Крадії віри в можливість подолання корупції гірші за корупціонерів
Нє, тут я спорить не буду – названіє у них красіве. Відразу візуалізуються Еліот Несс і його група “недоторканих”, які таки посадили Аль Капоне за грати і трохи прорідили лави корупціонерів.
Я сам колись уявляв Ситника в ролі чесного і непідкупного Еліота…
Перші сумніви закрались після так вдало позичених Сірожою Квартіровичем грошей. Ну, думаю, може буває. Сірожа відданий борець з режимом (тільки не питайте з яким) – а раптом йому можна. От вам ніззя, а йому можна.
Потім був Віталька Шабунін із своєю нерухомістю. І це ми проковтнули – там тієї хатинки…
Потім почались уже достойні справи – згадайте хоча би епічну битву з вахтером з Феофанії…
Я вже не кажу, що вони якось дуже вдало розвалили всі справи проти корупціонерів. Ну так вийшло.
Але ж (оніжедеті) вони антикорупціонери, тільки учаться – мо хай буде?
Але непрофесіоналізм (тут вже не допомогли навіть брендові труси і шкарпетки) переростає всякі межі, а часом попахує корупцією.
І от вже детектив НАБУ стає “жертвою” немолодої жінки.
А тут іще випливає квартирка дружини Ситника, яку злочинна ГПУ не дозволила чесному чиновнику задекларувати. Теж буває. Скільки там тих грошей і квартирок, – скажете ви? А я не знаю, але здається що овербагато.
Я не звинувачую НАБУ в корупції чи непрофесіоналізмі – я ж не суд.
Я звинувачую НАБУ, в тому що вони крадуть мою і вашу віру в можливість подолання корупції.
А це набагато гірше.
