«Настаящіх буйних мало…» ©
Більш детальний розбір ситуації показує – висилка Міхо була по-справжньому сильним ходом влади, ба більше – схоже, це була частина операції більш крупної і довгограючою. Наразі опозиції не позаздриш – вона виснажена, розділена і перспективи її вкрай туманні.
Отже. Виславши Мішико, влада (всупереч твердженням зраднюків і об’єктивируючих аналітєгов) розрахувала все вірно. Прорватися вдруге з Польщі Мішико не зможе – його не випустять до України не тільки поляки, але й жодна країна ЄС. Він висланий по реадмісії, а угоду Україна підписала не тільки з Польщею, а з усім ЄС.
Друге – всі байки про глибинні розбіжності між БПП і НФ з приводу Міхо і ледь не про інтриги міністра Авакова з використанням Міхо можна сміливо відправляти в смітник. Так, прорватися Міхо дозволили саме підлеглі Авакова (ДПСУ і МВС). Так, саме підлеглі Авакова дали міхо-майданчикові встановити намети. Але. А от що їм було робити? Пролити кров? Влаштувати м’ясне шоу в стилі Кучми-2000? Очевидно, чимало аналітєгов були б цьому неймовірно раді. Але. Викинули Міхо з країни знову таки підлеглі Авакова – прикордонники. Організовував реадмісію Шкірного (за твердженням 1+1) соратник Авакова по НФ Турчинов. Може Аваков ще й з Пастором в конфлікті? Шах і мат.
Що тепер? А тепер в Україні залишився цілий звіринець палких борців з баригами – “Самопоміч”, “Демальянс”, фани Гриценка, “Свобода”, тощо. Не говорячи про партію Юлії Тимошенко – матері українського імпічментірування.
Але. Всі ці партії розділені, кожна хоче побільше медяників особисто собі і категорично не бажає об’єднуватися з кимось ще. Не рвуться вони й захищати Міхо – я вже звертав увагу на те, як сахнулися від Міхо борцуни, коли на світ Божий вилізла історія з “бабцею Курченко”. Опинитися дотичним до московських грошей наразі не хоче ніхто.
Всім їм Міхо був дуже вигідний. Міхо був тим “настаящім буйним”, який, експлуатуючи піар реформатора, створений Юлечкою Латиніною і російськими лібералами, гуртував навколо себе “скривджених і знедолених”… без жодного шансу увійти в політику самому. Дивовижний “паротяг” для всіх, хіба ні?
Навіщо все це було самому Міхо? Для цього варто нагадати, хто з лідерів парламентських фракцій-ваговиків супроводжував Міхо під час прориву. Це – Юлія Тимошенко.
Наразі ЮВТ – найбільший конкурент Петра Порошенка на президентських виборах. Але. Якщо для ПП кожна публічна акція рейтингу додає, у ЮВТ рейтинг тим вищій, чим довше вона мовчить – для критики вона вразлива, звідки не глянь, – від боргу $405 мільйонів росіянам до незрозумілої позиції по АТО. Єдиний шанс для ЮВТ перемогти Петра Порошенка – убити рейтинг президента. Цим займався Міхо, який вибив з цього поля Семенченка і Соболєва, чий радикалізм явно не тягнув для підняття широких мас.
Що пообіцяла пані Тимошенко батоно Саакашвілі? Моя версія – громадянство та прем’єрство. З усіма похідними. Але…
Проблема в тому, що на відміну від колишньої протеже Лазаренка Тимошенко (яка й політиком стала завдяки Пал-Іваничу), Петро Порошенко створив себе сам, і в політиці він, мінімум, не набагато менше за ЮВТ. Апаратних і бізнес-війн у нього за плечима стільки, що Юлії Володимирівні й не снилося.
Очевидно, президент вчасно збагнув наміри противників і обрав діяти, як Квінт Фабій проти Ганнібала, тобто без різких рухів. Так, він дав Міхо пролізти в Україну. Він дав Міхо розбити міхо-майданчик. Він не дав себе спровокувати на кров і розгін. Він дав борцунам виснажити себе акціями і розтратити фонди. Він дав їм дійти до стану знесилення.
І от тоді одним ударом він вирубив з їхніх лав головний стрижень – того, навколо кого все гуртувалося.
І тепер у борцунів – проблема. Їм нема навколо кого об’єднуватися – одне одному вони не довіряють як таке. Ще – їм нема кого пред’являти масам, самих їх народ знає як луплених.
Довічна проблема. “Нам важдя нєдаставало, настаящіх буйних мала – вот і нєту важаков”.
Ну, прочитавши лише “Чиполіно” – не лізьте боротися з тим, хто почитує Макіавеллі. Багато разів говорилося.
