Чому купуємо більше, ніж продаємо?
З новою зрадою!
Держстат повідомив, що за 11 місяців 2017 р. товарів за кордон ми продали на $5,2 мільярди менше, ніж купили. Правда, катастрофа? Про які-такі досягнення можна говорити за таких результатів? Очевидно, ці 5,2 мільярди були у когось позичені, а отже їх доведеться віддавати, у тому числі – державі, тобто усім нам. Так?
А тепер вдихнемо, видихнемо і розглянемо ситуацію тверезо.
По-перше, за тим самим Держстатом, того самого 2017 р. у нас фіксувалося зростання експорту – на 20,6%, тобто на $6,74 мільярди. Це, перепрошую, у воюючій країні, за умов скажених витрат на армію, силові відомства та медицину.
По-друге, варто трошки розібратися зі структурою імпорту та експорту. Примітивно – чого ми більше продаємо, а чого – купуємо?
Найбільша позиція в структурі нашого експорту – вироби металургії (23%), далі – продукти рослинного походження (тобто, збіжжя – 21,2%), олії рослинного походження (соняшникова олія, тобто – 10,8%), а далі – машини, механізми, обладнання та електротехнічне обладнання (9%). Результат, насправді, радує порівняно зі структурою нашого експорту ДО війни: явно підросла доля агропромислового комплексу (що враховуючи агфляцію, тобто зростання цін на харчі у світі – цілком логічно), а також явно підросла доля виробів машинобудування. До війни машинобудування у нас не потрапляло і в першу п’ятірку – і це шикарний результат.
А чого ми купляли? Аналітики (особливо – пов’язані з АПК) зразу ж звернули увагу на зростання закупівель м’ясної і молочної продукції і дорікнули уряду, мовляв, не підтримує уряд вітчизняного виробника, а от підтримував би!.. Підтримка вітчизняного виробника – питання болісне, але в загальній структурі імпорту м’ясо, молочка та вироби з м’яса не перевищують 1%, тож на загальному тлі вони погоди явно не роблять. А що робить?
Головні наші статті витрат – палива мінеральні, нафта та продукти (газ, нафта, вугілля – 23,7%), машини, обладнання механізми та електротехнічне обладнання (18,8%), продукція хімічної та пов’язаної з нею галузей виробництва (в т. ч. фармацевтика і добрива – 13,2%), засоби наземного транспорту ( в т ч. вантажівки і трактори – 8,1%). Найбільше зростання експорту спостерігається серед палив мінеральних та нафти (на 54,7%) і серед транспортних засобів (на 43,3%).
Щодо зростання паливної позиції – НИЗЬКИЙ УКЛІН ДУРКО-БЛОКАДІ!
Сталося саме те, про що упорото-патріотнутим шанувальникам Єгорки і Фемена говорили з роз’ясненням на пальцях, їхні «припинити торгівлю на крові» – ніщо інше як економічний ніж у спину власній же державі, на користь, самі здогадайтеся, кого. Шкода лише – не можна тепер повісити на всіх на них ті 3,7 мільярди доларів США, які Україна мусила ПЕРЕПЛАТИТИ завдяки їхнім ритуальним танцям на редутах, через їхню власну моральну недолугість.
Проте, є ще й гарні новини. Закупівля величезної кількості машин і обладнання та транспортних засобів говорить про цілком конкретну річ – український середній бізнес інвестує у виробництво. Розумієте, АПК – це така сфера, де треба багато-багато тракторів, а, вибачте, не виробляють в Україні нормальних тракторів, комбайнів, та іншого агроприладдя. Їх ввозять з усього світу, від США та Нідерландів, до Китаю і Білорусі.
Те саме стосується промислового обладнання та електромашин. Їх ввозять, не аби сарай підпирати – їх ввозять, аби на них працювати. Продукцію виробляти. Гроші заробляти. Ви не відчуваєте? А процес іде – цифри свідчать.
На які ж грошенята купується все це? Та на кредитні ж! І це фіксує Національний банк. За рік портфель гривневих кредитів банків збільшився на 13,1% або на 65,8 млрд гривень до 56944 млрд гривень. До цього – загальний портфель депозитів з банківської системи України зріс на 13% або 102,8 млрд гривень до 896,3 млрд гривень. Відзначимо, що в 2016 році він збільшився на 10,7% або 76,7 млрд гривень. Порівняйте самі.
Отаке воно – зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами. Вам страшно? Мені – ні.
