Європейські країни можуть повчитися в України протистоянню інформаційній агресії
23 листопада в Брюсселі, Бельгія, відбувся спеціальний семінар «Незручна правда: роль медіа у формуванні громадської думки у країнах Східного партнерства на прикладі України: виклики та переваги європейської інтеграції», організований Місією Норвегії в Європейському Союзі, Естонським центром Східного партнерства та Українським кризовим медіа-центром. Регулятора у сфері телерадіомовлення представляв на заході член Національної ради Валентин Коваль.
Під час семінару було представлено результати дослідження, проведеного Українським кризовим медіа-центром, щодо змісту новин, які стосуються Європи та країн Східного партнерства і транслюються на території Російської Федерації. Було проаналізовано випуски новин головних російських каналів, які користуються авторитетом і високою довірою глядачів: «Первый канал», «Россия 1» і «НТВ». За період з 1 липня 2014 року по 30 червня 2017 року на цих каналах для російської аудиторії було показано 45 тисяч негативних сюжетів в новинах та ток-шоу, з них 39% стосувалися Європи, 31% – України, 27% – Сполучених Штатів Америки. Також дослідження показали, що співвідношення негативних та позитивних новин про Європу становить 83% до17%.
Кількість негативних новин значно переважає над кількістю рекламних повідомлень, що свідчить про значний медіатиск на аудиторію. Наприклад, якщо рекламні ролики однієї з найбільш активних торгових марок «Кока-Кола» транслюються 6 разів на день на цих каналах, то показ негативних сюжетів – 17 разів на день.
На разі дослідження перебуває на обговоренні у низки європейських інституцій, згодом воно стане публічним і буде оприлюднено також і на сайті Національної ради.
Під час другої частини семінару було розглянуто методи протистояння європейських країн інформаційній агресії з боку Росії. На разі майже у всіх європейських країнах є розуміння того, що Росія впливає на інформаційний простір інших країн. По-перше, через соціальні мережі, по-друге, шляхом домовленостей з певними ЗМІ: в англомовному світі – це російський телеканал іномовлення «Russia Today», в інших країнах – це якісь місцеві ЗМІ, які готові позитивно ставитися до Росії.
У рамках обговорення викликів і загроз в інформаційній сфері член Національної ради Валентин Коваль поінформував, що протягом останніх трьох років Національна рада обмежила ретрансляцію 80 російських телеканалів в українських кабельних мережах, що стало одним із головних кроків у боротьбі з російською інформаційною агресією. Також восени минулого року в Україні було значно обмежено розповсюдження в інтернеті російських соціальних мереж і пошуковиків.
Один з головних висновків, до якого дійшли учасники обговорення, що Україна – це країна, в якої Європа може повчитися протистояти інформаційним випадам із боку агресора.
Особливу увагу було приділено питанню перегляду гайдлайнів міжнародних організацій, які переймаються відстеженням стану свобод у світі, зокрема свободи слова та принципів демократії. Щоразу, як в Україні було заборонено будь-який з російських пропагандистських засобів, freedom watchers закидали, що Україна досить недемократична. Член Національної ради наголосив, що ці організації мають переглянути свої принципи оцінки ситуації, які сформовані ще у 70-80-х роках минулого століття. Ці підходи мають відповідати сьогоденню, бо інакше неможливо протистояти інформаційній агресії. Учасники семінару підтримали цю позицію і вирішили звернутися до міжнародних організацій, які стежать за станом свободи слова, про перегляд методології оцінки стану свободи слова з огляду на кризову ситуацію, гібридну війну, воєнні дії, які ведуться в Україні.
Під час семінару йшлося також і про реформу суспільного мовлення в Україні. Зокрема, наголошувалося на проблемах, пов’язаних з недофінансуванням мовника у 2018 році. У багатьох країнах Європи суспільні мовники посідають перші позиції в рейтингу і мають високі показники, натомість в Україні поки що частка телеперегляду Національної суспільної телерадіокомпанії становить 0,7%. В Україні понад 74% загального телеперегляду тримають чотири головні медіагрупи, і для того, аби просувати ідеї євроінтеграції, міжнародні організації мають співпрацювати з приватними компаніями також.
Учасники семінару зробили три головні висновки:
- Росія веде потужну інформаційну війну проти ідеї Євросоюзу на внутрішньому ринку та проти окремих цінностей Європейського Союзу на зовнішніх ринках. Європа має активно протидіяти.
- Україна – це країна, у якої можна повчитися протистояти інформаційній агресії.
- Потрібно звернутися до міжнародних організацій, які стежать за станом свободи слова, про перегляд їх гайдлайнів.
Додатково
Необхідно переглянути підходи і дефініції щодо сучасних інформаційних воєн
