Міхо-майданчик не марширував

Дмитро Вовнянко
Дмитро Вовнянко

Протягом всього дня я поглядав у стрічку новин в пошуках новини про акцію прибічників нелегала Саакашвілі, оголошену його прибічниками на 21 січня – тобто на сьогодні.

Цікаво було, зрештою, скільки збереться їх цього разу? Лише до тисячі, як стверджуватимуть закінчені порохоботи, чи тисячі три, за словами порохоботствуючих прибічників об’єктивності?

Результат перевищив усі очікування. Стрічка новин послужливо повідомила про:



  • напад на готель у Кабулі;
  • делегацію КНДР у Південній Кореї ;
  • вибух у шахті на окупованих теренах;
  • 270 тисяч тонн винограду, перероблених в Україні на виноматеріали;
  • найбільший в Україні грейфер, куплений для роботи в порту Південний…

Коротше, все що завгодно крім нього… маршу! Отих, що КолоРади.

Коли о 18:00 стало очевидно, що кіна, вибачте, маршу таки не сталося, страшні думки полізли мені в голову. Що ж воно таке робиться, люди добрі? Чого ж це проти злочинної влади ніхто не марширує, палаци не захоплює?

Невже в країні всі громадяни, збурені злочинною владою, поміщаються в наметах КолоРади, а у всіх інших все тіп-топ? Чи може справа в тому, що бабуся Саакашвілі (чи то у Москві, чи то в Амстердамі, заплутався я в них уже) не надіслала онучку гостинців з портретами президентів? Чи може справа в тому, що злочинна влада заарештувала в Міхо американську банківську картку, на якій у того грошей нема, не було і бути не може?

А може все набагато простіше?

Френди! А ну визнавайтеся. Хто, крім мене, ще сьогодні кавою ласував?

Совість ви маєте?

Поділитися:
Share

Share