Крадії віри в можливість подолання корупції гірші за корупціонерів

Нє, тут я спорить не буду – названіє у них красіве. Відразу візуалізуються Еліот Несс і його група “недоторканих”, які таки посадили Аль Капоне за грати і трохи прорідили лави корупціонерів.

Я сам колись уявляв Ситника в ролі чесного і непідкупного Еліота…

Перші сумніви закрались після так вдало позичених Сірожою Квартіровичем грошей. Ну, думаю, може буває. Сірожа відданий борець з режимом (тільки не питайте з яким) – а раптом йому можна. От вам ніззя, а йому можна.

Потім був Віталька Шабунін із своєю нерухомістю. І це ми проковтнули – там тієї хатинки…

Потім почались уже достойні справи – згадайте хоча би епічну битву з вахтером з Феофанії…

Я вже не кажу, що вони якось дуже вдало розвалили всі справи проти корупціонерів. Ну так вийшло.

Але ж (оніжедеті) вони антикорупціонери, тільки учаться – мо хай буде?

Але непрофесіоналізм (тут вже не допомогли навіть брендові труси і шкарпетки) переростає всякі межі, а часом попахує корупцією.

І от вже детектив НАБУ стає “жертвою” немолодої жінки.

А тут іще випливає квартирка дружини Ситника, яку злочинна ГПУ не дозволила чесному чиновнику задекларувати. Теж буває. Скільки там тих грошей і квартирок, – скажете ви? А я не знаю, але здається що овербагато.

Я не звинувачую НАБУ в корупції чи непрофесіоналізмі – я ж не суд.

Я звинувачую НАБУ, в тому що вони крадуть мою і вашу віру в можливість подолання корупції.

А це набагато гірше.