромат, і обговорення антиконкурентного закону хочуть перетворити на розправу з Нефьодовим, чия «ProZorro» для олігархів – зашморг на шиї. З будь-яким же іншим експертом говорити доведеться предметно, а предметно про закон №7206 радикали Ляшка говорити бояться.
Результат. Партію Ляшка уже називають фейковою, а її представників – фріками. Саме такі характеристики РП дав лідер Аграрної партії Віталій Скоцик – і чітко обґрунтував свої слова. Партія Ляшка в опозиції – але голосує практично за всі бюджети і урядові закони. Партія заявляє про захист українців, але закон «Купуй українське» правильніше було б назвати «Купуй у олігархів». Очевидно, шлях цей хибний. З такими крутіями Захід точно співпрацювати не буде. А там – інтерес до них втратять і самі олігархи.
Ляшко у нас відомий, як людина дуже смілива – пам’ятаєте як у 2014-му він хоробро звільняв з батом «Азов» Маріуполь і їздив мордував у зоні АТО чиновників і керівників міліції? Нині – його однопартійці бояться виходити з опонентами на дебати. А ви хіба не знаєте, що порівняно з економічними експертами терористи ДиРи нервово курять? От не плутайте сепарів з цими – в окулярах!
Реакції від партії Ляшка на слова Віталія Скоцика наразі нема. Радикали від своїх критиків продовжують бігати. Але я не втрачаю надії, що радикали перестануть бігати й ховатися, і знайдуть в собі сили наважитися вийти телеефір.
Зрештою, вибори невдовзі, і щось пояснювати доведеться як не експертам, то виборцеві.
