Розкажу я вам, друзі, справжню історію про корупцію

Mason Lemberg
Mason Lemberg

Поки дехто шукає зв’язок між середньою температурою хворих в квартирооптимістичній палаті №6 і ВВП, поки мамкін технократ з Мінекономрозвитку несе пруфи, що підтверджують тенденцію “корупція захищає від путіна”, розкажу я вам, друзі, про корупцію.
Справжню історію, яка сталась зі мною буквально позавчора.

Телефонує, значить, мені однокласник, просить поради з одного особистого питання, яке потрібно “рєшить”.
Я згрубша розказав йому, що треба робити, куди треба йти, до кого звертатися, але все ж вирішив уточнити нюанси в свого знайомого, який цим займається.
Отримавши покрокову інструкцію, перетелефоновую і розказую однокласнику, що треба мати, з чим і куди звертатися, скільки треба заплатити (виключно офіційно) і коли приблизно буде результат.

Після десятисекундної паузи чую у відповідь:
– А можна якось підійти, “порєшати”, мене з ним познайомити?
– Я ж тобі розказав, що треба робити, куди йти, бери документи і вперед, що там “рєшати”? Якщо вже виникнуть проблеми, тоді перетелефонуєш, будемо розбиратись, – кажу я.
На цьому розмова закінчилася, і чи поніс мій однокласник документи, чи й досі шукає “рєшал” – я не знаю.



А мораль цієї історії така:
Є законна дія, є відкриті двері, заходь в двері, вирішуй свою проблему.
Ні, треба обов’язково шукати якщо не чорний вхід, то хоча б того, хто за ручку переведе дорослого хлопа з 2 дітьми через поріг відкритих дверей.

Якщо ти сам заходиш у відкриті двері і сам вирішуєш свою проблему, то ніяких додаткових витрат ти не несеш.
Якщо ж ти просиш однокласника (мене) познайомити з начальником, щоб “рєшіть” проблему, то ти автоматично розраховуєш на додаткові витрати, як мінімум на якийсь ресторан. Щоб потім хвалитися: мені так дешево обійшлось – всього обід в ресторані.

Але це моя історія, я не заробляю на цьому, я не нянька дорослим дядькам, я послав дорослого дядька вирішувати свої проблеми самостійно.
А що було б у випадку, якщо б мій однокласник, готовий платити за “порєшать”, навіть коли це не потрібно, звернувся б до тих, що “рєшають” (може він після відмови стати нянькою і звернувся)?

А я вам розкажу, що було б. Спочатку йому розкажуть, яка це 3,14ц складна проблема, як всіх треба купити, включно з Гройсманом. Але у них свої прихвати всюди, тому за 2 штуки баксів вони питання рішать, спеціально, тому що мій однокласник пацанячий пацан, який звернувся за адресою. Потім через 2 місяці позвонять, попросять ще 3 штуки баксів, бо “бариги підняли тарифи, вибори скоро”.
І в кращому випадку за півроку зроблять документи, якщо не зникнуть з грошима і документами.

А мій однокласник весь цей час буде лайкати пости леща про високий індекс сприйняття корупції і баригу, який вкрав в нього 5К баксів.

Ні, ця історія не про те, які всі чиновники хороші люди. Хабарі беруть на всіх рівнях, і це велика проблема України. Ця історія про те, як “прості люди”™ самі готові стати джерелом корупції, довіритись пройдисвітам, нести додаткові витрати тільки тому, що не можуть самі зайти у відкриті двері без няньки.

Share

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial