Про “вибачення” Ердогана

Почнемо з того, що Ердоган перед Путіним не вибачався. Між “пробачте” і “мені шкода” різниця не менша ніж між “люблю” і “кохаюся”. Москва в своїй звичній манері вдалася до вуличного грубіянства.

Історія, насправді, складається з двох частин.

Перша – Росії неймовірно знадобилося відновлення стосунків з Туреччиною. Причини очевидні – “грошей нема, всім гарного настрою”. Ви звернули увагу, що в Росії з грішми останнім часом явно все гірше? Ідіотська фраза Медведєва, проблеми з фінансуванням Керченського мосту, перенос на рік фінансування Криму, явна економія на терористах ДиРи – все це не від гарного життя. Звісно, Москва хорохориться на камери, але за всіма розрахунками і відзнаками з грішми в них проблеми і легше їм не стає.

А наступного року – сеанс виплати цілої низки боргів і масштабні інвестиції у Євро-2018…

Андрій Шипілов правильно помітив, нещодавно коли Росія зрозуміла, що без турецьких овочів-фруктів їй ніяк, Россільгоспнагляд заявив “оскільки Туреччина виконала всі умови”, тощо. Зараз відбулося те саме. Першу ліпшу турецьку телеграму Кремль подав як вибачення – і ніяких моральних перешкод більше не бачить. Пересічному російському ватнику продемонстрували – ми як завжди круті!

А турки? А що турки? Турки російське телебачення не дивляться.

За всіма понтами Кремля прихована проста істина – Москва перед Туреччиною здулася.

І отут починається друге питання. Свою поразку Москва обставила звичним для себе грубіянством. Так, напевно в питанні економічному Москва навіть пішлана якісь поступки туркам, але – залишок лишився. Фразу Пєскова “турки вибачилися” вата повторюватиме ще довго.

В часи середньовіччя після такої фрази турки самі перекрили б постачання овочів та комплектуючих до РФ, стріляли б вусе що бодай наближається до їхніх кордонів з двоголовим орлом на борту і робили б так доти, доки Кремль не вибачиться сам. Але нині – не середньовіччя. Бізнесова логіка Заходу (якою так дорікають нашому президенту) і закони середньовіччя – речі несумісні. Тому гроші турки візьмуть, а образу – проковтнули, мовляв, дай дурню дорогу – сам розіб’ється.

Мені от тільки цікаво. Колективний Захід і Туреччина в його лавах такий мазохізм демонструвати згодні до скону віку? Чи трапиться в майбутньому щось, після чого колишнє грубіянство свого президента, росіяни сторіччями спокутуватимуть?

Автор